Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

ВАТ "Авіакомпанія "Буковина" звернулась до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.01.2008 порушено провадження у справі №23/51-б, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном.

Господарським судом м. Києва 12.02.2008 винесено ухвалу за результатами підготовчого засідання.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" опубліковано у газеті "Голос України" від 20.02.2008 №33(4283).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2008 визнано кредиторами ТОВ "Українсько-Середземноморські авіалінії" ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 8728290,44 грн., ДП з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервізіс-Україна" на суму 1896270,64 грн. та інш.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2008 (суддя Демидова А.М.) затверджено реєстр вимог кредиторів з урахуванням ухвали господарського суду м. Києва від 02.06.2008, зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б. внести зміни до реєстру вимог кредиторів з урахуванням цієї ухвали та ухвали господарського суду м. Києва від 02.06.2008, зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кіцула С.Б. надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, виконати вимоги цієї ухвали.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 (судді: Дзюбко П.О., Дикунська С.Я., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" задоволено частково, ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 змінено, а саме: визнано кредитором боржника ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" на суму 22345,00 грн.; ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 частково скасовано, а саме: в п.2 вилучено частину 1 –"ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 8728290,44 грн.; в іншій частині ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 залишено без змін.

ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009, змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 та виключити ВАТ "Авіакомпанія авіалінії України" з реєстру кредиторів боржника, змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 в частині розміру грошових вимог ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" – змінити суму з 8728290,44 грн. на 2684221,16 грн., змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 в частині розміру грошових вимог державного підприємства "Обслуговування повітряного руху України" –змінити суму з 8041326,85 грн. на 2443697,00 грн., змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 в частині розміру грошових вимог ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" –змінити суму з 29205,00 грн. на 2495,00 грн., змінити ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 в частині розміру грошових вимог дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна" – змінити суму з 1896270,64 грн. на 1386772,06 грн.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права.

Заявник зазначає, що судом першої інстанції при затвердженні реєстру вимог кредиторів не було взято до уваги клопотання боржника щодо припинення зобов'язань боржника перед ВАТ "Авіакомпанія авіалінії України " зарахуванням та те, що на момент винесення ухвали докази про припинення зобов'язань не було долучено до матеріалів справи з об'єктивних причин, що не залежали від боржника. ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" зазначено, що і грошові вимоги ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ", дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна", державного підприємства "Обслуговування повітряного руху України" є меншими і це підтверджено належними доказами, втім, з незалежних від ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" причин ці докази не були долучені до матеріалів справи на час винесення ухвали судом першої інстанції. ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" у касаційній скарзі зазначає, що при прийнятті ухвали судом першої інстанції та при винесенні постанови судом апеляційної інстанції не було взято до уваги, що у ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" існує заборгованість перед товариством в розмірі 6044069,28 грн., яка виникла в результаті безпідставно нарахованих сум за аеропортові обслуговування за період з січня 2005 року по березень 2008 року та необхідністю боржника звертатись за юридичною допомогою з цього приводу. Вимоги ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в розмірі 6044069,28 грн. не повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

До господарського суду м. Києва 02.06.2008 розпорядником майна ТОВ "Українсько-Середземноморські авіалінії" подано реєстр вимог кредиторів. (т.17 а.с. 28-35).

Відповідно до п. 1 статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно п. 3 цієї статті боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Статтею 15 Закону встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Судом першої інстанції зазначено, що боржником та розпорядником майна визнано в повному обсязі та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" на суму 29205,00 грн., Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на суму 8041326,85 грн., визнано в частині вимог та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на суму 8728290,44 грн., вимоги дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервізіс-Україна" на суму 1896270,64 грн.

Судом першої інстанції в судовому засіданні 02.06.2008 визнано обґрунтованими вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у сумі 8728290,44 грн. З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 ухвалу господарського суду м. Києва від 02.06.2008 у справі №23/51-б в частині визнання розміру грошових вимог ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Судом апеляційної інстанції, щодо розміру кредиторських вимог ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ", зазначено, що заборгованість боржника виникла у зв'язку з невиконанням боржником договірних зобов'язань та підтверджується актами звірок розрахунків. Судом апеляційної інстанції при визначенні суми заборгованості враховано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ", в якому товариство просить визнати його кредитором на суму 22345,00 грн., оскільки лише ця сума може бути підтверджена видатковими накладними (т.21 а.с.5).

Втім, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що між ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" та ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" підписано акт про взаєморозрахунки від 01.03.2008 (т.20 а.с.291). Згідно цього акту сторони домовились зарахувати суму заборгованості ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" перед ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" в розмірі 26710 грн., яка виникла за договором №121/06-3 від 28.08.2006, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Українсько-середземноморські авіалінії" перед ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" за договором №01-28-08/06 від 28.08.2006 суму в розмірі 26710,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

У постанові мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши подані заявником та ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" докази, зазначив, що вимоги ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ" на загальну суму 22345,00 грн. є обґрунтованими та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, проте, в порушення приписів ст. 43, 101 ГПК України не з'ясував причини неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції та при прийнятті рішення не взяв до уваги доводи заявника апеляційної скарги.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулося з заявою про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 8041326,88 грн. (т.12 а.с. 6-194).

З матеріалів справи вбачається, зокрема, з відзиву боржника від 13.06.2008 №15 (т.18 а.с. 62-66), що боржником сума заборгованості перед Державним підприємством обслуговування повітряного руху України не визнавалася в повному обсязі. У апеляційній скарзі боржником зазначено, що судом першої інстанції не було враховано те, що вимоги у сумі 2800941,79 грн. заявлені кредитором безпідставно, оскільки Державним підприємством обслуговування повітряного руху України в період з січня 2003 року по березень 2005 року було незаконно нараховані боржнику аеронавігаційні збори у сумі 2546310,79 грн. та боржником було оплачено послуги на юридичну допомогу у сумі 254631,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що кредитором надано належні докази, що підтверджують заборгованість боржника, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке судове рішення з приводу вирішення питання щодо стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь боржника надмірно сплачених коштів у розмірі 2546310,79 грн., а тому кредиторські вимоги визнано обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Втім, судом апеляційної інстанції всупереч приписів ч.3 ст. 43, ст. 99, ст. 101 ГПК України не було взято до уваги лист від 28.07.2008 №1.37-4 Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (т.24 а.с. 74-76), в якому кредитор зазначив, що станом на 16.07.2008 заборгованість боржника перед ним за угодами №9/1-06 від 03.01.2006 та №9/1-07 від 02.01.2007 складає 5244579,30 грн.

В судовому засіданні 02.06.2008 визнано кредиторами боржника, зокрема: Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна" на суму 1896270,64 грн.

Судом апеляційної інстанції щодо розміру кредиторських вимог дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна" зазначено, що заборгованість у сумі 3162017,02 грн. у боржника виникла у зв'язку з несплатою за договорами №011201 від 24.12.2001, №02-1/07 від 08.02.2007, №01-12/07 від 21.12.2007. Крім того, зазначено, що між боржником та дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна" підписано протокол зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.05.2008. Відповідно до п.4 цього протоколу загальна сума заборгованості боржника перед кредитором становить 1896270,64 грн., яка підтверджена документально, визнана боржником та включена до реєстру вимог кредиторів розпорядником майна.

В апеляційній скарзі боржником зазначено, що між боржником та дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна" підписано протокол зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.06.2008, згідно якого залишок заборгованості боржника перед дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "АІРО Кейтерінг Сервісіз Україна" складає 1386772,06 грн. Боржник зазначав, що протокол не був долучений до справи раніше з об'єктивних причин, які не залежали від волі боржника, проте обставини існували раніше і мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Втім, судом апеляційної інстанції всупереч приписів ст. 101 ГПК України не було прийнято до уваги додаткові докази подані боржником, зокрема, лист кредитора №461 від 10.07.2008 (т.20 а.с. 305) та копію протоколу від 30.06.2008 про зарахування зустрічних однорідних вимог (т.20 а.с.303-304), з посиланням на те, що цього протоколу на момент винесення рішення судом першої інстанції не існувало.

Відповідно до ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції винесені при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва в частині визначення розміру вимог конкурсних кредиторів.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вищенаведене, всебічно, повно і об’єктивно розглянути в судовому процесі у відповідності до норм процесуального та матеріального законодавства всі обставини справи в їх сукупності та прийняти відповідне законне рішення

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-середземноморські авіалінії" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 17.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 у справі №23/51-б скасувати.

Справу №23/51-б передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в частині визначення розміру вимог конкурсних кредиторів та затвердження реєстру кредиторів.