36/417-35/354-11/242 Про визнання права оперативного управління об'єктом державної власності та зобов'язання зняти нерухоме майно з балансу - 03.09.2009 Прийняття

Розпорядженням №02.03-10/478 від 27.08.2009р. у зв'язку з відпусткою судді Ходаківської І.П. змінено склад колегії суддів у справі №36/417-35/354-11/242 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В.

У серпні 2003р. комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації з позовом про зобов’язання повернути нерухоме майно - будівлі до міської комунальної власності.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2007 скасовані рішення господарського суду м. Києва від 01.10.2003 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2003 і справу № 36/417 направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи № 36/417-35/354 Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва у вересні 2007 року вступило у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, із позовом до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" та Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації з вимогою визнати нерухоме майно за адресою м. Київ, вул. Воровського, 29-а об’єктом державної власності та визнання за Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва права оперативного управління цією будівлею.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2007 позовні вимоги задоволені частково: зобов’язано Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію передати КП"Київжитлоспецексплуатація" нежитлові приміщення за адресами: вул. Дмитрівська, 27б, вул. Зоологічна, 6а, вул. Теліги Олени, 43б, вул. Чапаєва, 21. В частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача передати позивачу нежитлові приміщення за адресами згідно переліку, вказаного в рішенні, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а в решті позовних вимог та в позові третьої особи з самостійними вимогами відмовлено. Судове рішення вмотивоване тим, що позивач зменшив позовні вимоги, просив зобов’язати передати сім будівель, а решта вже передана відповідачем, однак, дві будівлі вже знесені та не існують, а одна продана у приватну власність та не належить відповідачу.

Постановою Вищого господарського суду України від 17-24.06.2008 скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 та справу направлено на новий розгляд, оскільки справу було розглянуто апеляційним судом без участі позивача-апелянта, не повідомленого належним чином про час і місце слухання справи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 апеляційну скаргу Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації залишено без задоволення; апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва задоволено, судове рішення від 26.11.2007 скасовано частково, у скасованій частині прийнято нове рішення, яким визнано за Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва право оперативного управління об’єктом державної власності - нежитловою адміністративною будівлею за адресою вул. Воровського, 29а, та зобов’язано КП"Київжитлоспецексплуатація" зняти цю будівлю з балансу. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2008 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 та рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2007 скасовано та справу направлено на новий розгляд з тих підстав, що судами не досліджено наявність згоди Шевченківської районної в місті Києві Ради на передачу будівель нерухомого майна із комунальної власності району до комунальної власності міста Києва, а по будівлі за адресою вул. Воровського, 29а не досліджено належність цієї будівлі до загальнодержавної власності та не встановлено орган, уповноважений державою управляти цим майном.

Під час нового розгляду справи судами виконано вказівки Вищого господарського суду України, які містились у Постанові від 04.12.2008 та рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2009 ( суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 ( головуючий суддя Моторний О.А., судді Кошіль В.В., Вербицька О.В.) у первісному позові комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Шевченківської районної у місті Києві ради, третя особа Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва відмовлено з тих підстав, що Шевченківською районною у місті Києві Радою рішення щодо передачі спірного майна із комунальної власності територіальної громади району до комунальної власності громади міста Києва не приймалось.

Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва задоволено повністю: визнано за Управлінням Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва право оперативного управління об'єктом державної власності,а саме нежитловою адміністративною будівлею № 29а по вул. Воровського у Шевченківському районі м. Києва та зобов'язано комунальне підприємство ""Київжитлоспецексплуатація" зняти вказане майно з балансу.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, третя особа –Київська міська Рада звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги КП"Київжитлоспецексплуатація" про повернення нерухомого майна в повному обсязі, а в задоволенні позову Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки судами правильно встановлено, що до комунальної власності територіальної громади м. Києва із комунальної власності територіальної громади району спірне майно не передавалось.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що на виконання Постанови Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 року "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" (534-12) та Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 року "Про введення в дію Закону України "Про власність" (885-12) відповідно до ст. 7 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і районне самоврядування", Постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (311-91-п) визначено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) та встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю і зобов'язано міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992 року передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно з переліком.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" (311-91-п) виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 26 від 13.01.1992 року "Про формування комунального майна міста та районів", пунктами 1-3 затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста (додаток № 1) та переданого до комунальної власності районів (додатки №№ 2-15).

Спірні нежитлові будинки перебували у власності територіальної громади Радянського району м. Києва відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 року № 26 "Про формування комунального майна міста та районів".

В 2001 році відбулася адміністративно-територіальна реформа, в результаті якої Старокиївський, Шевченківський та Радянський райони м. Києва були об'єднані в Шевченківський район.

Рішенням Київської міської ради від 06.09.2001 року № 3/1437 (ra0003023-01) "Про районні у місті Києві ради" та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 року № 1625 (ra1625017-01) "Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій" були створені Шевченківська районна у м. Києві рада та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація.

Вище зазначеним рішенням Київської міської ради від 06.09.2001 року № 3/1437 (ra0003023-01) "Про районні у місті Києві ради" було утворено Шевченківську районну у м. Києві раду на базі Радянської, Старокиївської та Шевченківської районних у м. Києві рад, що були реорганізовані відповідно до законодавства України та адміністративно-територіального устрою, затвердженого рішенням Київради від 27.04.2001 року № 280/1257 (ra0280023-01) .

04.10.2001 року Шевченківською районною у м. Києві радою прийнято рішення № 21 "Про правонаступництво новоутвореної Шевченківської районної у м. Києві ради", яким новоутворену Шевченківську районну у м. Києві раду визначено правонаступником прав і обов'язків реорганізованих Старокиївської, Шевченківської та Радянської районних у м. Києві рад в частині майна, яке знаходиться на території, віднесеній до Шевченківського району м. Києва, також майна, яке раніше належало до комунальної власності Старокиївського, Радянського, Шевченківського районів м. Києва, та майна, яке буде передане відповідно до нового адміністративно-територіального устрою новоутвореній Шевченківській районній у м. Києві раді.

Дане рішення не оскаржено в установленому законом порядку та є чинним.

Однак, Київська міська рада своїми рішеннями від 29.11.2001 № 151/1585 (ra0151023-01) "Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва" та від 27.12.2001 № 208/1642 (ra0280023-01) "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" віднесла спірне майно до об'єктів комунальної власності міста Києва.

Київська міська державна адміністрація на виконання вищезазначених рішень розпорядженням від 22.02.2002 року № 347 "Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" спірне майно закріпила за Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" на праві повного господарського відання.

Проте, на момент прийняття Київською міською радою рішень від 29.11.2001 № 151/1585 (ra0151023-01) і від 27.12.2001 № 208/1642 (ra0280023-01) та на момент прийняття Київською міською державною адміністрацією розпорядження від 22.02.2002 №347 (ra0347017-02) спірне майно відповідно до рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 04.10.2001 №21 перебувало у комунальній власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Посилання КП "Київжитлоспецексплуатація" на п.8 рішення Київської міської ради від 06.09.2001 року № 3/1437 (ra0003023-01) "Про районні у місті Києві ради" як на підставу набуття власності, яким передбачено, що районні у м. Києві ради, утворені згідно з цим рішенням, є правонаступниками прав і обов'язків в частині майна, переданого новоутвореним територіальним громадам відповідно до нового адміністративно-територіального устрою, - не знайшло свого підтвердження під час вирішення справи по суті, оскільки суди встановили, що зазначене рішення було доповнено п.8 вже після прийняття Шевченківською районною в м. Києві радою рішення від 04.10.2001 року № 21 "Про правонаступництво новоутвореної Шевченківської районної у м. Києві ради".

Статтями 6 та 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста, у містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції ради належить прийняття рішення щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до п. 31 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Ст. 41 цього Закону визначено,що районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють, зокрема, управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Частиною 4 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради мають право здійснювати управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, лише якщо таке рішення приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, тоді міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (401-14) Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради, а тому на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) підзвітна та підконтрольна раді.

Судами обґрунтовано встановлено, що необхідною умовою передачі нерухомого майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району до комунальної власності територіальної громади міста є відповідне рішення районної у м. Києві ради про надання згоди на таку передачу.

Таким чином, межі повноважень (компетенція) виконавчого органу ради у сфері управління комунальною власністю визначаються відповідною радою, а отже повноваження районної у місті Києві державної адміністрації щодо погодження передачі майна із комунальної власності територіальної громади району у комунальну власність територіальної громади міста Києва має визначатись відповідною районною у м. Києві радою.

Повноваження щодо управління майном, яке належить територіальній громаді Шевченківського району, не делеговані іншому органу і здійснюються безпосередньо радою. Рішення щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності Шевченківського району приймаються в установленому законом порядку на пленарних засіданнях (сесіях) депутатів Шевченківської районної у м. Києві ради.

Відтак, вилучення спірного майна із комунальної власності територіальної громади Шевченківського району і його передача у комунальну власність громади міста Києва можлива лише за згодою Шевченківської районної у м. Києві ради.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Шевченківською районною у м. Києві радою рішення щодо вилучення спірного майна із комунальної власності територіальної громади району і його передача у комунальну власність громади міста Києва не приймалось.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. До комунальної власності територіальної громади міста Києва спірне майно не передавалось. Рішення Шевченківської районної у місті Києві ради, пов'язані зі спірним майном, не оскаржені у встановленому порядку та є чинними.

Позивачем КП "Київжитлоспецексплуатація" у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано судам доказів на підтвердження того, що під час адміністративно-територіальної реформи спірні об'єкти нерухомого майна передавались ліквідаційними комісіями районів м. Києва Головному управлінню з питань майна Київської міської державної адміністрації та міській комісії з питань ліквідації.

На цих підставах судами попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано було відмолено в задоволенні первісного позову.

Судами встановлено, що 06.09.2007 року Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва в межах справи № 36/417-35/354 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, з позовом про визнання права оперативного управління об'єктом державної власності - нежилою адміністративною будівлею № 29 літ. "А" площею 799,8 кв. м, яка розташована на вул. Воровського у Шевченківському районі м. Києва та зобов'язання КП "Київжитлоспецексплуатація" зняти вказане майно з балансу.

Статтею 137 Господарського кодексу України встановлено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Як встановлено судами, за актом прийому-передачі приміщення дитячого закладу № 13, складеного комісією за участю представників Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України та представників Радянського районного у м. Києві відділу народної освіти, який затверджено Головою Радянської районної державної адміністрації м. Києва 28.12.1995, відділ народної освіти Радянської районної державної адміністрації у м. Києві передав, а Радянський районний відділ Київського міського управління Пенсійного фонду України прийняв приміщення дитячого закладу № 13 площею 799,8 кв. м, яке розташоване по вул. Воровського, 29-А у м. Києві.

Передачу вищевказаного приміщення на баланс Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України було здійснено на виконання Розпорядження Радянської районної державної адміністрації м Києва від 14.11.1995 року № 74.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про власність", чинного на момент передачі майна, майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначений правовий статус Пенсійного фонду України як самостійної фінансово-банківської системи.

Правовою основною діяльності Пенсійного фонду України було Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1994 № 345 (345-94-п) , яке було чинне на момент передання спірного приміщення. Пунктом 1 Положення встановлено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

24.10.2007 року постановою Кабінету Міністрів України № 1261 (1261-2007-п) було затверджено чинне Положення про Пенсійний фонд України, який також визначений як центральний орган виконавчої влади .

Відповідно до п. 15 вказаного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Згідно з пп. 16 п. 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 (1261-2007-п) , до компетенції Пенсійного фонду України віднесено здійснення відповідно до законодавства функцій з управління майном, що перебуває в державній власності.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 39 Закону України "Про власність", ст. 128 Цивільного кодексу УРСР суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку, що з моменту складання та затвердження акту приймання-передачі приміщення дитячого закладу № 13, а саме з 28.12.1995 року на підставі Розпорядження Радянської районної державної адміністрації м Києва від 14.11.1995 року № 74, нежила адміністративна будівля 29-А по вул. Воровського у місті Києві набула статусу державної власності.

При цьому, у Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України виникло право оперативного управління зазначеною адміністративною будівлею.

Наказом Київського міського управління Пенсійного фонду України № 56 від 09.08.2001 року "Про утворення у місті Києві районних управлінь Київського міського управління Пенсійного фонду України" у місті Києві було утворено Шевченківське управління Київського міського управління Пенсійного фонду України на базі Старокиївського. Радянського та Шевченківського районних у місті Києві управлінь Київського міського управління Пенсійного фонду України.

Згідно з підготовленими ліквідаційними комісіями ліквідаційними та передавальними актами, Шевченківське районне управління Київського міського управління Пенсійного фонду є правонаступником ліквідованого Радянського районного відділу Київського міського управління Пенсійного фонду України.

Посилання КП "Київжитлоспецексплуатація" на ту обставину, що на час винесення Розпорядження № 74 від 14.11.1995 року дія Указу Президента України № 760/95 від 21.08.1995 року (760/95) , яким визначались повноваження районних у місті Києві державних адміністрацій щодо розпорядження майном, яке є комунальною власністю районів, була зупинена Постановою Верховної Ради України № 406/95-ВР від 31.10.1995 року (406/95-ВР) є безпідставними, оскільки чинність Указу Президента України № 760/95 від 21.08.1995 року (760/95) була додатково підтверджена Указом Президента України № 1079/95 від 18.11.1995 (1079/95) . А отже, приймаючи розпорядження № 74 від 14.11.1995 року, Голова Радянської районної державної адміністрації діяв в межах наданої йому компетенції.

Таким чином, позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі міста Києва про визнання права оперативного управління об’єктом державної власності та зобов’язання зняти нерухоме майно з балансу визнані судами обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 111 -7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення та постанову у відповідності до норм матеріального і процесуального права, правомірно відмовлено в задоволені первісного позову, та правомірно задоволено позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі міста Києва, а тому касаційна скарга Київської міської ради не підлягає задоволенню, тим більше, що Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація у відзиві проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими.