Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду господарського суду Харківської області від 12.05.2009 у справі № 21/82-09 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з СПД –фізичної особи ОСОБА_1 на користь ТОВ "Здоров’я та Красота" 4 413 грн. 45 коп. основного боргу, 3% річні в сумі 75 грн. 12 коп., інфляційні в сумі 491 грн. 12 коп., пеню в сумі 531 грн. 69 коп.; відмовлено в задоволенні позовних вимог по стягненню пені в сумі 83 грн. 33 коп.

СПД –фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 12.05.2009 у справі № 21/82-09 в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та інфляційних та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Здоров’я і красота" у задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені в розмірі 531 грн. 69 коп., 3 % річних в розмірі 75 грн. 12 коп. та інфляційних витрат в розмірі 491 грн. 12 коп., посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.

Вищим господарським судом України ухвалою від 27.07.2009 у справі №21/82-09 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 02.09.2009 у зв’язку з відпустками суддів Борденюк Є.М. та Могил С.К. у справі № 21/82-09 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), Грек Б.М., Плюшко І.А.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права господарським судом першої інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до встановлених обставин справи господарським судом першої інстанції між ТОВ "Здоров’я і красота" (постачальник) та СПД –фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 1755 від 29.07.2008.

За вимогами договору постачальник зобов’язався передати покупцеві товар, а покупець зобов’язався здійснити оплату товару протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання товару.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що СПД –фізична особа ОСОБА_1 товар прийняла, але зобов’язання по оплаті здійснила частково, у зв’язку з чим заборгованість складає 4 413 грн. 45 коп.

Враховуючи, що вказана сума боргу СПД –фізичною особою ОСОБА_1 не оспорена, доказів погашення суми боргу СПД –фізичною особою ОСОБА_1 надано не було, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог ТОВ "Здоров’я і красота" про стягнення з СПД –фізичної особи ОСОБА_1 4 413 грн. 45 коп.

Як встановлено господарським судом, на підставі п.4.2 договору № 1755 від 29.07.2008 ТОВ "Здоров’я і красота" нараховується пеня за прострочення виконання грошових зобов’язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку пеня підлягає стягненню з СПД –фізичної особи ОСОБА_1 частково в сумі 531 грн. 69 коп. за шість місяців згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 ГПК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи, що СПД –фізична особа ОСОБА_1. не виконала в повному обсязі своїх зобов’язань по оплаті поставленого товару за договором №1755 від 29.07.2008, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Здоров’я і красота" про стягнення з СПД –фізичної особи ОСОБА_1 інфляційних в розмірі 491 грн. 12 коп. та 3% річних в розмірі 75 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що за встановлених судами обставин доводи СПД –фізичної особи ОСОБА_1, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків та розрахунків господарського суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, у зв’язку з чим рішення місцевого господарського суду залишається без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 12.05.2009 у справі № 21/82-09 залишити без змін.