Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційні скарги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", м. Київ (далі –КП "Київреклама"), та

товариства з обмеженою відповідальністю "Лада Плюс", м. Київ (далі –ТОВ "Лада Плюс")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009

зі справи № 11/190

за позовом КП "Київреклама"

до ТОВ "Лада Плюс"

про стягнення 32 258,48 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – Рогульської Ю.С.,

відповідача – Новобранець Т.В., Тверської Н.О.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України

Позов було подано про стягнення заборгованості в сумі 32 258,48 грн. у зв’язку з тимчасовим користуванням місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами (далі –ОЗР).

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2009 (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволено частково; з ТОВ "Лада Плюс" стягнуто на користь КП "Київреклама" заборгованість у сумі 2 520 грн., інфляційні втрати в сумі 1 073,52 грн., 3% річних у сумі 156,38 грн. та відповідні суми судових витрат; в іншій частині позову відмовлено. У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на приписи Цивільного кодексу України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ), Закону України "Про рекламу" (270/96-ВР) , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (2067-2003-п) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі – ГПК України (1798-12) ) виходив з обґрунтованості позовних вимог саме у згаданих сумах.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 (колегія суддів у складі: суддя Мартюк А.І. –головуючий, судді Лосєв А.М. і Борисенко І.В.): апеляційну скаргу КП "Київреклама" задоволено частково; рішення місцевого господарського суду з даної справи змінено та його резолютивну частину викладено в редакції, згідно з якою:

- позов задоволено частково;

- з ТОВ "Лада Плюс" стягнуто на користь КП "Київреклама" 19 266,21 грн. основної заборгованості, пеню в сумі 621,44 грн., збитки від інфляції в сумі 5 191,55 грн., 3% річних у сумі 753,54 грн., а також відповідні суми судових витрат у справі;

- в іншій частині позову відмовлено.

У прийнятті зазначеної постанови суд з посиланням на положення ЦК України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) (далі – ГК України (436-15) ) виходив з обґрунтованості і доведеності позовних вимог у відповідних сумах.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України КП "Київреклама" просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаргу мотивовано порушенням та неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального права, в тому числі статей 11, 526 ЦК України, статті 202 ГК України, пунктів 13, 32 названих Типових правил, а також приписів Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами в місті Києві і Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.12.2002 № 2159, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

ТОВ "Лада Плюс" у касаційній скарзі до Вищого господарського суду України просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а також "відшкодувати за рахунок Позивача судові витрати". Скаргу мотивовано незастосуванням господарським судом до спірних правовідносин статті 614, частини другої статті 616 ЦК України, частини третьої статті 219 ГК України, ненаданням ним належної правової оцінки обставинам справи.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- 07.03.2005 госпрозрахунковою організацією "Київреклама", правонаступником якої є КП "Київреклама", і ТОВ "Лада Плюс" було укладено договір № 9/ТК на право тимчасового користування місцем (місцями) для розміщення ОЗР (далі –Договір), згідно з яким КП "Київреклама" надає ТОВ "Лада Плюс" право на тимчасове користування місцем (місцями) за адресою відповідно до додатків до Договору, а ТОВ "Лада Плюс" використовує таке місце (місця) для розміщення ОЗР, здійснює плату за користування місцем (місцями) та звільняє останнє в 3-денний трок після закінчення дії відповідного дозволу (та/або Договору); при цьому дозвіл вважається невід’ємною частиною Договору;

- Головне управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном міста Києва видало ТОВ "Лада Плюс" дозвіл на розміщення ОЗР по вул. В. Городецького, 12 зі строком дії до 31.12.2010;

- згідно з Договором ТОВ "Лада Плюс" зобов’язане отримати рахунок на сплату коштів за користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 4.2), і плата вноситься щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт (4.5);

- КП "Київреклама" виставило ТОВ "Лада Плюс" рахунки-фактури за період з 01.07.2006 по 30.09.2008 на загальну суму 24 605,23 грн.;

- відповідно до Договору та актів ревізії використання комунального майна та бюджетних коштів КП "Київреклама" Головне контрольно-ревізійне управління України нарахувало ТОВ "Лада Плюс" пеню в сумі 582,98 грн., яка знайшла відображення у відповідних рахунках-фактурах;

- згідно з Договором строк його дії визначається по кожному місцю розташування ОЗР окремо у додатках до Договору;

- відповідно до додатку № 1 до Договору КП "Київреклама" надало ТОВ "Лада Плюс" місце для розміщення рекламної вивіски (напису) на будинку (споруді, будівлі) площею 10 кв.м. по вул. В. Городецького, 12 з 07.03.2005 по 25.03.2008 з базовою платою 800 грн. (без ПДВ);

- Договором передбачено (пункт 7.6.3), що дія цього договору в частині одного наданого місця припиняється внаслідок наявності заборгованості ТОВ "Лада Плюс" більш ніж за 3 місяці;

- ТОВ "Лада Плюс" з 01.07.2006 не здійснювало оплату за Договором; відтак строк дії Договору в силу його пункту 7.6.3 закінчився 01.10.2006;

- пунктом 7.4 Договору передбачено можливість припинення дії цього договору за бажанням сторони. ТОВ "Лада Плюс" зазначило, що воно повідомляло КП "Київреклама" про припинення Договору листом від 28.04.2006, але доказів надіслання такого листа не подало;

- заборгованість ТОВ "Лада Плюс" перед КП "Київреклама" за Договором за період з 01.07.2006 по 30.09.2006 становить 2 520 грн.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- укладаючи Договір, сторони погодили, що ТОВ "Лада Плюс" використовує надане йому місце та вносить відповідні платежі або до закінчення терміну дії Договору, або до закінчення терміну дії дозволу; згідно ж з додатком № 1 до Договору сторони встановили, що КП "Київреклама" надає ТОВ "Лада Плюс" право тимчасового користування місцем для розміщення ОЗР на строк до 25.03.2008;

- відповідно до пункту 7.8 Договору останній може бути розірваний за ініціативою робочого органу (КП "Київреклама") з обов’язковим письмовим повідомленням розповсюджувача зовнішньої реклами (ТОВ "Лада Плюс") не пізніше ніж за 5 робочих днів; КП "Київреклама", знаючи про існування заборгованості за Договором, не скористалося правом на розірвання Договору, а продовжувало виставляти рахунки до сплати, в зв’язку з чим у даному випадку до спірних відносин не можуть застосовуватися положення пункту 7.6.3 Договору;

- дія Договору припинилася 25.03.2008 (у строк, узгоджений в додатку № 1 до нього). У ТОВ "Лада Плюс" існує заборгованість перед КП "Київреклама" за період з 01.07.2006 по 2503.2008 у сумі 19 266,28 грн.;

- згідно з пунктом 6.3 Договору та розрахунком суду, виходячи з розміру суми заборгованості та тривалості періоду прострочення, розмір пені становить 621,44 грн., збитків від інфляції –5 191,55 грн., 3% річних – 753,54 грн.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої і другої статті 193 ГК України:

- суб’єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

- до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням установлених фактичних обставин справи, в тому числі неналежного виконання ТОВ "Лада Плюс" своїх зобов’язань за Договором, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення сум заборгованості, а також втрат від інфляції, річних та пені в сумах, зазначених у постанові цього суду.

Доводи касаційних скарг даного висновку не спростовують.

Так, КП "Київреклама", посилаючись на початку касаційної скарги на низку норм матеріального права, порушення яких, на його думку, припустився суд апеляційної інстанції у розгляді справи, в подальшому вдається до заперечення встановленої цим судом обставини, а саме –періоду існування заборгованості ТОВ "Лада Плюс" перед КП "Київреклама" з оплати тимчасового користування місцем для розміщення ОЗР. Тим часом названим судом з’ясовано погодження сторонами (за додатком № 1 до Договору) права такого користування саме на строк до 25.03.2008. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Не є підставою для задоволення касаційної скарги й доводи ТОВ "Лада Плюс". За їх змістом, по-перше, назване товариство повідомляло КП "Київреклама" про свою відмову від Договору, по-друге, КП "Київреклама" не надавалися (з 01.07.2006) рахунки-фактури на оплату місць для розміщення ОЗР. Однак перше з цих тверджень вже спростоване попередніми судовими інстанціями, а нове з’ясування відповідних обставин касаційною інстанцією не є можливим з огляду на згаданий припис частини другої статті 111-7 ГПК України. Що ж до надання чи ненадання рахунків-фактур, то встановлення пов’язаних з цим обставин також перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції; водночас слід зауважити, що, як з’ясовано попередніми судовими інстанціями, за умовами Договору (пункт 4.2) отримання рахунка на сплату коштів за право користування місцем для розташування ОЗР, було обов’язком ТОВ "Лада Плюс".

Доводи касаційних скарг не належать до числа тих, з якими процесуальний закон пов’язує можливість скасування оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 зі справи № 11/190 залишити без змін, а касаційні скарги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лада Плюс" –без задоволення.