04-13/1152 Про усунення перешкод в користуванні власністю та встановлення сервітуту - 22.09.2009 Прийняття

Розпорядженням Голови судової палати ВГСУ від 21.09.09 №02.03-10/542 у зв'язку з відпусткою судді Овечкіна В.Е. змінено склад колегії суддів у справі №04-13/1152, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя : Овечкін В.Е., Чернов Є.В., Цвігун В.Л. та створено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Чернов Є.В., судді: Цвігун В.Л., Ковтонюк Л.В.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.04.2009 (суддя Упир І.І.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного господарського суду від 24.06.09 (колегія суддів у складі: Мельника С.М., Лобаня О.І., Федорчука Р.В.), позовні вимоги задоволено: зобов'язано СПД –фізичну особу ОСОБА_1. усунути перешкоди у користуванні приватним підприємцем ОСОБА_2 належним їй на праві власності приміщенням, яке знаходиться на другому поверсі будівлі, що розташована в смт.Лисянка на площі Миру 8-а та зобов'язано СПД –фізичну особу ОСОБА_1. не чинити будь-які перешкоди щодо вільного проходу через приміщення №1 та №2, що розташоване на першому поверсі будівлі та забезпечити прохід-вихід до належного позивачу приміщення.

В поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та постанову попередніх судових інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник посилається на те, що позивачем, на його думку, не доведено наявності факту перешкод у доступі до належного їй приміщення перукарні, а відтак, немає і доказів порушення її права, передбаченого ст. 391 ЦК України. Зазначає, що позивач придбав приміщення з одним загальним входом, яким і має користуватися. На даний час відповідач не є власником приміщень №№1,2, а тому ним не здійснюється жодних перешкод в користуванні власністю позивача.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 111 -5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 111 -7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено наступне.

Позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2004р. №1870 на праві власності належить 1/20 частина з 13/25 частини нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., смт. Лисянка, площа Миру, 8а, та складається з кімнати №13, площею 31,8 кв.м. та кімнати №14, площею 34,5 кв.м. Загальна площа приміщень становить 66,3 кв.м., які розташовані на другому поверсі триповерхової будівлі, що має загальний вхід.

Відповідач згідно договору купівлі-продажу від 03.12.2002 р. №3732, купив 21/50 частин виробничої будівлі площею 585,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Черкаська обл., смт. Лисянка, площа Миру, 8а. та складається в цілому з приміщень на першому поверсі: №№ 1- 13, та приміщень підвалу: №№ 1–20.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25.06.2008 р. у справі №22ц-1067/2008 р., за позовом ОСОБА_2. та Сидорука П.В. до ОСОБА_1. та TOB "Мегапром"про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 03.12.2002 р., який укладений між TOB "Мегапром"та ОСОБА_1. в частині продажу приміщень №1 та №2 на першому поверсі виробничої будівлі, що знаходиться в смт.Лисянка по площі Миру, 8а; зобов'язано ОСОБА_1. повернути TOB "Мегапром"вказані приміщення, а TOB "Мегапром"повернути ОСОБА_1. кошти в сумі 1103,74 грн., одержані від продажу даних приміщень. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Верховного Суду України від 13.11.2008р.

Згідно Технічного паспорта на нежитлове приміщення по площі Миру, 8а в смт.Лисянка (а.с.164-165), приміщення №1 та №2 на першому поверсі є коридором, та забезпечують прохід до будівлі з лівого крила будівлі.

Відповідно до листа Лисянського РВ УМВС України в Черкаській області від 17.03.2008 р. №1635 (а.с. 65) під час здійснення перевірки заяви ОСОБА_2. встановлено, що ОСОБА_1. перешкоджає вільному проходу ОСОБА_2 на другий поверх будівлі, мотивуючи тим, що коридор першого поверху і частина сходів на другий поверх будівлі належать йому на праві приватної власності.

Судами також встановлено, що доказами здійснення перешкод у користуванні позивачем своїм майном є також листи відповідача від 14.12.2004 р., від 01.08.2005 р., від 21.02.2005 р., від 19.03.2008 р., 10.04.2008р. з попередженнями про закриття проходу через приміщення №1 та № 2, та акт від 05.02.2009 р. (а.с. 168), складений за участю дільничного інспектора міліції, в якому зазначено, що відповідач перешкоджає позивачу і його працівникам вихід і вхід з лівого крила приміщення, яке розташоване в смт.Лисянка, площа Миру, 8а у вигляді закриття на замок двох дверей.

Суди з'ясували, що наявними у справі доказами підтверджується, що СПД ОСОБА_1. своїми діями чинить перешкоди у користуванні СПД ОСОБА_2 належним їй на праві власності приміщенням, яке знаходиться на другому поверсі будівлі, а відповідачем не спростовано належними доказами вчинення ним перешкод у здійсненні позивачем права щодо користування належним їй майном, а саме перешкод щодо вільного проходу через приміщення №№1,2, які забезпечують прохід-вихід до належного позивачу приміщення.

Згідно ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов'язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ст. 320 ЦК).

Положеннями ст.321 ЦК передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження за результатами їх касаційного перегляду, справа розглянута попередніми судовими інстанціями відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права. Підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу СПД –фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 02.04.2009р. та постанову Київського міжобласного господарського суду від 24.06.09 р. у справі № 04-13/1152 –без змін.