Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

не з'явились

Постановою господарського суду Харківської області від 23.03.2009 у справі № Б-39/58-09 Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Припинено підприємницьку діяльність банкрута, строк виконання всіх грошових зобов’язань, та зобов’язань щодо сплати податків і обов’язкових платежів зазначено вважати таким, що настав; припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості; постановлено, що вимоги за зобов’язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред’являються в межах ліквідаційної процедури. Припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Встановлено строк 60 днів для пред’явлення вимог кредиторів до банкрута. Скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Постановлено, що накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича. Зобов’язано ліквідатора –арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича до 23.03.2010р. виконати ліквідаційну процедуру банкрута відповідно до вимог ст. ст. 25 - 30, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у десятиденний строк, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, зобов’язано ліквідатора –арбітражного керуючого Артюха Ю.В. здійснити продаж всього майна фізичної особи –підприємця ОСОБА_1. Також, зобов’язано ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 у справі № Б-39/58-09 апеляційну скаргу ВАТ "Ерсте Банк" задоволено. Постанову господарського суду Харківської області від 23.03.2009р. по справі № Б-39/58-09 скасовано. Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з вказаною постановою Харківського апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 у справі № Б-39/58-09.

Касаційна скарга мотивована порушенням з боку суду апеляційної інстанції вимог ст. 43 ГПК України а також ч.2 п.5 ст. 7 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2009 року фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство, в якій просив суд визнати банкрутом фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 та відкрити ліквідаційну процедуру, в зв’язку з тим, що задоволення вимог одного з кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. заяву ФОП ОСОБА_1 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на все майно, що належить ФОП ОСОБА_1., за винятком майна, на яке згідно діючого цивільного процесуального законодавства не може бути звернуто стягнення.

Апеляційним господарським судом в постанові від 28.05.09 встановлено, що боржник є суб’єктом спрощеної системи оподаткування, не веде обліку доходів та витрат, не складає бухгалтерський баланс, не є платником податку на додану вартість.

В заяві боржника зазначено, що за ним зареєстроване майно у вигляді нежитлових приміщень першого поверху № № 1-1, 1-11 загальною площею 233,5 кв. м. в літ "А-3"у будинку № 3 по вул. Харківська набережна у м. Харкові.

Судом першої інстанції в постанові про визнання боржника банкрутом від 23 березня 2009 року встановлено, що відповідно до висновку професійного оцінювача, ринкова вартість майна боржника становить 225795 доларів США, що на момент проведення судового засідання становить 1738 621 грн. за офіційним курсом НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи та постанови господарського суду, боржник має грошові зобов'язання перед ВАТ " Ерсте Банк" у розмірі 189000 доларів США за кредитним договором, які забезпечені заставою нежитлових приміщень першого поверху №№ 1-1 … 1-11 загальною площею 235 м. кв. в літ " А –3" у будинку № 3 по вул. Харківська набережна у м. Харкові, згідно іпотечного договору від 22.08.2008 № 014/8338/2/21942/1 а також зобов'язання перед громадянином ОСОБА_2.,які випливають з договору авторського замовлення від 08.04.2008 про виплату авторської винагороди у розмірі 1590750 грн. 00 коп.

Господарським судом Харківської області в постанові від 23 березня 2009 року встановлено, що загальна сума вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями боржника, яка визнається боржником, на момент судового розгляду складає 3329371,50 грн., з урахуванням офіційного курсу НБУ.

Активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх кредиторів боржника, а задоволення вимог боржником одного з кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами, в зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 7 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).

постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно приписів ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Закон визначає умови, при наявності яких, господарський суд порушує справи про банкрутство, зобов’язання доказування цих умов та надання доказів на момент порушення справи покладено на ініціюючого кредитора або боржника.

Апеляційним судом встановлено, що боржник в заяві про порушення справи про банкрутство зазначив про наявність у нього у власності наступного майна: нежитлові приміщення першого поверху № № 1-1, 1-11 загальною площею 233,5 кв. м. в літ "А-3"у будинку № 3 по вул. Харківська набережна у м. Харкові. При цьому, вищевказане нерухоме майно є предметом іпотеки.

Жодного документу, який би підтверджував відсутність інших майнових активів боржника, дебіторської заборгованості та готівкових коштів боржником не надано.

Харківський апеляційний господарський суд в постанові встановив, що висновки господарського суду першої інстанції про те, що вартість майнових активів боржника менше ніж визнана ним сума заборгованості, є безпідставними, оскільки відсутність іншого майна та грошових коштів встановлено лише на підставі пояснень боржника, викладених в заяві про порушення справи про банкрутство.

Крім того, постанова суду другої інстанції мотивована тим, що в заяві про порушення справи про банкрутство в якості кредиторів визначені ВАТ "Ерсте Банк" та громадянин ОСОБА_2., але ж боржник ОСОБА_1 одержував кредит як фізична особа, а заборгованість ОСОБА_1 виникла з підстав, не пов'язаних із здійсненням ним підприємницької діяльності.

Станом на день подачі боржником до господарського суду Харківської області заяви про порушення провадження у справі про банкрутство (10.03.2009р.) - фізична особа ОСОБА_1 взагалі не мав простроченої заборгованості перед ВАТ "Ерсте Банк".

Всі щомісячні чергові платежі сплачувалися останнім у повному обсязі, відповідно до умов укладеного ним з ВАТ "Ерсте Банк" кредитного договору № 014/8338/2/21942 від 22.08.2008р.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні, виходячи з такого.

Виходячи зі змісту вимог ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність –неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано послався в постанові, що господарським судом не встановлено при порушенні справи про банкрутство № Б-39/58-09 наявність належних доказів в підтвердження, того що вартості усього майна боржника недостатньо для задоволення грошових вимог кредиторів, а також, в постанові суду першої інстанції відсутні посилання на інші документи, окрім заяви боржника, документи, які підтверджують, відомості про майновий стан боржника та склад його майна у повному обсязі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані докази повинні бути надані заявником на момент порушення судом справи про банкрутство, за спрощеною процедурою, яка передбачена ст.ст. 47- 49 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , не передбачена.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка ( пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками ( учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, зміст заяви боржника про визнання його банкрутом складають грошові вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також грошові вимоги фізичної особи з виплати авторської винагороди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи зі змісту ст.ст. 1 та 8 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові вимоги кредиторів вказаного характеру не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство, як за загальною процедурою так і за процедурою, яка передбачена ст.ст.47-49 Закону.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку стосовно того, що боржником не доведено обставин, що мають значення для справи, а саме: неспроможності виконати свої зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення платоспроможності, чому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, передчасно порушив справу про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. та визнав його банкрутом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду прийнята з врахуванням всіх обставин справи, та відповідає нормам процесуального та матеріального права, положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в зв'язку з чим, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 у справі № Б-39/58-09 залишити без змін.