Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Коваль С.М.) від 22.08.2008 року по справі № 17/536/08 позовні вимоги задоволено; визнано за позивачем право власності на нерухоме майно –нежитлові приміщення: основні: адміністративна будівля загальною площею 700 м2 - літ. А-2; підстанція загальною площею 44,8 м2 - літ. В-2; виробничо-битова будівля загальною площею 759,9 м2 - літ. Г; теплиця загальною площею 65188,1 м2 - літ. Д; котельня загальною площею 545,7 м2 - літ. Е-2; вентиляціонна загальною площею 26,2 м2 - літ. Ж; виробничо-битова будівля загальною площею 682,1 м2 - літ. З; операторська загальною площею 276,7 м2 - літ. И; теплиця загальною площею 44009,9 м2 - літ. К; дизельна загальною площею 96,4 м2 - літ. Н; підстанція загальною площею 50,3 м2 - літ. О; котельня загальною площею 1567,2 м2 - літ. У; гараж-майстерня загальною площею 1176,6 м2 - літ. Ф-2; склад-майстерня загальною площею 916,1 м2 - літ. Х; склад загальною площею 215,2 м2 - літ. Ц; підстанція загальною площею 42,4 м2 - літ. Ч-2; мазутонасосна загальною площею 65,7 м2 - літ. Ш; насосна загальною площею 33,8 м2 - літ. Щ; склад загальною площею 21,3 м2 - літ. Ю; насосна загальною площею 16,0 м2 - літ. Я; дизельна загальною площею 49,1 м2 - літ. 1Б; насосна загальною площею 30,0 м2 - літ.1 В.; службові: погріб –літ. 1Г; навіс –літ. 1Д; навіс –літ. 1Е; навіс –літ. 1Ж; навіс –літ. 1З; сарай –літ. 1И; сарай –літ. 1К; сарай –літ. 1Л; сарай –літ. 1М; сарай –літ. 1Н; сарай –літ. 1П; сарай –літ. 1Р; сарай –літ. 1С; сарай –літ. 1Т; сарай –літ. 1У; операторська –літ. 1Ф; навіс –літ. 1Х; погріб –літ. 1Щ; навіс –літ. 1А; огорожі: № 3- № 8, № 19, № 2; споруди: 9-14, 15; недобудовані: їдальня –67 % готовності; теплиця –45% готовності; лабораторія - 74% готовності; склад - 64% готовності; склад - 84% готовності; літ. Т (мазутонасосна) - 70 % готовності; літ. 1Ц (склад) - 78 % готовності, які розташовані за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Кіровоградська, 10.

В касаційній скарзі скаржники просять скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2008 року у справі № 17/536/08, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на прийняття судом рішення, що стосується їх прав і обов’язків.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на комплекс виробничих будівель, побудований ним на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ПСП "Родіна", посилаючись на те, що останнє позбавлене можливості ввести спірні нежитлові приміщення в експлуатацію, оскільки будівництво було здійснене без затвердженої належним чином проектно-кошторисної документації. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст. 328, 331 ЦК України.

Задовольняючи позов, суд виходив із законності і обґрунтованості вимог позивача.

Проте погодитись з такими висновками не можна.

Відповідно до ст. 107 ГПК України особи, які не були залучені до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків, мають право на касаційне оскарження такого рішення чи постанови.

Як вбачається з касаційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 та інших, ухвалене в даній справі рішення господарського суду безпосередньо зачіпає їх права як співвласників теплично-овочевого комплексу та позбавляє їх можливості отримати свій майновий пай в натурі, оскільки будівництво спірного нерухомого майна було розпочато за замовленням Колгоспу "Родіна" та завершено його правонаступником, АТЗТ "Родіна", в 1992 році (копія акта державної приймальної комісії додана до матеріалів касаційної скарги); згідно статуту СГВК "Родіна" (в редакції статуту від 16.09.2002 року) скаржники є засновниками даного кооперативу (п.1.3. статуту СГВК), як акціонери реорганізованого АТЗТ "Родіна"; скаржники мають право на пайовий фонд майна СГВК "Родіна", про що ним видано свідоцтва на право власності на майновий пай члена КСП (копії додані до матеріалів касаційної скарги). Проте місцевий господарський суд не з’ясовував обставини щодо періоду будівництва спірного нерухомого майна та особи, яка його побудувала. Наведене у скарзі зумовлює участь в судовому процесі по даній справі скаржників по справі, які зазначають, що прийнятим по справі судовим рішенням порушене їх право власності на спірне майно.

Прийняття судом рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені у справі, є безумовною підставою для скасування рішення господарського суду на підставі п.3 ч.2 ст. 111 -10 ГПК України.

Колегія суддів також відзначає, що при розгляді спору судом не досліджувались обставини щодо дотримання позивачем порядку будівництва спірних об’єктів нерухомості, зокрема: наявність у позивача дозвільної документації на будівництво цих об’єктів, чи здавались позивачем об’єкти нерухомості в експлуатацію.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Розглянувши спір про визнання права власності на будівлі, суд взагалі не встановив, чи є ці будівлі побудованими в установленому законом порядку, чи є самовільним будівництвом.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 ЦК України. Зокрема, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй виділена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

В порушення вимог ст.ст. 4, 38, 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи, судом не було з’ясовано обставин, пов’язаних з належним прийняттям спірних об’єктів нерухомості до експлуатації у встановленому порядку.

Крім того, згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 (z0157-02) , підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Вирішуючи спір, судові інстанції не звернули увагу на те, що Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" відповідно до вищезазначеного положення здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а відтак не може бути відповідачем у справі за позовом TOB ПСП "Родіна" про визнання права власності. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови "Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року №11 (v0011700-76) роз’яснив, що обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об’єктивної оцінки наявних у ній доказів, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

За таких обставин ухвалене у даній справі судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим, у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5, 111 7, 111 8, п.3 ч.1 ст.111 9, ч.1, п.3 ч.2 ст. 111 -10, ст. 111 -11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ін. на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2008 року у справі №17/536/08 задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2008 року у справі № 17/536/08 –скасувати.

Справу № 17/536/08 направити до Господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.