Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "ПК Крафт"

За участю представників сторін

від позивача Хохлова Ю.С. дов.,

від відповідача Дорохін В.І., Шелковий О.М. дов., Красних А.О. - директор

У квітні 2007 року позивач - приватне багатопрофільне підприємство "Енерго-Імпекс" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Крафт" про відшкодування шкоди у загальній сумі 40500,0 грн., завданої незаконними діями останнього, про зобов’язання внести зміни до технічної документації автокрану щодо проведених ремонтних робіт, провести ремонт автокрану у повному обсязі та виконати умови договору №14/11-1 від 14.11.2005р., здійснивши технічне освідування автокрану та автовишки. В подальшому позовні вимоги в частині відшкодування шкоди були збільшені до 53 927,51 грн.

За результатами розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій рішення у справі було скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008 року у справі № 6/336-08 (18/192-07) (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 року у справі № 6/336-08 (18/192-07) (судді: Тищик І.В., Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "ПК Крафт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.08р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.09р. у справі № 6/336-08 (18/192-07) і справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.11.2005р. між ПБП "Енерго –Імпекс" (Замовник) та ТОВ "ПК Крафт" (Підрядник) було укладено договір №14/11-1, відповідно до якого відповідач зобов’язався виконати, а позивач - прийняти та оплатити роботи по проведенню технічного освідування автокрану та автовишки.

На виконання вищевказаного договору 30.11.2005р. позивач представив на освідування відповідачу автомобільний кран КС-55712 рег. № 70697. Наслідком проведених відповідачем випробувань сталася аварія, пошкодження крану та нещасний випадок.

В подальшому позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 53 927,51грн. та зобов’язання відповідача відновити пошкоджений кран.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Суди встановили, що на час проведення освідування автокрану відповідач мав дозвіл на проведення технічних оглядів вантажопідіймальних кранів, виданий Держнагляд охоронпраці України, зі строком дії до 03.12.2006р.

Підрядник (відповідач) згідно п. 2.2 Договору мав право за наявності необхідності залучати до роботи сторонні організації, які мають відповідні дозволи та ліцензії на право здійснення спеціальних та додаткових видів робіт.

Пунктом 2.1.3 договору відповідальність за ввірену техніку та обладнання, за дотримання правил техніки безпеки та пожежної безпеки при виконанні робіт покладено на відповідача.

Правилами будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ДНАОП 0.00-1.03-02, затверджених наказом Мінпраці та соцполітики України від 20.08.2002р. № 409 (v0409203-02) визначений Порядок технічного освідування вантажопідіймальних кранів та машин.

Згідно п.10.3.7 якого технічне освідування має метою встановити відповідність установки вимогам даних Правил та наданій технічній документації, перебування крану в справному стані, який забезпечує його безпечну експлуатацію, відповідність обслуговування крану вимогам зазначених Правил.

Суди встановили, що експертними висновками ДП "Придніпровський експертно-технічний центр"від 20.01.06р., 31.07.06р. та актами спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-1 і Н-5 від 03.03.06р. підтверджується, що причинами нещасного випадку явилися порушення відповідачем як приписів нормативних актів, зокрема Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ДНАОП 0.00-1.03-0, Типової інструкції для інженерно-технічних працівників ДНАОП 0.00-5.20-94, так і вимог внутрішніх інструкцій (Технологічної інструкції по проведенню повного технічного огляду стрілових самохідних кранів, затвердженої головним інженером ТОВ "ПК Крафт" від 05.01.2004р.,) а саме: неналежне проведення повного технічного огляду кранової установки до проведення випробувань, недотримання вихідних параметрів (невідповідність вильоту стріли крану застосованому навантаженню, перевищення розрахункового навантаження внаслідок підйому немаркованих вантажів) при здійсненні випробувань, не надання спеціалізованою організацією відповідного спеціаліста для керування краном при проведенні випробувань, відсутність при проведенні випробувань працівника ІТР, відповідального за проведення технічного огляду.

Суди попередніх інстанцій правомірно не прийняли до уваги посилання скаржника на порушення користувачем крану параметрів навантажень протягом строку експлуатації автокрану та неналежну підготовку крану до огляду позивачем, оскільки метою технічного освідування є саме виявлення та засвідчення факту придатності (непридатності) обладнання крану до експлуатації, тобто, вади вантажопідйомного механізму, його обладнання, цілісність та стан зварних, болтових і шарнірних з’єднань тощо повинні були бути виявлені безпосередньо в ході технічного освідування.

Суди встановили, що здійснення статичних випробувань розпочалося за відсутності позитивних результатів проведеного огляду та наявності низки неполадок, як то: неполадок в механізмі підйому вантажу та в пристрої набору потужності, перебування в неробочому стані приладу захисту крану, за відсутності перевірки болтових з’єднань поворотної платформи, що убачається з матеріалів спеціального розслідування.

Відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 687 від 26.05.2004р. (687-2004-п) , у разі виявлення під час технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення, проводиться експертне обстеження устаткування.

Натомість дані вимоги спеціалізованою організацією (відповідачем) виконані не були.

Статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною включаються до складу збитків та підлягають відшкодуванню особою

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність протиправної поведінки відповідача, наслідком яких виникли збитки, прямий причинний зв’язок між діями відповідача та збитками, понесеними позивачем та наявність вини відповідача у їх виникненні.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу ТОВ "ПК Крафт" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.08р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.09р. по справі № 6/336-08 залишити без змін.