Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.

суддів: Ковтонюк Л.В.

Цвігун В.Л.

за участю представників:

позивача не з'явився

відповідача не з'явився прокуратури Громадський С.О.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.07.2008 (суддя Цвєткова П.В.) позов задоволено. Визнано право власності за суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 на самовільно переобладнане приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70-Г, зазначене на технічному паспорті літ. "А"-1, в якому збільшена загальна площа на 1,8 кв.м за рахунок проведеної реконструкції (загальна площа склала 258,3 кв.м, основна площа 218,8 кв.м) згідно технічного паспорту ММБТІ станом на 25.07.2006.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.07.2008, перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся з касаційним поданням, в якому просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, Вищий господарський суд України

В червні 2008 року позивачка звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до виконкому Миколаївської міської ради про визнання права власності на самовільно переобладнане приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70-Г, зазначене на технічному паспорті літ. "А"-1,в якому збільшена загальна площа на 1,8 кв.м за рахунок проведеної реконструкції (загальна площа склала 258,3 кв.м, основна площа 218,8 кв.м).

Позивачка обґрунтувала свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09.02.2004 за № 737 придбала 324/1000 частин нежитлової будівлі, а саме: приміщення № 1-1 по 1-11, загальною площею 256,50 кв. м, що знаходяться в м. Миколаєві, вул. 7 Слобідська, 70-Г. В цілому будівля позначена на плані літ. А-1 та має загальну площу 790,80 кв.м, нею самочинно без належно затвердженого проекту було збільшено загальну площу на 1,8 м. кв. за рахунок проведеної реконструкції.

Відповідачем у справі позивачкою вказано виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

Приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд Миколаївської області послався на ч. 3 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Застосувавши згадану статтю Цивільного кодексу України (435-15) , суд не дослідив, чи надавалась земельна ділянка позивачці.

Як зазначив перший заступник прокурора Миколаївської області, рішенням суду зачіпаються інтереси Миколаївської міської Ради, яка є суб'єктом права власності на землю в межах території міста, однак її не залучено до участі у справі.

Вказана обставина відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 11110 ГПК України (1798-12) є безумовною підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційне подання першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.07.2008 у справі № 14/287/08 скасувати.

Справу № 14/287/08 направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.