Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

24.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" про стягнення заборгованості по валютному коригуванню лізингових платежів у розмірі 213 355, 85 грн., трьох процентів річних у розмірі 4 673, 61 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 884, 93 грн. та пені у розмірі 20 028, 95 грн .

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.10.2010 у справі № 24/148 (суддя Мєзєнцев Є.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2010 (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. –головуючий суддя, судді Чернота Л.Ф., Шевкова Т.А.) відмовлено у задоволенні позову .

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2010 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2010 у справі № 24/148.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2010 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2010 у справі № 24/148 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбаснерудпром" визначених позивачем заборгованості по валютному коригуванню лізингових платежів з 20.07.2007 до 20.04.2010, трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені за договором оперативного лізингу (оренди) № 73 від 28.02.2007 .

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національний банк України", зокрема, офіційний валютний курс –це курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Згідно з ч.1 ст. 36 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При прийнятті судових рішень у справі місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами статей 525, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 655 ЦК України, статей 193, 230, 231 ГК України та статей 1, 36 Закону України "Про Національний банк України" на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши умови договору оперативного лізингу (оренди) № 73 від 28.02.2007; встановивши, що згідно з пунктом 3.4.2 договору порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 цього договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу, перевищує курс гривні до долару США, яким банк, за дорученням лізингодавця, фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання техніки та подальшої її передачі лізингоодержувачу у оперативний лізинг; у інших випадках, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі за графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до цього Договору) без коригування на зміну курсу гривні до долару США; беручи до уваги те, що за період з 20.07.2007 до 20.04.2010 відбувалось лише зменшення (падіння) курсу гривні по відношенню до долара США; дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2010 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2010 у справі № 24/148 залишити без змін.