Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Харківської області (головуючий суддя –Жельне С.Ч., судді –Тихий П.В., Лаврова Л.С.) від 01.06.2010 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Фоміна В.О., судді –Гончар Т.В., Кравець Т.В.) від 19.10.2010 року, у справі № 38/29-10 прийнято до розгляду позовну вимогу, що міститься в заяві від 27.05.2010 року вх. № 11952, про зобов’язання ТОВ "Центр Прогрес" вчинити дії щодо приведення установчих документів у відповідність до обставин, які виникли внаслідок відмови ОСОБА_4 19.03.2010 року від одностороннього правочину відповідно до п.1 ст. 214 ЦК України –подання заяви про виведення його зі складу засновників ТОВ "Центр Прогрес" 27.09.2005 року, а саме: відкликати з Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради документи, подані для внесення змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) товариства на підставі заяви ОСОБА_4 від 27.09.2005 року та протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Центр Прогрес" від 27.09.2005 року; клопотання позивача про залучення третьої особи та витребування доказів відхилено; в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 257, 267 ЦК України, ст.ст. 34, 84 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі та треті особи не надіслали.

Відповідач-2 та треті особи не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників позивача, які підтримали викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС": про визнання недійсним рішення загальних зборів "ЦЕНТР ПРОГРЕС" від 27.09.2005 року про вибуття із складу учасників товариства учасника ОСОБА_4 та відчуження ним своєї частки в статутному фонді та майні товариства на користь інших учасників; визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС" від 27.09.2005 року про внесення змін до статуту ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС"; визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС" від 27.09.2005 року про обрання дирекції Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ПРОГРЕС", скасування державної реєстрації змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ПРОГРЕС", здійсненої на підставі рішення загальних зборів ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС" від 27.09.2005 року та про зобов’язання ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС" вчинити дії щодо приведення установчих документів у відповідність до обставин, які виникли внаслідок відмови ОСОБА_4 19.03.2010 року від одностороннього правочину відповідно до п.1 ст. 214 ЦК України - подання заяви про виведення його зі складу засновників ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС" 27.09.2005 року, а саме: відкликати з Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради документи, подані для внесення змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) товариства на підставі заяви ОСОБА_4 від 27.09.2005 року та протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС" від 27.09.2005 року.

До ТОВ "ЦЕНТР ПРОГРЕС" та ОСОБА_5 позивачем висунуто позовну вимогу про визнання за ОСОБА_4, як учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ПРОГРЕС", права власності на частку у розмірі 25 % статутного капіталу цього товариства – 1/2 частини нежитлової будівлі літ. Б-2 загальною площею 1943,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257, оціночною вартістю 291000,00 грн., а також грошових коштів у сумі 56500,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Прогрес" зареєстроване 05.04.2005 року. Станом на 27.09.2005 року до складу учасників Товариства входили: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, частки яких розподілялись в наступному співвідношенні –по 25% статутного капіталу у кожного учасника.

27.09.2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 нотаріально засвідчено справжність підпису ОСОБА_4 на заяві, що адресована Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр Прогрес" про виведення його зі складу учасників Товариства. В даній заяві було викладене прохання щодо надання згоди Товариства на передачу його корпоративних прав ОСОБА_5 Нотаріальні дії нотаріусом вчинено у відповідності до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" та положень наказу Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (z0283-04) .

Згідно з п.п.260, 261 вказаної Інструкції нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить чинному законодавству і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини, а, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою. Таким чином, при засвідченні справжності підпису ОСОБА_4 на заяві від 27.09.2005 року нотаріус не повинен був вимагати від заявника подання нотаріально засвідченої згоди дружини.

Матеріали справи свідчать, що 27.09.2005 року учасник Товариства –ОСОБА_4, подав до Товариства нотаріально посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_6 заяву, в якій просив загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Прогрес" надати згоду на передачу належної йому частки в статутному фонді Товариства, що становить 25% статутного фонду Товариства у вигляді нерухомого майна – 1/2 частини нежитлової будівлі літ. Б-2, загальною площею 1943,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оціночною вартістю 291 000, 00 грн., грошових коштів у сумі 56 000, 00 грн., загальною вартістю 347 000, 00 грн., а також належні йому дивіденди та інші виплати ОСОБА_5

27.09.2005 року, тобто - того ж дня з метою розгляду даної заяви були скликані загальні збори учасників Товариства, в яких прийняли участь всі учасники Товариства, в тому числі ОСОБА_4, про що свідчить наявність його підпису на Протоколі загальних зборів учасників від 27.09.2005 року. Таким чином, був встановлений кворум, збори правомочні приймати рішення з будь-яких питань.

Загальними зборами учасників Товариства 27.09.2005 року були прийняті наступні рішення: вивести зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Прогрес" з передачею у повному обсязі його частки в статутному капіталі та майні Товариства на користь учасника ОСОБА_5, затвердити нову редакцію Товариства; обрати директором Товариства ОСОБА_11 У зв’язку з цим, 29.09.2005 року державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради відповідні зміни до статутних документів були зареєстровані. Факт реєстрації змін підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, наданою ТОВ "Центр Прогрес" до матеріалів справи та копіями документів з реєстраційної справи, наданих Департаментом державної реєстрації на вимогу ухвали суду апеляційної інстанції.

В період з 29.10.2005 року по 11.02.2010 року в загальних зборах учасників Товариства приймали участь ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_12, що не заперечується і позивачем.

19.03.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_13 нотаріально засвідчено заяву ОСОБА_4, згідно з якою відповідно до п.1. ст. 214 Цивільного кодексу України позивач відмовляється від подання заяви від 27.09.2005 року про своє виведення зі складу учасників Товариства до загальних зборів Товариства.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України неприпустимість позбавлення права власності є однією з загальних засад цивільного законодавства.

Стаття 321 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Ст. 328 Цивільного кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч.4 ст. 12 Цивільного кодексу України особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі, що свідчить про одномоментність та залежність переходу особистого немайнового права від майнового права учасника товариства. Спеціальними нормами Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Принцип цивільного законодавства щодо свободи договору та вищевказана норма дозволяють учаснику товариства на власний розсуд розпоряджатися своїми корпоративними правами та укладати договір щодо переходу частки в статутному капіталі товариства у довільній формі.

Судами на підставі оцінки доказів встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була досягнута домовленість щодо переходу частки в статутному капіталі ТОВ "Центр Прогрес". Представником позивача не доведено, що домовленість була досягнута щодо оплатної передачі ОСОБА_4 своїх корпоративних прав з укладанням в майбутньому договору саме купівлі-продажу.

Щодо посилання позивача на домовленість сторін стосовно встановлення забезпечення виконання зобов’язання шляхом накладення заборони на відчуження належних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 часток в нежитловій будівлі літ. Б-2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, суди правомірно визнали їх необґрунтованим, оскільки договір застави № 6/1/2003/980-3/221 від 01.08.2003 року укладався з метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_4 та АКБ "Надра", які на теперішній час припинені.

Нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 була подана до Товариства 27.09.2005 року. Загальні збори учасників Товариства були скликані того ж дня. До порядку денного включено питання про вибуття ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства та відчуження ним своєї частки в статутному капіталі Товариства на користь інших учасників, та інші похідні питання.

Рішення загальними зборами учасників товариства приймалися за наявності кворуму, до порядку денного було включено питання, пов’язані з розглядом заяви ОСОБА_4 від 27.09.2005 року, під час засідання розглядалися питання конкретизовані в порядку денному.

Судами встановлено, що питання порядку денного ініційовані позивачем та є похідними від його заяви від 27.09.2005 року. Позивач приймав участь в загальних зборах учасників Товариства, при голосуванні підтримав запропоновані рішення, про що свідчить його підпис на Протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Прогрес" від 27.09.2005 року. Доказів, які свідчили б про наявність у позивача потреби певним чином підготуватись до загальних зборах учасників Товариства, позивачем суду не надано.

Вищим органом управління Товариством були розглянуті питання, пов’язані зі зміною складу учасників товариства, обранням нового директора товариства.

Приписами ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" вставлено перелік відомостей, що включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в тому числі перелік засновників (учасників) (ім’я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа); та відомості щодо прізвища, ім’я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків.

Статтями 4, 51 Закону України "Про господарські товариства" в редакції від 06.09.2005 року встановлено, що установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, а також інформацію про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Також у відповідності до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" в редакції від 06.09.2005 року товариство зобов’язане у п’ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Прогрес" в п’ятиденний строк з дня проведення загальних зборів учасників товариства від 27.09.2005 року, було зобов’язане надати державному реєстратору документи, необхідні для внесення відповідних змін до системи Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вичерпний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, встановлено ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців". Дана норма в редакції від 06.09.2005 року встановлює, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів; оригінал установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію; два примірники змін до установчих документів юридичної особи та два примірники установчих документів у новій редакції, або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Посилання позивача на те, що ТОВ "Центр Прогрес" для проведення державної реєстрації змін до установчих документів не подало документи, передбачені ч.3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", а саме нотаріально засвідчену копію заяви про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчену копію документа про перехід чи передання частки, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, не прийняті судами до уваги, оскільки за оцінкою судів заява ОСОБА_4 від 27.09.2005 року є саме тим документом, що посвідчує перехід частки ОСОБА_4 до ОСОБА_5

У відповідності до ст.ст. 25, 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" строк державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Таким чином, при дотриманні вимог законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Прогрес" щодо строків подання документів для реєстрації змін, державний реєстратор повинен був їх внести до системи Єдиного реєстру не пізніше 6 (шостого) жовтня 2005 року.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно зі ст.20 наведеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Будь-яка фізична чи юридична особа має право звернутися до державного реєстратора з заявою про надання відомостей з системи Єдиного державного реєстру у вигляді витягу. Витяг надається запитувачу на протязі 5 днів.

За оцінкою судами доказів по справі ОСОБА_4 мав змогу дізнатися про реєстрацію прийнятого загальними зборами учасників Товариства рішення 06 жовтня 2005 року. Саме з цієї дати і слід відраховувати сплив позовної давності, оскільки відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч.1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами було надано суду заяву про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності становить три роки, тож відповідно, строк позовної давності стосовно позовних вимог ОСОБА_4 у даній справі сплинув 07 жовтня 2008 року.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою у даній справі 10 лютого 2010 року, тобто після закінчення вказаного вище строку, з заявою поновити строки позовної давності до суду не звертався.

Касаційна інстанція вважає помилковою є позицію скаржника стосовно того, що право учасника на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушення його права на участь в управлінні справами товариства відноситься до особистих немайнових прав, на які не поширюється позовна давність. При цьому "право участі у товаристві", яке є особистим немайновим правом (ст. 100 ЦК України), не є поняттями тотожним поняттю "право участі в управлінні справами товариства", яке має для учасника товариства економічний зміст (ч.2 ст. 269 ЦК України).

Враховуючи наведене постанова Харківського апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року у справі № 38/29-10 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року у справі №38/29-10 –без змін.