Вищий господарський суд України у складі колегії суддів

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 13145,80 грн. з яких: 6880,06 грн. –заборгованість по орендній платі за червень-листопад 2008 року за оренду приміщення площею 47,7 кв.м., розташованого за адресою: м.Черкаси, вул.Леніна, 31/1; 576,81 грн. –пені, 923,13 грн. –штрафу, 4765,80 грн. –неустойки та виселення. В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині суми пені, яка становить 976,97 грн. та неустойки, сума якої становить 11181,06 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.03.2009 року (суддя Швидкий В.А.) позов задоволено частково, стягнуто з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області з подальшим зарахуванням до державного бюджету 6880,06 грн. боргу, 11181,06 грн. –неустойки, 976,97 грн. пені; державне мито в сумі 275,38 грн. та 118,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Суд ухвалив рішення про виселення суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з приміщень площею 47,7 кв.м. на першому поверсі п’ятиповерхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Леніна, 31/1. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідач не повернула орендоване приміщення, а тому підлягає виселенню в примусовому порядку. Крім того, суд погодився з наданими позивачем розрахунками суми неустойки та пені.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулась ОСОБА_1, в якій зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, а саме без участі відповідача, що унеможливило здійснення суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 свого права захисту, у зв’язку з чим просить його скасувати, справу скерувати на новий розгляд. Крім того, скаржник зазначає, що нею було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області надійшов відзив на касаційну скаргу, проти доводів якої позивач заперечує, просить рішення господарського суду Черкаської області від 10.03.2009 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Черкаської області приписів процесуального законодавства Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи знайшли своє відображення в статтях 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, а тому господарські суди зобов’язані реалізувати їх під час здійснення господарського судочинства. Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд. Ухвалами суду слухання справи відкладалось. Як вбачається з матеріалів справи 19.02.09 від відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з його хворобою. Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 10.03.09. З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем ухвала про відкладення розгляду справи отримана не була, оскільки зазначена ухвала повернута до господарського суду за терміном зберігання. Натомість господарський суд 10.03.2009 року ухвалив рішення у справі за відсутності відповідача. Відповідачка надала докази того, що на момент слухання справи, вона знаходилась в пологовому будинку, отже не мала можливості приймати участь в судовому засіданні. Викладеним підтверджуються доводи скаржника про порушення судом приписів процесуального законодавства щодо належного повідомлення його про час і місце судового засідання, що у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) є в будь-якому випадку підставою для скасування судових рішень у справі з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином колегія вважає обґрунтованими посилання у касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце такого розгляду, що в силу статті 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) є безумовною підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Черкаської області від 10.03.2009 року у справі № 05/150 скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 – задовольнити.