16/89 Про затвердження реєстру вимог кредиторів та визнання грошових вимог конкурсних кредиторів - 22.09.2009 Прийняття

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 19.08.2008 за результатами підготовчого засідання визнано розмір вимог Управління Пенсійного Фонду у Берегівському районі Закарпатської області, м. Берегово, зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Закарпатполіметали", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Гуртового В.В., зобов'язано розпорядника майна скласти та подати до суду реєстр кредиторів, призначено дату попереднього засідання, дату скликання загальних зборів кредиторів.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Закарпатполіметали" опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №160 (3820) від 30.08.2008 року.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.03.2009 (суддя Васьковський О.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Закарпатполіметали".

ТОВ "Закарпатполіметали" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2009 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Будімперія" та компанії Cengart Financial INC.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 (судді: Давид Л.Л., Мурська Х.В., Юрченко Я.О.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2009 про затвердження реєстру вимог кредиторів залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Закарпатполіметали" залишено без задоволення.

ТОВ "Закарпатполіметали" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2009 в частині визнання вимог кредиторів ТОВ "Будімперія" та компанії Cengart Financial INC в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким визнати вимоги ТОВ "Будімперія" та компанії Cengart Financial INC погашеними в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону), ст. 512 ЦК України, ст.ст. 1, 11 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 25, 121, 115 ГПК України, ст. 79 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно п. 3 цієї статті боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Статтею 15 Закону встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Судом першої інстанції в судовому засіданні 18.03.2009 визнано обґрунтованими вимоги компанії Cengart Financial INC у сумі 19165903,31 грн. та відповідно до п.4 ч.1 ст.31 Закону внесено ці вимоги до 4 черги.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції щодо вимог компанії Cengart Financial INC встановлено наступне.

Між "Alpetron promotion Limited" та ТОВ "Закарпатполіметали" було укладено договір позики б/н від 12.12.2000 та додаткові угоди до нього: №1 від 12.12.2001, №2 від 01.12.2003, №3 від 28.06.2004, та від 01.10.2007 (т.9-а а.с.92-105). Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов цього договору "Alpetron promotion Limited" передав кошти в сумі 800000,00 доларів США ТОВ "Закарпатполіметали", а ТОВ "Закарпатполіметали" прийняло ці кошти та зобов'язувалося в строк до 12.12.2001 повернути (т.9-а а.с. 117-119).

Між компанією Cengart Financial INC та "Alpetron promotion Limited" 09.06.2006 укладено договір про уступку права вимоги за договором позики від 12.12.2000 року (т.9-а а.с. 106-113) Про укладений договір ТОВ "Закарпатполіметали" було повідомлено та укладено у зв'язку з цим додаткову угоду від 01.10.2007 між ТОВ "Закарпатполіметали" та компанією Cengart Financial INC до договору позики від 12.12.2000, відповідно до якої було продовжено строк користування кредитом до 12.12.2007 року (т.9-а а.с.115-116). Наявність цих всіх угод підтверджується реєстрацією НБУ (т.9-а а.с. 120-123).

Доводи заявника щодо відсутності в матеріалах справи документів, які б підтверджували передачу заборгованості за договором про уступку права вимоги від 18.07.2006 за договором лізингу від 12.07.1999, укладеного між акціонерним товариством "SOFISU S.A." (Швейцарія) та ТОВ "Закарпатполіметали", колегією суддів не приймаються виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги компанії Cengart Financial INC ґрунтуються на договорі про уступку права вимоги від 18.07.2006 за договором лізингу №5/99 від 12.07.1999 року, а саме: між акціонерним товариством "SOFISU S.A." (Швейцарія) та ТОВ "Закарпатполіметали" укладено договір лізингу №5/99 від 12.07.1999 та додаткові угоди до нього: №1 від 05.11.2001, №2 від 26.12.2001, №3 від 09.12.2002, №4 від 01.10.2003, №5 від 30.03.2004, №6 від 01.07.2006 (т.9-а а.с.22-30).

З матеріалів справи вбачається, що поставка майна від лізингодавця лізингоотримувачу була здійснена відповідно до умов договору та підтверджується митними вантажними накладними, які свідчать про поставку обладнання ТОВ "Закарпатполіметали" (т.9-а а.с. 31-38, 57-68).

Відповідно до п.1.8 розділу 1 договору, акціонерне товариство "SOFISU S.A." (Швейцарія) та компанія Cengart Financial INC уклали договір про уступку права вимоги від 18.07.2006 за договором лізингу від 12.07.1999 №5/99 та додаткову угоду від 19.07.2006 (т.9-а а.с. 80-81), про що було належним чином повідомлено ТОВ "Закарпатполіметали"(т.9-а а.с. 82). Крім того, між ТОВ "Закарпатполіметали" та компанією Cengart Financial INC було укладено додаткову угоду від 22.07.2006 до договору лізингу №5/99 від 12.07.1999 року, якою боржник підтвердив свої зобов'язання по сплаті заборгованості на користь нового кредитора компанії Cengart Financial INC (т.9-а а.с. 83-84). Відповідно до умов договору про уступку права вимоги від 18.07.2006 за договором лізингу від 12.07.1999 акціонерне товариство "SOFISU S.A." (Швейцарія) безвідклично переуступило компанії Cengart Financial INC всі права вимагати та отримувати від ТОВ "Закарпатполіметали" виплату повної суми боргових зобов'язань, яка існувала на дату укладення цього договору та виникне у майбутньому за невиконання умов договору лізингу від 12.07.1999 №5/99.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором про уступку права вимоги від 19.07.2006 від акціонерного товариства "SOFISU S.A." (Швейцарія) було відступлено право отримання суми у розмірі 728388 доларів США, яка була оформлена простим векселем №683122262716 від 29.03.2002 року емітованого ТОВ "Закарпатполіметали". Про передачу цього векселю було складено акт приймання-передачі векселю від 18.07.2006 року. За домовленістю ТОВ "Закарпатполіметали" та компанією Cengart Financial INC були внесені зміни до тексту векселю, про що була складена угода від 01.09.2006 року (т.9-а а.с. 88-89) Цей вексель 01.07.2007 було пред'явлено до оплати ТОВ "Закарпатполіметали", проте погашення заборгованості не відбулося (т.9-а а.с.90-91 акт пред'явлення простого векселя до платежу).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за даними акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Закарпатполіметали" та компанією Cengart Financial INC від 27.09.2007 заборгованість ТОВ "Закарпатполіметали" перед компанією Cengart Financial INC за договором лізингу №5/99 від 12.07.1999 складає 3066073 доларів США (т.9-а а.с. 85).

Таким чином, висновки судів щодо обґрунтованості вимог компанії Cengart Financial INC ґрунтуються на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих стороанми доказів.

Доводи заявника касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 79 ГПК України, оскільки, не взято до уваги того факту, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.12.2008 порушено провадження у справі №2а-4341/08 за адміністративним позовом Берегівської ОДПІ до ТОВ "Закарпатполіметали", компанії Cengart Financial INC, акціонерного товариства "SOFISU S.A." про визнання недійсним договору лізингу №5/99 від 12.07.1999 та договору про уступку права вимоги від 18.07.2006 за договором лізингу від 12.07.1999 року, судовою колегіє не приймаються виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час винесення ухвали від 18.03.2009 про затвердження реєстру вимог кредиторів місцевому господарському суду не було відомо, що Закарпатським окружним адміністративним судом порушено справу №2а-4341/08 про визнання недійсним договору лізингу №5/99 від 12.07.1999 та договору про уступку права вимоги від 18.07.2006 за договором лізингу від 12.07.1999, а на час постановлення рішення судом апеляційної інстанції адміністративний спір не вирішено по суті.

Доводи скаржника, що судом першої інстанції не зазначено в реєстрі вимог кредиторів заборгованості по заробітній платі боржника, а тому ухвала від 18.03.2009 про затвердження реєстру вимог кредиторів винесена з порушенням ст.15 Закону, колегією суддів не приймається виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є, зокрема, фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника.

Згідно абз. 3 ч. 6 ст.14 Закону, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги щодо виплати заробітної плати були окремо внесені розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, спірних питань щодо розміру заробітної плати не виникало.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Будімперія" звернулося до господарського суду Закарпатської області із заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Закарпатполіметали" у сумі 190180,00 грн. Заявлені вимоги ґрунтуються на договорах про уступку права вимоги та рішеннях судів про стягнення боргу з ТОВ "Закарпатполіметали" на користь первісних кредиторів, від яких ТОВ "Будімперія" придбало вимоги.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що заборгованість таких первісних кредиторів, як УДСО при МВС України в Закарпатській області, ТОВ "Континіум-Галичина", ТОВ "АлДі" підтверджена рішеннями судів, які набрали законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.06.2007 у справі №8/85 стягнуто з ТОВ "Закарпатполіметали" на користь УДСО при МВС України в Закарпатській області заборгованість 61678,74 грн., рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.05.2007 у справі №18/100 стягнуто з ТОВ "Закарпатполіметали" на користь ТОВ "Континіум-Галичина" заборгованість у сумі 28038,10 грн., рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2008 у справі №15/57 стягнуто з ТОВ "Закарпатполіметали" на користь ТОВ "АлДі" заборгованість 8679,16 грн (т.5 а.с. 13-25).

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі –рішення).

Таким чином, виконання судового рішення є невід’ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони (у даному випадку –Комбінату) на цій стадії може відбуватися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України (1798-12) та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За приписами ст. 25 ГПК України допускається заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства або організації. Правила цієї статті кореспондують положення частини п’ятої ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Судами попередніх при розгляді вимог ТОВ "Будімперія" не було взято до уваги приписи ст. 25, 121 ГПК України та ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" та не було з'ясовано обґрунтованість грошових вимог ТОВ "Будімперія", яка виникла на підставі договорів про уступку права вимоги та підтверджена рішеннями судів про стягнення боргу з ТОВ "Закарпатполіметали" на користь первісних кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру грошових вимог ТОВ "Будімперія" винесені при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області в частині визначення розміру грошових вимог ТОВ "Будімперія".

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ТОВ "Закарпатполіметали" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.03.2009 про затвердження реєстру вимог кредиторів та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 у справі №16/89 скасувати в частині визнання вимог кредитора –ТОВ "Будімперія", в іншій частині залишити без змін.