16/656/08 Про визнання недійсними рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК про порушення добросовісної конкуренції - 08.09.2009 Прийняття

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.01.2009 (суддя Фролов В.Д.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 (колегія у складі: Туренко В.Б. - головуючий, судді Бандура Л.І. і Поліщук Л.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з відсутності передбачених Законом України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) (далі –Закон) підстав для визнання недійсним відповідного рішення територіального відділення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано невідповідністю висновків, на яких ґрунтуються ці судові рішення, обставинам справи і неправильним застосуванням господарськими судами норм матеріального і процесуального права, в тому числі положень Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.1997 № 254 (z0318-98) (далі –Правила), статей 42, 47, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ).

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність і невідповідність матеріалам справи та нормам матеріального і процесуального права й про правильність правової оцінки обставин справи попередніми судовими інстанціями, та просить залишити оскаржувані рішення і постанову без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 (v3-2-700-05) № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України (1798-12) .

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 30.09.2008 № 10-ріш у справі № 1-26.213/16-2007 (далі –рішення № 10-ріш):

визнано, що Товариство з початку здійснення ліцензованої діяльності з транспортування природного газу розподільними газопроводами та по теперішній час займає монопольне становище на ринку послуг підключення (приєднання, врізання, пуск газу) мереж споживачів до існуючих діючих розподільчих газових мереж, які перебувають у законному користуванні Товариства у межах Миколаївської області, як таке, що немає жодного конкурента на зазначеному ринку;

визнано, що дії Товариства, які полягають в обумовленні пуску газу на побутові газові прилади придбанням споживачем послуги з введення в експлуатацію цих приладів, зокрема, торговельних марок "HERMANN", "IMMERGAS", "BONGIOANNI", "SAUNIERDUVAL", "PROTHERM", "ROCTREM", саме у Товариства, та які можуть бути виконані іншими суб’єктами господарювання, що відповідно до чинного законодавства мають на це право, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону –зловживання монопольним становищем на зазначеному ринку, а саме встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

за вчинене порушення на Товариство накладено штраф у сумі 17 000 грн.;

Товариство зобов’язано припинити відповідне порушення та оприлюднити за власні кошти офіційну інформацію територіального відділення АМК стосовно рішення № 10-рш у газеті "Рідне Побужжя" в 2-місячний строк з дня отримання цього рішення, про що повідомити територіальне відділення АМК;

- у розгляді справи № 1-26.213/16-2007 територіальним відділенням АМК з’ясовано, зокрема, таке:

Товариство в ряді випадків, проводячи пуск газу до об’єкту, де є побутовий газовий прилад –котел для індивідуального опалення, при виконання робіт з приєднання (врізання) газових мереж всередині житлового будинку виконує також і перше введення його в експлуатацію;

при цьому споживачі не замовляють у Товариства такої послуги і, більш того, заявляють про своє небажання одержувати її саме від Товариства, оскільки в такому випадку вони позбавляються гарантійного обслуговування придбаних ними котлів, а Товариство такого обслуговування не надає;

водночас Товариство наполягає на своєму виключному праві здійснювати перше введення в експлуатацію газового приладу, посилаючись на пункт 4.1.3 Правил та повідомляючи споживачів, що в іншому разі воно не виконає пуск газу;

- поданими територіальним відділенням АМК суду Гарантійними зобов’язаннями виробників побутового газового обладнання передбачено, що ці зобов’язання виконуються тільки за умови, якщо перше введення приладу в експлуатацію проведено кваліфікованими фахівцями офіційної служби дилера, що мають дозвіл та ліцензію на виконання даного типу робіт. Товариство не має статусу сервісного центру;

- листом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.06.2008 № 01/05-09.01-06/5439 підтверджується висновок про те, що пуск газу та перше введення газового приладу в експлуатацію є різними послугами, які можуть надаватися окремо, причому остання послуга може бути надана не лише спеціалізованим підприємством газового господарства (СПГГ), а й іншими суб’єктами господарювання, які мають відповідні повноваження;

- територіальним відділенням АМК з’ясовано, що:

на ринку послуг з введення в експлуатацію газового обладнання (пусконалагоджувальних робіт) на території Миколаївської області діє більше десяти суб’єктів господарювання, зокрема ПП "Емануель", яке має видані в установленому порядку ліцензію на ведення будівельної діяльності, у тому числі пусконалагоджувальні роботи (включаючи газові котли) та дозвіл на виконання робіт, у тому числі монтаж, налагодження, ремонт побутового газокористувального обладнання; цим підприємством укладено договори на сервісне технічне обслуговування з дилерами виробників газового обладнання, згідно з якими воно є офіційною сервісною службою побутових газових котлів та колонок торговельних марок "SAUNIERDUVAL", "PROTHERM", "HERMANN", "IMMERGAS", "BONGIOANNI", "ROCTERM";

Товариство також здійснює діяльність з реалізації побутових газових приладів, у тому числі газових котлів, але інших виробників, ніж зазначені. За висновком рішення № 10-ріш, Товариство може отримувати переваги у конкуренції на ринку реалізації побутових приладів не завдяки власним досягненням, а внаслідок монополізації товарного ринку, зловживанням своїм монопольним становищем на ринку послуг з підключення (приєднання, врізання, пуск газу) мереж споживачів до існуючих розподільних газових мереж, які перебувають у законному користуванні Товариства, що свідчить про ущемлення діями Товариства законних інтересів громадян в одержанні гарантійного обслуговування побутового газового обладнання та можливість обмеження конкуренції на ринку реалізації побутових газових виробів.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання частково недійсним рішення № 10-ріш.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з приписами статті 13 Закону:

- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина перша);

- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 1 частини другої).

Попередніми судовими інстанціями у вирішенні даного спору з’ясовано і скаржником не спростовано, що Товариство відмовляло споживачам у пуску газу, якщо останні не бажали придбавати в нього послуги з введення в експлуатацію газового обладнання.

Із з’ясованого попередніми судовими інстанціями змісту рішення № 10-ріш також вбачається, що кваліфікацію дій Товариства як зловживання монопольним становищем здійснено саме у зв’язку з обумовленням ним пуску газу до споживачів придбанням ними послуги з введення в експлуатацію газових приладів певних торговельних марок, причому такі послуги могли надаватися й іншими суб’єктами господарювання, що мають відповідні повноваження.

Приписами Правил та інших нормативно-правових актів, на які посилається скаржник, не передбачено його права відмовляти в пуску газу споживачам у зв’язку із здійсненням введення в експлуатацію газового обладнання, в тому числі газових котлів, іншими суб’єктами господарювання та відповідно обумовлювати здійснення пуску газу обов’язковим замовленням послуг з введення такого обладнання в експлуатацію виключно у нього (скаржника).

Таким чином, попередні судові інстанції, з достатньою повнотою встановивши обставини справи, дали їм правильну юридичну оцінку.

Водночас названими судовими інстанціями не встановлено і скаржником не наведено передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання недійсним (у певній частині) рішення № 10-ріш.

Не знаходять підтвердження й посилання скаржника на те, що "оскаржуване рішення містить лише ті доводи та аргументи, на яких ґрунтувалися заперечення Відповідача щодо позовних вимог". Зокрема, зі змісту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду вбачається, що воно містить як доводи Товариства, наведені ним в обґрунтування своїх вимог, так і відповідну оцінку судом цих доводів з посиланням на норми законодавства та на зібрані у справі докази.

Визначених законом підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.01.2009 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 зі справи № 16/656/08 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" –без задоволення.