Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Розпорядженням №02.03-10/530 від 16.09.2009р. у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П. змінено склад колегії суддів у справі №8/84 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя – Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

У березні 2009 року державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до державного підприємства "Луганськвантажтранс" про стягнення з відповідача на користь позивача недорахованої провізної плати при пропуску по коліях залізниці приватних локомотивів по станції Слов'яносербськ Донецької залізниці за період з 01.09.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 5 931,00грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.04.2009р. (суддя Середа А.П.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. (судді Журавльова Л.І., Бойченко К.І., Єжова С.С.) позовні вимоги залізниці задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 931,00грн. недорахованої провізної плати при пропуску по коліях залізниці приватних локомотивів по станції Слов'яносербськ Донецької залізниці за період з 01.09.2008р. по 31.12.2008р., посилаючись на ст.2, ч.1 ст.3, ст.ст.17, 22, ч.1 ст.57, ст.62 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (457-98-п) , п.2.6, п.2.8 Правил розрахунків за перевезення вантажів, п.6, абз.1 та 2 п.17.6, п.17.7, п.18 Тарифного керівництва №1, ч.5-6 ст. 4 Закону України "Про залізничний транспорт", Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України (Укрзалізницю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 №262 (262-96-п) .

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Луганськвантажтранс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постанову по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що державне підприємство "Луганськвантажтранс" в період з 01.09.2008р. по 31.12.2008р. звернулося до Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці з листами-заявками, в яких просило дозволити пропуск локомотивів, які є його власністю, по коліях Укрзалізниці у робочому (діючому) стані, зі швидкістю слідування не більше 80 км/год., а саме: 29.09.2008р. за №11/912 щодо тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Технікум до станції Слов'яносербськ Донецької залізниці, тепловоза серії ТГМ6А №985,831 від станції Слов'яносербськ до станції Технікум ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Технікум до станції Слов'яносербськ ДЗ, 09.10.08 за вих. №11/955 щодо тепловоза серії ТГМ6А №982 від станції Технікум до станції Слов'яносербськ ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №982 та №985 від станції Слов'яносербськ до станції Технікум ДЗ, 09.12.08 за вих. №11/1162 щодо тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Слов'яносербськ до станції Технікум ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №982 та №985 від станції Технікум до станції Слов'яносербськ ДЗ, 16.12.08 за вих. №11/1186 щодо тепловоза серії ТГМ6А №985 від станції Технікум до станції Слов'яносербськ ДЗ, тепловоза серії ТГМ6А №1640 від станції Слов'яносербськ до станції Технікум ДЗ.

Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці надало право відповідачу на пропуск коліями Укрзалізниці приватних (орендованих) локомотивів "своїм ходом" у дні, вказані у листах-заявках, за маршрутами, вказаними у останніх.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що локомотиви відповідача коліями позивача пропускалися своїм ходом, тобто не шляхом буксирування локомотивом парку залізниць (позивача) та не у складі вантажного поїзду.

Луганська дирекція залізничних перевезень Донецької залізниці, здійснюючи перевірку на залізничній станції Слов'яносербськ ДЗ, виявила чотири факти недонарахування суми тарифу за проїзд (пропуск) коліями Укрзалізниці власних (орендованих) локомотивів відповідача "своїм ходом", що зафіксовано актом перевірки від 26.01.2009р.

Перевіркою встановлено, що за пропуск локомотивів відповідачу нараховано плату, а саме: 29.09.2008р. за документом №50775450 – 140,00грн., замість 1 291,00грн., недобір склав 1 151,00грн., 09.10.2008р. за документом №51379490 –152,00грн., замість 1 416,00грн., недобір склав 1 264,00грн., 09.12.2008р. за документом №51386137 –152,00 грн., замість 1 416,00грн., недобір склав 1 264,00грн., 16.12.2008р. за документом №51386173 –152,00грн., замість 1 416,00грн., недобір склав 1 264,00грн., а всього загальна сума недобору становить 4 943,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Частиною 1 статті 57 Статуту залізниць України передбачено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст.62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Пунктом 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів встановлено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Наказом Міністерства транспорту України (в редакції на дату видання наказу) від 15.11.1999р. №551, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.1999р. №828/4121 (z0828-99) , затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво №1 (далі –Тарифне керівництво №1), згідно п.1 якого тарифи на перевезення, розмір зборів і штрафів, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, європейської та вузької колій загальної мережі залізниць України, що включені в постійну експлуатацію, для всіх відправників і одержувачів вантажів.

Пунктом 17.6 Тарифного керівництва №1 передбачено, що перевезення в порожньому стані приватних або орендованих вагонів, локомотивів та іншого рейкового рухомого складу локомотивом парку залізниць сплачуються відповідно до тарифної схеми 18.

Плата за перевезення в складі вантажних поїздів нового приватного рухомого складу (вагони, локомотиви та інший рейковий рухомий склад), що прямує на своїх осях від заводів-виробників на адресу власників, а також рухомого складу, що направляється на металобрухт, визначається за схемою №2. При цьому кожна одиниця рухомого складу вважається окремою відправкою, а власна маса цієї одиниці –масою відправки.

Пунктом 17.7 Тарифного керівництва №1 встановлено, що перевезення приватних або орендованих вагонів у завантаженому або порожньому стані приватним локомотивом по коліях залізниць загального користування сплачуються по 12,1 грн. за кожен тепловозо-кілометр і по 18,20грн. за кожний електровозо-кілометр, за вагони –за тарифною схемою 27 зі збільшенням у 2 рази.

При перевезенні вагонів загального парку залізниць приватним локомотивом плата визначається тільки за тарифами, встановленими для приватних та орендованих вагонів.

Посилання відповідача на відсутність інформації про встановлення плати за перевезення приватного локомотиву "своїм ходом" не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 30.07.2008р. №955 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України" (z0745-08) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2008р. №745/15436 (z0745-08) , внесено зміни до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 17.01.2008р. №43, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.01.2008р. №33/14724 (z0033-08) , згідно пункту 25 якого тарифи, плати та збори, що вказані у розділах 1 і 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України з 23.08.2008р. застосовується коефіцієнт 4,447, а з 01.10.2008р. –коефіцієнт 4,876.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Луганськвантажтранс", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу державного підприємства "Луганськвантажтранс" залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. у справі № 8/84 залишити без змін.