ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02 вересня 2009 р.
|
№ 15/15-08
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Першикова Є.В.,
суддів Жаботиної Г.В., Муравйова О.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Смик Л.М.
від відповідача: не з’явився
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р.
у справі № 15/15-08 Господарського суду Вінницької області
за позовом Самгородоцького споживчого товариства
до Приватного підприємця ОСОБА_1
до Хмельницької обласної товарної біржі
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"
про визнання недійсними біржових торгів і договорів купівлі-продажу,
та за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Самгородоцького споживчого товариства
про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна і визнання права власності на придбані об’єкти нерухомості,
ВСТАНОВИВ:
Самгородоцьке споживче товариство звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємцяОСОБА_1 та Хмельницької обласної товарної біржі про визнання недійсними біржових торгів, проведених Шепетівською філією Хмельницької обласної товарної біржі: 24.05.2005р. та оформлених протоколом № 10, з продажу будівлі заготівельного пункту загальною площею 199,6кв.м, що знаходиться в с.Самгородок Козятинського району Вінницької області; 14.06.2005р. та оформлених протоколом № 13, з продажу двоповерхової будівлі універмагу з підвалом загальною площею 1711кв.м, що знаходиться по вул. Леніна, 53 в с.Самгородок Козятинського району та визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна: від 25.06.2005р. № 9, укладеного між Самгородоцьким СТ в особі ліквідатора Євтушенка С.О. і ОСОБА_1, згідно з яким ОСОБА_1 купив будівлю заготпункту загальною площею 199,6кв.м в с.Самгородок; від 15.06.2005р. № 13, укладеного між Самгородоцьким СТ в особі ліквідатора Євтушенка С.О. і ОСОБА_1, згідно з яким ОСОБА_1 купив будівлю універмагу загальною площею 1711,4кв.м, що знаходиться по вул. Леніна, 53 в с. Cамгородок..
17.06.2008р. приватний підприємець ОСОБА_1 подав до Господарського суду Вінницької області зустрічний позов до Самгородоцького споживчого товариства про визнання дійсними договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.05.2005р. № 9 щодо купівлі підприємцем будівлі заготпункту загальною площею 199,6кв.м, вартістю 8221,40грн, в с.Самгородок, вул.Леніна, 66, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.06.2005р. № 13 щодо купівлі будівлі універмагу загальною площею 1711,4кв.м, вартістю 34830 грн, в с.Самгородок, вул.Леніна, 53 та про визнання за ним права власності на зазначені об'єкти нерухомості.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.11.2008р. (суддя В.Матвійчук) в задоволенні первісних позовних вимог Самгородоцького споживчого товариства відмовлено, зустрічні позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.05.2005р. № 9 укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Самгородоцьким споживчим товариством в особі ліквідатора Євтушенко С.О., визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.06.2005р. № 13, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Самгородоцьким споживчим товариством в особі ліквідатора Євтушенко С.О., стягнуто з Самгородоцького споживчого товариства на користь приватного підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті держмита у розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00грн., в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо визнання права власності на об’єкти нерухомості в позові відмовлено.
Не погодившись з рішення Господарського суду Вінницької області від 17.11.2008р., Самгородоцьке споживче товариство подало апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. (судді: Ю.К.Черпак, О.А.Веденяпін, В.С.Зав’язун) апеляційну скаргу Самгородоцького споживчого товариства задоволено, рішення Господарського суду Вінницької області від 17.11.2008р. скасовано в частині відмови в задоволенні первинного позову Самгородоцького споживчого товариства, задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 і стягнення судових витрат із Самгородоцького споживчого товариства на користь підприємця ОСОБА_1, позов Самгородоцького споживчого товариства задоволено, визнано недійсними біржові торги з продажу будівлі заготпункту, загальною площею 199,6кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, які були проведені Шепетівською філією Хмельницької обласної товарної біржі 24.05.2005р. і оформлені протоколом №10, та недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.05.2005р. № 9, укладений Самгородоцьким споживчим товариством в особі ліквідатора Євтушенка Сергія Олександровича і ОСОБА_1, згідно з яким ОСОБА_1 купив будівлю заготпункту загальною площею 199,6кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, вул. Леніна, 66, визнано недійсними біржові торги з продажу двоповерхової будівлі універмагу з підвалом, загальною площею 1711,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, які були проведені Шепетівською філією Хмельницької обласної товарної біржі 14.06.2005р. і оформлені протоколом №13, та недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.06.2005р. № 13, укладений між Самгородоцьким споживчим товариством в особі ліквідатора Євтушенка Сергія Олександровича і ОСОБА_1, згідно з яким ОСОБА_1 купив будівлю універмагу загальною площею 1711,4, кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, вул. Леніна,53, стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Самгородоцького споживчого товариства 340,00 грн. державного мита і 118,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні зустрічного позову приватного підприємця ОСОБА_1 до Самгородоцького споживчого товариства про визнання дійсними договорів купівлі-продажу від 25.05.2005р. № 9 та від 15.06.2005р. № 13 відмовлено, в решті судове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову підприємця ОСОБА_1 в частині визнання права власності на об'єкти нерухомості, придбані за договорами купівлі-продажу від 25.05.2005р. № 9 та від 15.06.2005р. №13, залишено без змін.
Не погодившись з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р., приватний підприємець ОСОБА_1 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 17.11.2008р. Свою вимогу приватний підприємець ОСОБА_1 мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги у зв’язку з його хворобою, проте доказів щодо його хвороби не надав. За таких обставин, клопотання приватного підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено:
02.03.1999р. постановою Арбітражного суду Вінницької області у справі № 526/5 визнано банкрутом Самгородоцьке сільське споживче товариство Козятинського району. Призначено ліквідаторами: Козятинське відділення Ощадбанку, його представника - головою комісії, Козятинське відділення "ПІБ", Козятинський райвідділ Пенсійного фонду, Козятинську МРБ, Козятинську ДПІ.
Ліквідаційна комісія склала звіти від 21.04.2000р. та від 12.12.2000р. про проведену роботу.
Ухвалою Арбітражного суду Вінницької області від 05.06.2001р. постановлено застосовувати при подальшому розгляді справи № 526/5 положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
та призначено арбітражного керуючого.
24.05.2005р. в Шепетівській філії Хмельницької обласної товарної біржі з продажу майна банкрута - Самгородоцького СТ підприємцем ОСОБА_1 придбано будівлю заготпункту, загальною площею 199,6 кв.м., розташовану за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, вул. Леніна, 66, про що свідчить протокол біржових торгів від 24.05.2005р. № 10.
Відповідно до протоколу біржових торгів ОСОБА_1 уклав 25.05.2005р. із Самгородоцьким СТ в особі ліквідатора Євтушенка С.О. договір купівлі-продажу нерухомого майна №9, згідно з яким придбав будівлю заготпункту загальною площею 199,6 кв.м., вартістю 8221,00 грн., що знаходиться за вказаною адресою.
14.06.2005р. в Шепетівській філії Хмельницької обласної товарної біржі відбулись біржові торги, на яких приватний підприємець ОСОБА_1 придбав двоповерхову будівлю універмагу з підвалом, загальною площею 1711,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с. Самгородок, вул. Леніна, 53, про що свідчить протокол проведення біржових торгів № 13 від 14.06.2005р.
Відповідно до вказаного протоколу 15.06.2005р. ОСОБА_1 уклав із Самгородоцьким СТ в особі ліквідатора Євтушенка С.О. договір купівлі-продажу нерухомого майна №13, згідно з яким придбав будівлю універмагу, загальною площею 1711,4 кв.м., вартістю 34830,00 грн., що знаходиться за вказаною адресою.
Кошти за придбані об'єкти нерухомості були внесені ОСОБА_1повністю.
Платіжними дорученнями від 24.05.2005р. № 69 на суму 7399,26 грн. і від 15.06.2005р. № 84 на суму 30650,00 грн. Шепетівська філія Хмельницької обласної товарної біржі перерахувала на рахунок Самгородоцького СТ кошти за продаж будівель заготпункту та універмагу згідно з договорами купівлі - продажу від 25.05.2005р. № 9 і від 15.06.2005р. № 13.
20.07.2005р. ліквідатор Самгородоцького СТ Євтушенко С.О. на звернення ОСОБА_1 про нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 25.05.2005р. № 9 та від 15.06.2005р. №13 письмово повідомив про те, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, а з приводу реєстрації права власності на придбані об'єкти нерухомості слід звернутись з договорами до БТІ.
25.07.2005р. ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі № 526/5 наданий ліквідатором Євтушенко С.О. звіт затверджено, провадження про банкрутство Самгородоцького споживчого товариства було припинено, ліквідаційна процедура завершена, продано сім об'єктів (магазинів), всі вимоги кредиторів задоволені, залишок нереалізованого майна був достатній для подальшого функціонування споживчого товариства.
Отже, як випливає з встановлених господарським судом обставин, продаж майна позивача здійснювалася в процесі ліквідації позивача у зв’язку з визнанням його банкрутом.
Проте, встановивши відповідні обставини, господарський суд попередніх інстанцій не дав цим обставинам юридичної оцінки.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у відповідних випадках господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Наслідки визнання боржника банкрутом встановлені ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно ч. 1 та ч. 2 якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури : підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що за наслідками визнання боржника банкрутом відкривається ліквідаційна процедура в процесі якої, зокрема припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном та припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що у процесі ліквідаційної процедури, господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.
Проте, вирішуючи даний спір господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин чи були подані до господарського суду скарги учасників ліквідаційної процедури.
Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії визначені ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно ч. 1 та ч. 4 якої ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута ; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій не досліджував обставин щодо оскарження власниками майна позивача дій ліквідатора.
Наведене свідчить, що господарський суд не встановив правової природи правовідносин, що склалися між сторонами та є предметом спору.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 17.11.2008р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009р. у справі № 15/15-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя Першиков Є.В.
судді Жаботина Г.В.
Муравйов О.В.