Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

про Головне управління юстиції

визнання рішення загальних зборів дійсними

ОСОБА_3, яка є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Мімоза", звернулася до господарського суду з позовом про визнання рішення загальних зборів учасників (засновників) товариства від 16.06.2006р. про продаж ОСОБА_4. та ОСОБА_5. нежилого приміщення по АДРЕСА_1 в м. Києві, протокол № 8, недійсним (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 20.02.2009р., т.1, а.с.182) відповідно до положень статей 143, 145, 98 Цивільного кодексу України, статей 61 та 62 Закону України "Про господарські товариства".

Позовні вимоги вмотивовано порушенням корпоративного права позивача на участь в управлінні підприємством, оскільки позивач не приймав участь у зборах від 16.06.06р., на яких би приймалося рішення про відчуження нежилого приміщення, а відповідна інформація про його участь, наведена у протоколі загальних зборів, не відповідає фактичним обставинам справи; підпис позивача на протоколі є підробленим.

Отже, рішення про продаж майна приймалось за відсутності ѕ голосів, що суперечить Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та пункту 6.2.6 Статуту товариства.

Відповідачі відхилили позовні вимоги повністю, вказавши на неправдивість та недоведеність наведених позивачем обставин про його відсутність на зборах учасників товариства, відповідність змісту протоколу загальних зборів фактичному складу учасників зборів, прийняття рішення про продаж майна правомочним складом загальних зборів товариства. Також відповідач вказав на відсутність у товариства сумнівів щодо справжності підписів позивача на протоколі, виходячи з обставин його підписання.

Натомість ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом про визнання дійсним протоколу № 8 загальних зборів учасників Товариства від 16.06.2006р. про продаж майна товариства дійсним, заявивши клопотання про витребування оригіналу протоколу загальних зборів у приватного нотаріуса Бабич О.М.; ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2004р. зустрічний позов прийнято до розгляду разом з первісним, що відображено в протоколі судового засідання від 01.04.2009р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2009р. (судді: Сулім В.В. –головуючий, Палій В.В., Сташків Р.Б.) первісний позов задоволено частково; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" від 16.06.06., оформлене протоколом № 8 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" від 16.06.06р., про продаж ОСОБА_4. та ОСОБА_5. нежилого приміщення по АДРЕСА_1, в м. Києві; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" на користь позивача 203грн. судових витрат; у задоволенні позову до ОСОБА_4 відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р. (судді: Поляк О.І. –головуючий, Попікова О.В., Ропій Л.М.) рішення суду першої інстанції залишено без змін з огляду на його відповідність фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам чинного законодавства.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мімоза" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати, а справу передати на новий розгляд з вказівкою про необхідність витребування протоколу № 8 від 16.08.2006р. та проведення експертизи підпису по оригіналу протоколу.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного дослідження доказів, та, як наслідок, неправильного вирішення справи.

Скаржником зазначено, що матеріали справи (протокол № 4 від 16.06.2006р.) підтверджують присутність позивача на зборах, що відбулися 16.06.2006р.; судами в порушення статей 38 та 41 Господарського процесуального кодексу України прийнято до уваги висновки експертизи, що не ґрунтувалася на дослідженні оригіналу підпису позивача на спірному протоколі, про що йшлося в ухвалі про проведення експертизи; висновки суду ґрунтуються на припущеннях, а не на досліджених доказах, оскільки судом не було витребувано та оглянуто в судовому засіданні оригінал протоколу, яким зафіксовано спірне рішення.

Позивач у письмовому відзиві та усно в судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги, зазначивши про законність та обґрунтованість судових рішень.

Відповідач ОСОБА_4 підтримав доводи касаційної скарги з викладених у ній мотивів.

Інші учасник спору відзив на касаційну скаргу не подали, не скористалися правом на участь в судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мімоза" подало письмове клопотання про призначення судової експертизи, яке відхилено колегією суддів, оскільки вчинення відповідної процесуальної дії виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги.

Також Товариством було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість представника товариства прийняти участь у розгляді справи; клопотання відхилено колегією суддів, оскільки в судовому засіданні присутній ОСОБА_4, що є директором Товариства та його належним представником.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є наявність чи відсутність порушень права учасника товариства на участь в управління товариством з огляду на додержання порядку скликання та проведення зборів учасників товариства від 16.06.2006р. щодо питання про продаж майна.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.06.2005р. Печерська районна у м. Києві державна адміністрація провела державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза", за яким учасниками Товариства є ОСОБА_4 (частка становить 70% статутного капіталу Товариства, що відповідає 8269грн.) та ОСОБА_3 (частка становить 30% загального вкладу до статутного капіталу Товариства, що становить 3540грн.).

За пунктом 6.2.1 Статуту Товариства вищим органом Товариства є загальні збори, компетенція яких визначена пунктами 6.2.2 та 6.2.3 Статуту; відповідно до пункту 6.2.6 Статуту рішення про відчуження майна Товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію Товариства приймають більшістю не менше як у ѕ голосів; інші рішення приймаються простою більшістю голосів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2006р. відбулися загальні збори засновників (учасників) Товариства, на яких усіма учасниками було прийнято рішення з порядку денного про призначення ОСОБА_6 на посаду директора Товариства; прийняття вказаного рішення оформлено протоколом № 3 від 15.06.2006р.

Також судами зазначено, що з наявного в матеріалах справи протоколу № 8 загальних зборів засновників (учасників) Товариства від 16.06.06р. вбачається. що 16.06.2006р. на загальних зборах були присутні обидва учасники ТОВ "Мімоза": ОСОБА_4 та ОСОБА_3. До порядку денного загальних зборів включено наступні питання: щодо продажу нежилого приміщення за адресою м. Київ, АДРЕСА_1 в рівних долях; надати право директору ОСОБА_6. здійснити дії по продажу нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1 "Б" загальною площею 207,3кв.м. і провести підписання та реєстрацію всіх документів. На вказаному протоколі містяться підписи учасників товариства ОСОБА_4. та ОСОБА_3.

Товариством не надано належних та допустимих доказів повідомлення ОСОБА_3. про проведення загальних зборів відповідно до вимог чинного законодавства.

20.06.2006р. між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського р-ну м. Києва, що діє від імені Голосіївського районного в м. Києві ради (продавець) та Товариством "Мімоза" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Штирьовою Г.М. 26.06.2006р. та зареєстровано в реєстрі за № 849, у відповідності до якого продавець передав, а покупець придбав у власність нежилі приміщення (в літ. "Б") з № 1 по № 12 (групи приміщень № 62) загальною площею 207,30кв.м., що знаходяться у м. Києві по АДРЕСА_1; вказані приміщення придбані за ціною 464808грн. та передані Товариству за актом приймання-передачі від 21.08.2006р.

13.11.2006р. між Товариством "Мімоза" (продавець) та ОСОБА_5. і ОСОБА_4 (покупці) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабич О.М. 13.11.2006р., зареєстрований у реєстрі № 3441, у відповідності до якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупці прийняти в рівних частинах кожний належні продавцю нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 62) загальною площею 207,30кв.м. за адресою м. Київ, АДРЕСА_1 (в літ. "Б"), та оплатити їх вартість за ціною та в порядку, передбачених договором; відповідно до акта приймання-передачі від 13.11.2006р. продавець передав покупцям вказані нежилі приміщення, а покупці оплатили їх вартість в розмірі 475000грн.

За наданими на вимогу місцевого господарського суду нотаріусом Бабич О.М. копіями нотаріальних документів, при укладенні договору купівлі-продажу Товариством було надано договір купівлі-продажу від 26.06.2006р. з реєстраційним написом підприємства технічної інвентаризації, акт прийому-передачі приміщень від 21.08.2006р., протокол № 3 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" від 15.06.2006р., протокол № 8 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" від 16.06.2006р.

За результатами почеркознавчого дослідження, проведеного 06.08.2007р. складено довідку спеціаліста № 27, з якої вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 в протоколі № 8 загальних зборів учасників Товариства виконано не ОСОБА_3.

За висновком № 9801 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 48/181 підписи від імені ОСОБА_3., зображення яких розміщено в рядку "Засновники ОСОБА_3.______ підпис" у двох примірниках протоколу № 8 загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" від 16.06.2006р. виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її підпису.

Прийнявши перераховані вище матеріали справи як належні та допустимі докази, місцевий господарський суд погодився з доводами ОСОБА_3., що вона не приймала участі у загальних зборах 16.06.2006р., не приймала рішення про відчуження нежилого приміщення, не підписувала протокол загальних зборів.

Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що Товариством було порушено приписи законодавства України щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки відповідача не було належно повідомлено про такі збори; відтак ОСОБА_3. було позбавлено передбаченого статтею 116 Цивільного кодексу України права брати участь в управлінні товариством шляхом прийняття участі у загальних зборах, на яких вирішувалося питання, що потребувало 75% голосів присутніх на зборах; відтак її участь могла суттєво сплинути на можливість прийняття вказаного рішення.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, господарські суди вказали на те, що визначені в ньому позовні вимоги не передбачені законодавством України способам захисту порушеного права.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд додатково вказав на таке.

На виконання вимог ухвали господарського суду м. Києва у справі № 48/181 від 17.06.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабич О.М. 27.06.2008р. надано господарському суду м. Києва належним чином засвідчені копії нотаріальних документів за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 13.11.2006р., в тому числі і копію протоколу № 8 загальних зборів засновників (учасників) Товариства від 16.06.2006р.

У висновку судово-почеркознавчої експертизи зазначено, що на дослідження експерту надано електрофотокопії двох примірників протоколу № 8 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Мімоза" від 16.06.2006р.; на вказаних фотокопіях Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проставлено відбиток штампу "КНДІСЕ №", що свідчить про їх дослідження під час здійснення експертизи, таким чином експертне дослідження підпису на протоколі було здійснено на електрофотокопіях, наданих як ОСОБА_3., так і приватним нотаріусом Бабич О.М.

Місцевий господарський суд ухвалою від 26.08.2008р. зобов'язував відповідача направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз протягом 10 днів з моменту отримання ухвали оригінал та належним чином завірену копію протоколу № 8 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Мімоза" від 16.06.2006р., однак на дослідження було надано лише електрофотокопії протоколу.

Експерт звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням № 9801 від 06.10.2008р. надати йому оригінал вказаного протоколу, відтак листом № 06-37.1 від 07.11.2008р. Господарський суд м. Києва зобов'язав ТОВ "Мімоза" у найкоротший час надати докази направлення експертній установі оригіналу протоколу № 8 від 16.06.2006р.

Товариство "Мімоза" повідомило місцевий господарський суд про неможливість надання оригіналу протоколу через його знаходження в матеріалах справи приватного нотаріуса Бабич О.М.; приватним нотаріусом Бабич О.М. повідомлено ОСОБА_4 (відповідача), що на вимогу ухвали суду надано належно завірені копії нотаріальних документів, в тому числі й протоколу, а оригінали документів зі справ, які знаходяться в архіві приватного нотаріуса, не видаються.

З огляду на викладене, експерт, керуючись статтями 53, 147 Цивільного процесуального кодексу України, прийняв рішення про проведення судово-почеркознавчої експертизи за наявними електрофотокопіями, що, як вказав суд апеляційної інстанції, відповідає пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.2008р. (z0705-98)

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що висновок судово-почеркознавчої експертизи є належним доказом у даній справі та також визнав доведеним той факт, що ОСОБА_3. участі у загальних зборах 16.06.2006р. не брала, рішення про відчуження нежилого приміщення не приймала, протоколу № 8 не підписувала.

Судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що суперечать приписам статті 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Частиною 5 статті 98 Цивільного кодексу України передбачено право учасника товариства на оскарження рішення загальних зборів до суду, однак не встановлено самостійних підстав для визнання рішення загальних зборів недійсними.

В силу прямої вказівки Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) безумовною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення зборів та прийняття відповідних рішень, прийняття загальними зборами акціонерів рішень з питань, не включених до порядку денного, прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 41, 42, 43, 45, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"). Позовна заява та доповнення до неї не містять посилань на такі порушення.

При вирішені питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, суд повинен оцінити, наскільки вказані порушення могли вплинути на прийняття зборами відповідного рішення.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю має право вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом зі зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників загальних зборів вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш ніж як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою учасників, присутніх на зборах.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано скаржником, ним не надано доказів у підтвердження повідомлення учасників товариства про час та місце проведення загальних зборів учасників товариства від 16.06.2006р., а також про перелік питань, включених до порядку денного зборів. Відтак для визначення наявності чи відсутності порушення прав ОСОБА_3. судам належало встановити, чи приймала вона участь у зборах 16.06.2006р., які саме питання були включені до порядку денного цих зборів, чи висловлювала вона згоду на розгляд питання про продаж майна товариства у складі порядку денного загальних зборів та якою була її позиція з цього питання (якщо ОСОБА_3. приймала участь у зборах).

Вказані обставини повинні бути встановлені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

Задовольняючи позов, суди виходили з встановлених обставин справи, що ОСОБА_3. не приймала участь у зборах, що були проведені 16.06.2006р.

Натомість у матеріалах справи міститься витяг з книги реєстрації протоколів загальних зборів від 16.06.2006р. (т.1, а.с.95-96) та пояснення ОСОБА_3. про проведення 16.06.2006р. загальних зборів учасників товариства з порядком денним про надання директору права придбання нежилого приміщення, про що складено протокол № 4.; підписання цього протоколу ОСОБА_3. не заперечує.

Вказаним обставинам судами не надано жодної правової оцінки.

Також судова колегія погоджується з доводами касаційної скарги про здійснення судової експертизи у даній справі з порушенням встановленого порядку проведення судових експертиз, що істотно впливають на визначення висновку судової експертизи як належного доказу в даній справі.

Так, відповідно до абзацу 14 пункту 1 Інструкції про проведення та призначення судових експертиз та Науково-технічних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 (z0705-98) (в редакції від 29.12.2006р.) при вирішенні питання, чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений, у виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитися за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано в постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження питання про відсутність монтажу.

В таких випадках на вирішення експерту можуть бути поставлені наступне питання: чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений?

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на попередніх стадіях розгляду справи наголошувалося на невідповідність висновків судової експертизи тим питанням, для вирішення яких призначалася судова експертиза згідно ухвали суду; також у матеріалах справи містяться клопотання відповідача про витребування оригіналу протоколу у нотаріуса та про призначення іншої експертизи на підставі цього оригіналу.

Судами не надано належної правової оцінки цим клопотанням та викладеним у них доводам, чим порушено принцип рівності сторін у судовому процесі.

Всупереч приписам статті 38 Господарського процесуального кодексу України суди не витребували необхідний для розгляду спору документ з місця його знаходження.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

При цьому доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку господарський суд встановлює обставини справи, на які посилаються сторони, та що мають істотне значення для справи.

Виносячи судове рішення, господарський суд приймає тільки ті докази, що мають значення для справи. Таким чином, повнота судового дослідження передбачає залучення судом саме тих доказів, що містять інформацію щодо предмета доказування, мають об'єктивний зв'язок між їх змістом (відомостями, що містяться у них) та об'єктом судового дослідження.

Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновків про порушення судами попередніх інстанцій положень статей 33, 34, 38 41, 43 господарського процесуального кодексу України, та що суди не розглянули всебічно, повно та об’єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.

Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, оскаржувані судові рішення в частині розгляду первісного позову вказаним вимогам не відповідають за вище вказаних підстав.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, господарським судам слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Водночас висновки судів про неправильно обраний ОСОБА_4 спосіб захисту порушеного права за зустрічним позовом є законними та обґрунтованими, відповідають приписам статті 16 Цивільного кодексу України.

Касаційна скарга не містить доводів у спростування висновків судів за зустрічним позовом, підстав для скасування судових рішень в цій частині судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктами 1 та 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р. у справі № 48/181 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2009р. скасувати в частині вирішення первісного позову.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Судове рішення та постанову в частині зустрічного позову залишити без змін.