Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

За участю представників

- позивача: ОСОБА_2, за дов.;

- відповідача: Буравльов І.В., за дов.

Фізична особа–підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення 26524,8грн. основного боргу, 7273,02грн. втрат від інфляції, 5377,63грн. пені та 841,52грн. 3% річних, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.08.2008р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008р. у справі №34/162-08 (суддя Примак С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 26524,8грн. основного боргу, 7273,02грн. втрат від інфляції, 3% річних – 841,52грн., 346,13грн. витрат на держмито, 102грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р. у справі №34/162-08 (колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецової І.Л., суддів Верхогляд Т.А., Сизько І.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008р. у справі №34/162-08 залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У лютому 2009р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008р. у справі №34/162-08 за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 112- 114 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив зазначене рішення суду першої інстанції переглянути за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в позові, посилаючись в обґрунтування поданої заяви на те, що при проведенні обстеження водоприйомних камер водозаборів і водоводів берегової насосної станції першого підйому 24.11.2008р. ТОВ "Ексклюзив" та Управління житлово-комунального господарства було виявлено відсутність рибозахисної сітки з неіржавіючої сталі вказану в акті, складеному позивачем за наслідками проведених робіт по обстеженню водозаборів, із зазначенням, що вказані роботи проводилися позивачем без попереднього дозволу, без оформлення наряду-допуску на проведення небезпечних робіт находження водолаза під водою без якого, такі роботи проводитися не могли і тому, на його думку, ці обставини підтверджують факт невиконання робіт.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2009р. у справі №34/162-08 (суддя Примак С.А.) відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами і залишено без змін рішення від 26.08.2008р. у даній справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. у справі №34/162-08 (колегія суддів у складі головуючого судді Сизько І.А., суддів Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2009р. у справі №34/162-08 –без змін.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. у справі №34/162-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові.

Позивач скористався правом, наданим статтею 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України в ідзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2008р., ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2009р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. у справі №34/162-08 –залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій при розгляді спору у даній справі по суті, 25.06.2007р. між Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (замовником) та підприємцем ОСОБА_1 (виконавцем) був укладений договір №85, за умовами якого виконавець, на підставі заявки замовника, зобов'язався виконати водолазні роботи, а саме: обслуговування водоприймальних камер, водозаборів та водоводів берегової насосної станції першого підйому, а замовник - прийняти виконані роботи і сплатити їх вартість відповідно до п.2.1 договору за узгодженою сторонами договірною ціною у сумі 26525грн.

Водночас судами було з’ясовано, що 26.06.2007р. між позивачем та представником підприємства відповідача підписано без заперечень та скріплено печатками сторін акт про виконання водолазних підводно-технічних робіт на об'єкті БНС І - підйому Нікопольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та акт прийомки виконаних підрядних робіт за червень 2007р. на загальну суму 26524,8грн.

Врахувавши вищевикладене, положення ст.ст. 525, 526, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, виконання позивачем робіт, несплату відповідачем позивачу їх вартості у сумі та у строки, визначені договором, ненадання відповідачем доказів сплати вартості цих робіт, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції при розгляді даного спору по суті, дійшли висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 26524,8грн., втрат від інфляції у сумі 7273,02грн. та трьох процентів річних у сумі 841,52грн., відмовивши позивачу у стягненні з відповідача пені у сумі 5377,63грн., оскільки договором №85 від 25.06.2007р. таке стягнення не передбачено.

Відповідно до вимог ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тобто виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору по суті не можуть бути підставою для перегляду судового акту за нововиявленими обставинами.

За змістом ст. 112 ГПК України, нововиявлені обставини характеризуються тим, що вони: існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику; є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта; виявлені після набрання чинності судовим актом.

При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі.

Отже, нововиявлена обставина це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наведені скаржником обставини щодо обстеження водоприйомних камер водозаборів і водоводів берегової насосної станції першого підйому 24.11.2008р. ТОВ "Ексклюзив" та управлінням житлово-комунального господарства не містять в собі нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 ГПК України, підставно стверджуючи, що питання щодо проведення позивачем робіт без попереднього дозволу та без оформлення наряду-допуску на проведення небезпечних робіт находження водолаза під водою досліджувалися при розгляді судовими інстанціями справи №34/162-08.

Отже, обставина, на яку посилається відповідач-заявник, звертаючись з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, не є нововиявленою, оскільки не характеризується наявністю зазначених вище ознак у сукупності і не може бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст. 112 ГПК України.

Згідно ст. 1117 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції згідно зі ст.ст. 1115, 1117 ГПК України. Натомість обґрунтованих доводів про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржником не наведено.

Враховуючи вищевикладене, прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції є обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування оскарженого судового акту відсутні.

Керуючись, ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. у справі №34/162-08 залишити без змін.