11/623/07-6/436/07-10/48/09 Про визнання недійсними прилюдних торгів - 29.09.2009 Прийняття

9 серпня 2007 року приватна фірма "Клинок" (далі - ПФ "Клинок") звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку у м. Мелітополь Запорізької області" (далі –АКПІБ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області") і відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськ- районного управління юстиції Запорізької області (далі - ВДВС) про визнання недійсними прилюдних торгів від 27 липня 2007 року щодо реалізації нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15 травня 2009 року (суддя Алейнікова Т.Г.) визнано прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ПФ "Клинок" від 27 липня 2007 року недійсними, стягнуто з ВДВС на користь позивача 203 грн. судових витрат, припинено провадження у справі відносно АКПІБ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області".

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 червня 2009 року у даній справі (судді: Кагітіна Л.П. –головуючий, Зубкова Т.П., Яценко О.М.) апеляційну скаргу ВДВС задоволено частково, апеляційну скаргу АКПІБ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області" задоволено частково, рішення місцевого господарського суду скасовано частково та прийнято нове, яким визнано прилюдні торги від 27 липня 2007 року недійсними, стягнуто з ВДВС на користь ПФ "Клинок" 203 грн. судових витрат, припинено провадження у справі відносно АКПІБ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області", зобов'язано господарський суд видати відповідний наказ.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями ВДВС подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень норми матеріального та процесуального права, а саме: п. 6 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ (далі – Закон № 606-ХІУ (606-14) ), ст.ст. 1, 31, п.п. 4-6 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі – Закон № 2343-XII (2343-12) ), ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-IV (далі – Закон № 898-IV (898-15) ).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 червня 2005 року між відділенням Промінвестбанку в м. Мелітополі та ПФ "Клинок" було укладено договір про відкриття мультивалютної лінії, на підставі якого позивачеві було надано кредит в розмірі 1 900 000 грн. В забезпечення кредитного договору між тими ж сторонами було укладено іпотечний договір від 16 червня 2005 року № 111.

12 травня 2006 року до ВДВС на примусове виконання надійшов виконавчий документ - виконавчий напис № 3249, виданий 27 квітня 2006 року приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Чупрун Т.А., про звернення стягнення на нерухоме майно: цегляні будівлі, які належать на праві власності ПФ "Клинок" та передані в іпотеку акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) (далі –АКПІБ "Промінвестбанк"). Виконавчим написом передбачено за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна задовольнити вимоги АКПІБ "Промінвестбанк" в сумі 2 002 512, 12 грн. і витрати по здійсненню цього виконавчого напису у сумі 2 100 грн., всього у розмірі 2 004 612, 12 грн.

Постановою державного виконавця 18 травня 2006 року було відкрите виконавче провадження і зазначений виконавчий напис прийнято до виконання.

27 липня 2007 року Запорізькою філією СДП "Укрспец'юст" було проведено реалізацію нежилого приміщення (цегляна будівля літ. А-1, загальною площею 194, 9 кв.м.), яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Брив-ла-Гайард, 13, про що складено протокол та у встановлені строки покупцем (ОСОБА_1) внесені кошти за придбане майно (т. 1 а.с. 10).

30 липня 2007 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки від (т. 1 а.с. 11), постановою від 9 серпня 2007 року ВДВС виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 3249 від 27 квітня 2006 року, закінчено.

Разом з тим судами встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 22 січня 2007 року за заявою філії Комунарського відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжі було порушено провадження у справі про банкрутство ПФ "Клинок" № 21/23/07.

За наведених обставин до відносин, які мають місце у даній справі, норми ГПК України (1798-12) та інших законів судами застосовані з урахуванням особливостей Закону № 2343-XII (2343-12) , як спеціального нормативно-правового акта.

Скасовуючи прийняті у справі судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції Вищий господарський суд України в постанові від 19 серпня 2008 року у даній справі вказав, що господарськими судами не було надано належної оцінки порядку проведення оскаржуваних прилюдних торгів щодо встановлення відсутності порушень вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення аукціону (т. 2 а.с. 127-132).

Відповідно до ст. 11112 ГПК України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді суд першої інстанції встановив, що 10 травня 2007 року між ВДВС та СДП "Укрспец'єюст" Міністерства юстиції України було укладено договір № 7080097 про надання послуг з реалізації майна і проведення прилюдних торгів; позивач був сповіщений про проведення торгів та був присутній на них, що підтверджується його підписом у протоколі присутності на прилюдних торгах 27 липня 2007 року (т. 2 а.с. 3), в газеті "Новий день" від 7 червня 2007 року № 1 було опубліковано оголошення про проведення торгів (т. 2 а.с. 1). За результатами проведення аукціону складено акт від 30 липня 2007 року та звіт СДП "Укрспец'єюст" від 31 липня 2007 року.

При цьому суд першої інстанції зробив висновок про те, що прилюдні торги були проведені відповідно до чинного законодавства, у тому числі, згідно із вимогами Закону України "Про іпотеку" (898-15) та Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Суд апеляційної інстанції також вважав встановленим, що прилюдні торги були проведені з дотриманням порядку, передбаченого для проведення таких торгів і послався на це в обґрунтування оскаржуваної постанови.

Незважаючи на це, суди обох попередніх інстанцій прийняли рішення про визнання прилюдних торгів, проведених 27 липня 2007 року, недійсними.

Таким чином, визнавши прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ПФ "Клинок" від 27 липня 2007 року недійсними, суди попередніх інстанцій в обґрунтування прийнятих рішень послалися на те, що вони були проведені з дотриманням встановленого порядку.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними, оскільки вони ґрунтуються на суперечливих між собою висновках і не містять посилань на конкретні обставини, які свідчать про порушення допущені при проведенні прилюдних торгів. Наведене свідчить про те, що господарськими судами не було надано належної правової оцінки діям відповідних служб по підготовці і проведенню оскаржуваних прилюдних торгів для встановлення наявності (чи відсутності) порушень вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення торгів.

Посилання заявника касаційної скарги на ч. 6 ст. 64 Закону № 606-ХІУ, яка передбачає, що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно, колегією суддів вважає безпідставним.

Згідно із абз. 24 ст. 1 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

З матеріалів справи вбачається, що у порядку виконавчого провадження підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса № 3249 від 27 квітня 2006 року про стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна. Отже, такі грошові вимоги виникли до порушення справи про банкрутство боржника та забезпечені заставою майна боржника, відтак є заставними.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширює свою дію на вимоги і конкурсних, і заставних кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 12 Закону № 2343-XII). Законом № 2343-XII (2343-12) встановлений вичерпний перелік випадків, коли дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 2343-XII майно боржника, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки не залучено до участі у справі покупця нерухомого майна спростовуються матеріалами справи. Фізична особа ОСОБА_1, як покупець нерухомого майна, придбаного на оспорюваному позивачем аукціоні, ухвалою господарського суду Запорізької області від 5 жовтня 2007 року у даній справі залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (т. 1 а.с. 13).

Однак, господарськими судами не з'ясовано питання якою особою, фізичною чи суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, було придбане нерухоме майно, що впливає на правильність визначення процесуального стану учасників спірних правовідносин та підсудності справи господарському суду.

Крім того, як зазначалося вище, судами попередніх інстанцій, всупереч вимогам ст. 11112 ГПК України (1798-12) , неповно виконано вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові від 19 серпня 2008 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 25 червня 2009 року та рішення господарського суду Запорізької області від 15 травня 2009 року і направлення справи на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, уточнити вимоги позивача, їх правові підстави, коло і процесуальне положення осіб, які приймають участь у справі та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України, зауважує про наявність у матеріалах справи доповнень до позовної заяви, які містять вимоги про застосування наслідків визнання торгів недійсними (повернення сторін в первісне положення) та про визнання за позивачем права власності на майно, яке знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Брив-ла-Гайард, 13 (т. 3 а.с. 3). Оскільки рішення суду першої інстанції, яким суд не прийняв до розгляду доповнень про визнання права власності, скасовується, питання доповнення позовної заяви підлягає вирішенню судом.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25 червня 2009 року та рішення господарського суду Запорізької області від 15 травня 2009 року у справі № 11/623/07-6/436/07-10/48/09 скасувати.