Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У серпні 2006 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 55 520,00грн. за неправильно зазначений код вантажоодержувача в залізничних накладних №№45416658, 45416659, 45416660.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2006р. (суддя Пуппо Л.Д.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 49 968,00грн., посилаючись на те, що факт неправильного зазначення коду вантажоодержувача доведено позивачем та підтверджено належними доказами, а відповідно до ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначений код вантажоодержувача з вантажовідправника стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати. Однак, судом першої інстанції враховано, що неправильне зазначення відповідачем коду вантажоодержувача не призвело до збитків позивача, відповідачем сплачена провізна плата за вантаж, тому на підставі ст.ст. 83, 233 Господарського кодексу України суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 10%.

У лютому 2009 року відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про зміну способу виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти, що належать боржникові від іншої особи, в якій просило змінити спосіб виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2006р. у справі №22/362-06 шляхом звернення стягнення на грошові кошти відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" в сумі 25 309,05грн., належні йому від ПП "Ялатив" за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008р. у справі 6/313-08.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2009р. (суддя Пуппо Л.Д.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. (судді Джихур О.В., Виноградник О.М., Прудніков В.В.) заява відповідача про зміну способу виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2006р. шляхом звернення стягнення на грошові кошти ВАТ "Павлоградвугілля" в сумі 25 309,05грн., які належать йому від ПП "Ялатив" згідно рішення суду від 25.11.2008р. у справі №6/313-08 залишена без задоволення з тих підстав, що ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не встановлює таку зміну способу виконання рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для її вирішення, просить скасувати ухвалу та постанову, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що рішенням господарського суду від 23.10.2006р. з відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнено 49 968,00грн. штрафу, 555,20грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008р. у справі №6/313-08 з приватного підприємства "Ялатив" на користь відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" стягнено 24 942,08грн. основного боргу, 249,42грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Посилаючись на ст. 121 ГПК України, ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" відповідач просить змінити спосіб виконання рішення по даній справі шляхом звернення стягнення на грошові кошти ВАТ "Павлоградвугілля" в сумі 25309,05грн. належні йому від ПП "Ялатив" за судовим рішенням від 25.11.2008р.

Припис ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб.

Частина перша ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлює можливість змінення способу та порядку виконання рішення суду при наявності двох обставин: наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" не довело обставин, що ускладнюють виконання рішення у справі №22/362-06.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не передбачено право суду на стягнення грошових коштів боржника, які знаходяться у інших осіб, а відповідно до ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято ухвалу та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. у справі №22/362-06 залишити без змін.