25/200 Про стягнення суми недорахованої електроенергії - 17.09.2009 Прийняття

У листопаді 2008р. Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 78068,32грн. суми недорахованої електроенергії.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2008р. у справі №25/200 (суддя Бойко І.А.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми недоврахованої електроенергії, нарахованої по акту про порушення №032484 від 05.08.2008р. у сумі 78068,32грн. задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж суму недоврахованої електроенергії 78068,32грн. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж витрати по сплаті держмита у сумі 780,68грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2009р. у справі №25/200 (колегія суддів у складі головуючого судді Стойка О.В., суддів Діброви Г.І., Шевкової Т.А.) апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задоволено. Рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008р. у справі №25/200 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2009р. у справі №25/200 та залишити без змін рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008р. у справі №25/200.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 1112 ГПК України, та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскарженого судового акту.

В судове засідання представники сторін не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 05.08.2008р. на вимогу прокурора м. Сніжне від 01.08.2008р. за вих. №4/3495 уповноваженими представниками позивача за адресою АДРЕСА_1, в присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та помічника прокурора Кальян Р.Г. здійснено перевірку дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) , за результатами якої складено акт №032484 від 05.08.2008р. про здійснення відповідачем самовільного підключенні струмоприймачів до мережі енергопостачальної організації, в якому зазначено: самовільно прокладено провід СІП 4x16 по опорам Сніжнянського РЕМ та Міськради для підключення електрообладнання цеха по переробці деревини. Режим роботи підприємства визначено як цілодобовий. У якості переліку струмоприймачів споживача зазначено освітлення. Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, зазначений акт перевірки був підписаний особисто відповідачем без будь-яких зауважень чи заперечень.

Водночас судами попередніх інстанцій з’ясовано, що на засідання комісії позивача 13.08.2008р. в присутності відповідача, за результатами розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією №032484 від 05.08.2008р. прийнято рішення про здійснення нарахування за цим актом вартості недоврахованої електроенергії у обсязі 155916кВтч у сумі 78068,32грн. у відповідності до п.2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України №562 від 04.05.2006р., зареєстрованої в Мінюсті України 04.07.2006р. за №782/12656 (z0782-06) .

Як зазначено місцевим господарським судом, відповідач відмовився від підпису протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ та визначення обсягу недоврахованої електроенергії та вартості недоврахованої електроенергії №206 від 13.08.2008р.

Пославшись на положення п.3.1, п.5, 6.41 ПКЕЕ (z0417-96) , ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", вимоги п.4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. № 122 (122-2006-п) , зазначивши про отримання позивачем за повідомленням про вручення поштового відправлення №781022 від 18.08.2008р. та №781065 від 18.08.2008р. надісланих позивачем 18.08.2008р. за супровідним листом (вих.№19051 від 15.08.2008р.) копій протоколу засідання комісії №206 від 13.08.2008р., рахунку на суму 78068,32грн., розрахунку суми збитків по акту про порушення ПКЕЕ (z0417-96) №032484 від 05.08.2008р. та копії акту про порушення ПКЕЕ (z0417-96) №032484 від 05.08.2008р., не сплату відповідачем в порушення вимог ПКЕЕ (z0417-96) , ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України вказаного рахунку №032484 від 13.08.2008р. на суму 78068,32грн., місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

С уд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційне провадження у даній справі, пославшись на приписи ст. 275 ГК України, встановив, що оскільки договір на постачання електричної енергії між сторонами на спірний об'єкт не укладався, то правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , згідно ст.27 якого правопорушення в електроенергетику тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є зокрема, крадіжки електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики споживання енергії без приладів обліку. Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, апеляційним господарським судом зазначено, що за приписами ч.4, 6 Постанови КМ України, від 08.02.2006р. №122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" (122-2006-п) обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ. На підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викраденні електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати. Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка. У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку.

Як вірно з’ясовано судом апеляційної інстанції з наявної в матеріалах справи під час розгляду справи в суді першої інстанції довідки з ЄДРПОУ ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець та мешкає за адресою АДРЕСА_2, та довідки БТІ м.Сніжне від 20.03.2009р., будівля по АДРЕСА_1 на момент спірної перевірки належала на праві власності ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу.

Врахувавши вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в матеріалах справи належних доказів здійснення відповідачем на момент перевірки своєї підприємницької діяльності за спірною адресою - АДРЕСА_1, зокрема був власником або користувачем зазначеного в акті цеху по переробці деревини, тоді як інших доказів порушення вищезазначених Правил користування електричною енергією (z0417-96) , крім спірного акту, позивачем не надано.

Водночас судом апеляційної інстанції з наданих прокурором пояснень з’ясовано, що процесуальних документів (зокрема, в порядку КУпАП (80731-10) , КК України (2341-14) ) по факту викрадення електричної енергії стосовно відповідача не складалось, інших методів прокурорського реагування до зазначеної особи внаслідок порушення законодавства про електроенергетику також не застосовувалось, а відповідач притягувався лише до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю за ч.1 ст.41 КупАП, тоді як за самовільне будівництво за цією адресою притягувалася інша особа на підставі ст. 97 КупАП.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції підставно стверджуючи, що для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків у вигляді суми недоврахованої електроенергії в межах заявлених вимог, необхідно встановити факт правопорушення відповідача у сфері електроенергетики у вигляді зазначеного в акті, встановивши недоведення позивачем факту споживання відповідачем електричної енергії за вказаною адресою та знаходження за цією адресою будь-яких електроустановок відповідача, а також спростування змісту акту наданими відповідачем правовстановлюючими документами на відповідні земельну ділянку та будівлю, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав до стягнення спірної суми з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшов помилкового висновку про споживаних відповідачем електричної енергії за вказаною адресою та здійснення ним порушених вищевказаних Правил (z0417-96) , внаслідок чого підставно скасував прийняте у справі рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог .

У відповідності до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, натомість обґрунтованих доводів про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права позивачем суду касаційної інстанції не наведено. Решта доводів скаржника щодо порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права не заслуговує на увагу внаслідок невідповідності приписам ст. 99 ГПК України. Наявна у справі ухвала суду апеляційної інстанції від 02.03.2009р. свідчить про витребування судом апеляційної інстанції додаткових доказів у відповідності до приписів ст. 99 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2009р. у справі №25/200 відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги позивача не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Харцизьких електричних мереж залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2009р. у справі №25/200 –залишити без змін.