Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

прокуратури: Рудак О.В. (Генеральна прокуратура України, посв. № 72),

позивача: Скоробагатько І.І. (дов. від 01.09.09),

відповідача: Чекомасова Н.Б. (дов. від 01.09.09),

Відкрите акціонерне товариство "Промислово-будівельна група "Антарес" у жовтні 2008 року звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання недійсною постанови № 75 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 04.09.08, мотивуючи позовні вимоги тим, що спірна постанова прийнята в порушення вимог чинного законодавства України. При цьому позивач послався на приписи статей 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.08, ухваленим суддею Літвіновою М.Є., позовні вимоги задоволено. Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення ВАТ "ПБГ "Антарес" до відповідальності за правопорушення у сфері містобудування, при цьому суд виходив з того, що позивач здійснює будівництво об'єкта на законних підставах, за наявності відповідного дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією ДАБК 10.08.07. Приймаючи оскаржуване судове рішення суд послався на приписи статей 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статтю 29 Закону України "Про планування і забудову територій", а також на пункт 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Моторного О.А. –головуючого, Кошіля В.В., Шапран В.В., постановою від 31.03.09, перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить постановлені у справі рішення і постанову скасувати і прийняти нове рішення про відмову в позові. Касаційне подання вмотивоване доводами щодо порушення судами обох інстанцій приписів статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій", пункту 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.00 (z0945-00) , вказуючи на те, що виданий позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт № 78/04-03/07 від 10.08.07 не передбачає виконання будівельних робіт з будівництва 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Калініна у м. Васильків Київської області.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами приписів матеріального і процесуального законодавства, відзначає наступне.

Як установлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 26.08.08 на підставі направлення №14, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, було проведено позапланову перевірку на об’єкті будівництва 16-ти поверхового житлового будинку по вул.Калініна у м.Васильків Київської області, забудовником якого є ВАТ"Промислово-будівельна група"Антарес". За результатами даної перевірки складено акт від 03.09.08, в якому зафіксовано, що будівництво даного об’єкта ведеться за відсутності відповідних дозволів. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 03.09.08 складено протокол №4, яким встановлено порушення, яке полягає у самовільному будівництві позивачем, тобто без отримання на те відповідного дозволу Інспекції ДАБК 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Калініна у м. Васильків Київської області. Першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області СтародубцемО.М. 03.09.09 складений припис про припинення будівельних робіт. 04.09.08 Інспекцією ДАБК у Київській області постановою № 75 на ВАТ "Промислово-будівельна група "Антарес" накладено на позивача штраф у розмірі 7124066, 50 грн за порушення вимог статті 29 Закону України "Про планування та забудову територій". Отже, предметом спору у даній справі є оскарження ВАТ "Промислово-будівельна група "Антарес" вказаної постанови № 75 від 04.09.08. Відтак, встановленню в даному випадку підлягають обставини щодо наявності здійсненого позивачем порушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з обґрунтованості заявлених позовних вимог. Суди зазначили про відсутність правових підстав для покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафу за порушення у сфері містобудування, посилаючись при цьому на дозвіл № 78/04-007 від 10.08.07, який виданий позивачу на виконання будівельних робіт з покращення екологічної ситуації шляхом зменшення шкідливих викидів через перепрофілювання частини виробничих корпусів ВАТ Васильківський завод холодильників" на розі вулиць 1-го травня та Калініна в м. Василькові та яким, на думку судів, засвідчено право позивача на виконання будівництва спірного об'єкта.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками судів обох інстанцій, виходячи з такого.

За приписами статті 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

За приписами статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об"єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництва об'єкта. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.00 N 273 (z0945-00) , зареєстроване в Міністерстві юстиції України, встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів.

Пунктом 1.2 Положення передбачено, що подання документів до інспекцій держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником (замовником). Розділом 5 цього Положення передбачено відповідальність забудовника (замовника) та органу держархбудконтролю та встановлено, що виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт уважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. Вирішуючи даний спір, господарськими судами на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було досліджено обставин, які є необхідними для вирішення даного спору, а саме: чи здійснював позивач будівельні роботи з будівництва 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Калініна у м. Васильків Київської області, чи був у позивача дозвіл на здійснення цих будівельних робіт та яка вартість здійснених позивачем будівельних робіт.

Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження. В той же час, вирішуючи даний спір та зазначаючи, що наявні у справі докази є недостатніми суди не виконали вимоги статті 38 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до її порушення.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з’ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційне подання Заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 березня 2009 року і рішення Господарського суду м. Києва від 26 грудня 2008 року у справі № 35/541 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду м. Києва.