Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Міська клінічна лікарня № 16 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов`язання Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 повернути орендоване майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 14 та стягнути з нього неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в розмірі 2019,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.2002 між Міською клінічною лікарнею № 16 (орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди № 5 нежитлового приміщення площею 148,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 14 та перебуває на балансі позивача.

На підставі акту прийому-передачі від 26.02.2002 орендодавець передав за Договором оренди нежитлового приміщення від 26.02.2002, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, визначене за договором.

Строк дії даного договору згідно з п. 10.1 встановлений сторонами в один рік з 01.03.2002 по 01.03.2003.

В подальшому сторонами підписувались додаткові угоди про продовження строку дії договору оренди включно до 11.02.2008.

Листом № 13 від 07.02.2008 Міська клінічна лікарня № 16 повідомила відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та просила повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Враховуючи те, що на час подання позовної заяви відповідач не здійснив передачу орендованого майна і прострочення складає 9 повних місяців, орендар зобов’язаний сплатити неустойку у розмірі 2019,96 грн. на підставі ч.2 ст. 785 ЦК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 у справі № 18/49-09 (суддя Петрова В.І.) позов задоволений в повному обсязі у зв’язку з його обґрунтованістю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 (колегія суддів: Павловський П.П., Швець В.В., Логвине А.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 у справі № 18/49-09 скасоване; у позові відмовлено.

постанова суду мотивована тим, що позивачем не доведено факт надіслання відповідачу заяви про припинення договору оренди в межах місячного терміну, передбаченого ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що в свою чергу, може свідчить про пролонгацію вказаного договору та обумовлену цим відсутність правових підстав для звільнення орендарем займаного приміщення та повернення його орендодавцю.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Міська клінічна лікарня №16, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення в частині задоволення вимог про зобов’язання звільнити приміщення залишити в силі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Додатковими угодами продовжений строк дії договору оренди від 01.03.2002 включно до 11.02.2008.

Листом № 13 від 07.02.2008 Міська клінічна лікарня № 16 повідомила відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та просила повернути орендоване приміщення по акту-передачі (а.с. 18).

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення відповідача про припинення дії договору оренди, колегія суддів визнає неспроможними, оскільки факт направлення листа підтверджений фіскальним чеком (а.с. 13).

До того ж, з урахуванням введеного власником орендованого майна (Дніпропетровською міською радою) порядку укладення договорів оренди, орендодавцем спірного майна може виступати виключно Управління комунальною власністю територіальної громади міста.

Відповідач був завчасно повідомлений про зміну порядку укладення договорів оренди і про необхідність вирішення питання про укладення договору оренди на новий строк з Управлінням комунальною власністю територіальної громади міста, про що свідчить лист № 95 від 01.11.2007 (а.с.67), лист № 183 від 06.02.2008 (а.с. 68).

Колегією суддів також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наданий позивачем до матеріалів справи лист № 95 від 01.11.2007 не може розцінюватись судом як доказ, оскільки в даному листі йдеться про інший договір оренди, який не має ніякого відношення до спору по справі № 18/49-09, оскільки матеріалами справи не підтверджено існування інших орендних відносин між позивачем та відповідачем у справі ніж ті, які встановлені умовами договору оренди №5 від 01.03.2002 відносно нежитлового приміщення площею 148,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 14.

Зважаючи на викладене, постанова у справі підлягає до скасування в частині відмови у задоволені вимог про зобов’язання звільнити приміщення, а рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Міської клінічної лікарні №16 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 у справі № 18/49-09 скасувати в частині відмови у задоволені вимог про зобов’язання звільнити приміщення, залишивши в цій частині без зміни рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 у справі №18/49-09.