ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2009 р.
№ 16/3/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),
Міщенка П.К.
Панової І.Ю.
розглянувши касаційну скаргу
НАК "Нафтогаз України"
на ухвалу
від 07.05.2009 р. господарського суду Запорізької області
та постанову
від 30.06.2009 р. Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 16/3/08 господарського суду Запорізької області
за заявою
НАК "Нафтогаз України", м. Київ
до
ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський", с. Ручаївка Запорізької області
про
банкрутство
арбітражний керуючий
Чулаков П.І. (розпорядник майна), м. Запоріжжя
голова комітету кредиторів
Царук В.А., м. Запоріжжя
в судовому засіданні взяв участь представник:
заявника
Пац В.О., довір.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 16/3/08 про банкрутство ТОВ "Комбінат будівельних матеріалів "Ручаївський".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2009 р. (суддя Ніколаєнко Р.А.) затверджено мирову угоду від 17.03.2009 р., укладену між боржником та кредиторами, провадження у справі припинено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р. (судді: Антонік С.Г. –головуючий, Шевченко Т.М., Мойсеєнко Т.М.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.05.2009 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в затвердженні мирової угоди.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. ст. 36, 37, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі –Закон про банкрутство ), ст. 61, 63 Сімейного кодексу України.
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 38 Закону про банкрутство, господарський суд при розгляді мирової угоди зобов’язаний перевірити встановлений цим Законом (2343-12) порядок укладення мирової угоди та дослідити умови мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.
Під час затвердження мирової угоди судом першої інстанції було встановлено, що на виконання вимог ст. 35 Закону про банкрутство рішення щодо укладання мирової угоди прийнято одностайно повноважним складом комітету кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів № 3 від 17.03.2009 р.).
Умовами мирової угоди від 17.03.2009 р. передбачено погашення вимог кредиторів першої (крім вимог кредиторів, забезпечених заставою) і другої черг та прощення (списання) боргів боржника перед кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою, а також кредиторами четвертої та шостої черг.
Отже, мирова угода встановлює рівні умови для кредиторів однієї черги.
Таким чином, реалізація мирової угоди не буде ущемляти права меншості (в т.ч. і НАК "Нафтогаз України"), т.я. умови мирової угоди, зокрема, передбачають списання заборгованості перед усіма кредиторами четвертої черги, в тому числі і заборгованість членів комітету кредиторів, які голосували за затвердження мирової угоди.
Відтак, не можуть бути визнані обґрунтованими твердження заявника касаційної скарги про порушення при укладанні мирової угоди вимог ч. 3 ст. 36 Закону про банкрутство, згідно яких для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.
Щодо доводів касаційної скарги стосовно порушення прав спільної сумісної власності одного з подружжя внаслідок списання за умовами мирової угоди заборгованості боржника перед фізичною особою Царуком В.А., колегія суддів зазначає, що заявником не вказано, яким чином ця обставина порушує права та інтереси НАК "Нафтогаз України", як кредитора боржника.
Таким чином, з’ясувавши порядок укладання мирової угоди, перевіривши відповідність умов мирової угоди чинному законодавству та надавши цим обставинам справи обґрунтовану правову оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про те, що сторонами дотриманий порядок укладання мирової угоди та умови даної угоди не суперечать чинному законодавству.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала про затвердження мирової угоди та постанова, якою її було залишено без змін, винесені у відповідності з положеннями діючого законодавства та підстави для їх зміни або скасування відсутні.
З урахуванням вказаного та керуючись ст. ст. 35 –38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.05.2009 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2009 р. у справі №16/3/08 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков Судді П.К. Міщенко І.Ю. Панова