Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. (суддя Качан Н.І.) позов задоволено, постановлено витребувати з незаконного володіння Закритого акціонерного товариства "Алатон" та виселити його з нежилого приміщення загальною площею 80, 8 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14 Г, передавши зазначене майно для потреб власнику –Шевченківській районній у м. Києві раді; зобов’язати Закрите акціонерне товариство "Алатон" передати за актом приймання передачі нежиле приміщення загальною площею 80, 8 м2, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 14 Г, Шевченківській районній у м. Києві раді; стягнути з Закритого акціонерного товариства "Алатон" на користь Шевченківської районної у місті Києві ради 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскарженою ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Вербицької О.В.) зупинено провадження по справі №31/557 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №2/31 та зобов'язано учасників судового процесу повідомити суд про результати перегляду Господарським судом міста Києва справи №2/31.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Книжок" просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008р. та направити справу до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. по суті, посилаючись на недотримання апеляційним господарським судом процесуальних норм та порушення матеріальних норм чинного законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін оскаржену ухвалу суду, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Особа, яка подала касаційну скаргу, не використала наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі №31/557 суд апеляційної інстанції оскаржену ухвалу мотивував тим, що дана справа пов'язана з іншою справою №2/31, що розглядається іншим судом, і не може бути розглянута до вирішення останньої, пов'язаної з нею.

Про те, з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.

Із обставин справи вбачається, що рішенням місцевого господарського суду від 15.01.2008р. задоволено позов про витребування з незаконного володіння відповідача спірного нежитлового приміщення.

Також із обставин справи вбачається, що після прийняття 15.01.2008р. рішення судом першої інстанції в даній справі, 21.01.2008р. Закрите акціонерне товариство "Алатон" звернулось в Господарський суд міста Києва з позовом до Шевченківської районної у м. Києві ради та Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, у якому просило продовжити дію договору оренди нежилих приміщень №1390/1 від 16.03.2006р. до 15.03.2009р. (а.с.102). 23.01.2008р. Господарський суд міста Києва порушив провадження у справі №2/31 за даним позовом (а.с.101), а в подальшому ухвалою від 06.05.2008р. провадження у справі зупинив до розгляду судом адміністративної юрисдикції міста Києва справи №46/326-А за позовом Закритого акціонерного товариства "Алатон" до Шевченківської районної у м. Києві ради, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Книжок", про визнання протиправними дій по проведенню конкурсу на право оренди нежитлових приміщень в частині, та про скасування рішення та розпорядження.

Із доводів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається що особою що її подала оскаржувалась ухвала місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі №2/31, про те зазначено що оскаржено ухвалу адміністративного суду у вказаній адміністративній справі №46/326-А.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином питання припинення договору найму, а відтак і вирішення питання чи такий договір не припинив свою дію а є продовженим, та питання щодо повернення речі, є взаємопов’язаними.

Згідно приписів ст. 79 ч.1 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Про те, суд касаційної інстанції зазначає що відсутні підстави вважати що розгляд даної справи неможливий до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Так, як в справі №31/557, так і у справі №2/31 спір виник з приводу одного і того ж договору оренди не житлового приміщення, при цьому в обох справах має доводитись сторонами та встановлюватись судом чи припинив свою дію цей договір оренди та чи виник у відповідача обов’язок звільнити не житлове приміщення.

Незважаючи на те, що дані справи є пов’язаними підставами виникнення суд апеляційної інстанції дійшов до незаконного висновку про те, що розгляд справи №31/557 неможливий до розгляду справи №21/31 оскільки доведення сторонами та дослідження судом тієї обставини чи припинив свою дію договір оренди чи він є продовженим, є самостійним предметом доказування у справі №31/557, не позбавляло відповідача в цій справі обов’язку доказування тієї обставини що договір оренди є продовженим а правові підстави для звільнення приміщення відсутні, а суд не звільняється від обов’язку досліджувати та встановлювати наявність чи відсутність цих обставин. Саме за результатами встановлення цих обставин суд і має визначитись чи припинив свою дію договір оренди, чи він є продовженим, та прийняти відповідне рішення. Таким чином розгляд справи №21/31 не перешкоджає розгляду справи №31/557, а висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності таких перешкод є незаконними.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що встановлення вказаних обставин справи є первісним за своїм характером виникнення спору порівняно із обставинами адміністративної справи оскільки, зокрема, від наявності чи відсутності правових підстав щодо користування не житловим приміщенням залежить вирішення спору в адміністративній справі щодо наявності правових підстав для проведення конкурсу, прийняття за результатами його проведення відповідного рішення та розпорядження.

Відповідно до вимог пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 29.12.76 №11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , суди повинні неухильно додержувати вимоги про законність і обґрунтованість рішення, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Аналогічні приписи щодо судового рішення містяться в ст.ст. 47, 84 ГПК України.

Таким чином суд апеляційної інстанції має здійснити перевірку законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду, прийнятого у справі №31/557 щодо наведених обставин, а відтак відсутні правові підстави вважати що ці обставини може встановлювати лише суд у справі №21/31, а суд у справі №31/557 повинен використовувати ці обставини як доказ згідно ст. 35 ГПК України.

За вказаних обставин позивач мав реалізовувати захист своїх інтересів стосовно доведення в суді наявності тих, обставин, за яких чинне законодавство пов’язує продовження дії договору оренди нежилих приміщень, при розгляді справи №31/557, а не звертатись з позовом про продовження дії договору оренди нежилих приміщень для його вирішення в іншій справі, а суд першої інстанції зобов’язаний був з’ясувати ці обставини та дати їм належну оцінку, оскільки від їх з’ясування залежить правильність вирішення спору у справі №31/557, а відтак, у разі неповного встановлення судом вказаних обставин справи при розгляді спору, суд апеляційної інстанції при здійсненні перевірки в апеляційному порядку такого судового рішення має дати йому належну правову оцінку не зупиняючи провадження у справі до вирішення справи №2/31 іншим судом.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що правові підстави для об’єднання справ №31/557 та №21/31 в одну справу відсутні, у зв’язку із здійсненням у справі №31/557 апеляційного провадження щодо перевірки рішення місцевого господарського суду, прийнятого за результатами вирішення спору, про те як у справі №21/31 провадження здійснюється судом першої інстанції. При цьому компетенція суду апеляційної інстанції, визначена ст.ст. 101, 103 ГПК України, не дозволяє йому здійснювати розгляд справи по суті спору якщо рішення в ній місцевим господарським судом не було прийнято, так як і компетенція суду першої інстанції, визначена ст.ст.61, 64, 65, 82 вказаного кодексу, не дозволяє йому здійснювати розгляд справи, у якій судом першої інстанції вже прийнято рішення по суті.

В свою чергу суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржена у даній справі ухвала суду апеляційної інстанції стосується прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Книжок", яке не було залучено до участі в справі, оскільки останнє визнано переможцем конкурсу на право оренди спірних нежитлових приміщень, а незаконне зупинення провадження у справі створює перешкоди щодо можливості реалізації ним своїх прав щодо оренди приміщення.

Про те не залучення останнього не є правовою підставою для скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до приписів ст.11110 ч.2 п.3 ГПК України (1798-12) це може бути підставою для скасування саме постанови апеляційного господарського суду за наявності до того законних підстав.

Таким чином оскільки зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи, а в даній справі предметом судового дослідження має бути питання щодо наявності правових підстав подальшого користування відповідачем спірним приміщенням, суд касаційної інстанції зазначає що обов’язкова умова, визначена ст. 79 ч.1 ГПК України, стосовно неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, відсутня, а відтак і правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Книжок" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008р. у справі №31/557 Господарського суду міста Києва скасувати, справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.