ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/932/16
адміністративне провадження №К/9901/31444/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Прокопчук Т.С., Сафронова С.В.) у справі №П/811/932/16 за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000201203 від 07.06.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 843 997,10 грн (20%) за затримку сплати грошового зобов`язання на 142 календарних дні.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предметом камеральної перевірки є лише правильність складання податкових декларацій, а своєчасність сплати усіх передбачених Податковим кодексом (2755-17) податків і зборів повинна перевірятися під час проведення документальних перевірок у порядку визначеному статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 (суддя Момонт Г.М.) позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
Рішення суду обґрунтовано тим, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених платником податків у податкових деклараціях (розрахунках), під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не має правових підстав для встановлення дотримання платником податків строків сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем сплачено узгоджене податкове зобов`язання з порушенням строків, передбачених п. п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а тому відповідачем правомірно було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 та залишити в силі Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2016.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу викладені в акті №11/1203/03346822 від 27.05.2016, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на прибуток №9079296154 від 28.01.2015, уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток №9081541927 від 04.03.2015, податкової декларації з податку на прибуток № 1600010150 від 08.02.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні строків сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з податку на прибуток.
На підставі вказаного акту та відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач самостійно задекларував податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 095 168,23 грн з метою їх сплати здійснив наступні платежі: 19.04.2016 в сумі 895,00 грн за податковою декларацією №9081541927 від 04.03.2015; 19.04.2016 в сумі 2 095 168,23 грн. за податковою декларацією № 1600010150 від 08.02.2016.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування судом апеляційної інстанції, зазначає, що у контролюючого органу відсутні законодавчі підстави для перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань під час проведення камеральної перевірки.
9. Контролюючим органом надано заперечення на касаційну скаргу Підприємства, в якому відповідач вказує на безпідставність доводів, що наведені в касаційній скарзі та просить залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
10.2. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
10.3. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
10.4. Пункт 75.1 статті 75.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
10.5. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
10.6. Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
10.7. Пункт 126.1 статті 126.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.
А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
12. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.
Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
13. Необхідно зазначити, що враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу України (2755-17) Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (1797-19) питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у контролюючого органу у 2016 році повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, оскільки, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
У даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем самостійно визначених сум податкових (грошових) зобов`язань, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним.
Поряд з цим необхідно зазначити, що перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
16. Колегія суддів вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на норми статті 200 Податкового кодексу України, зокрема в частині проведення камеральної перевірки та її строків (30 днів наступних останнім днем граничного строку подання декларації), оскільки такі норми стосуються виключно камеральних перевірок звітності з ПДВ та строку проведення саме таких перевірок. Крім того, статтею 200 Податкового кодексу України також не передбачено права контролюючого органу здійснювати перевірку своєчасності сплати податкових зобов`язань з ПДВ.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
18. Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 підлягає задоволенню.
19. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
20. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України).
21. За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 15 192,00 грн згідно платіжного доручення №61825 від 05.01.2017.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 у справі №П/811/932/16 скасувати, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 в даній справі залишити в силі.
Стягнути на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 192,00 грн (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду