Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М.) від 17.12.2008 року у справі № 2-12/10548-2008 позов задоволено; визнано право власності ЗАТ "Снабсервіс Плюс" на магазин (літер Б) площею 80,8 кв.м. на земельній ділянці 103,3 кв.м., розташований по вул. Севастопольській, 13 у місті Сімферополі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Сотула В.В., судді –Гонтар В.І., Лисенко В.А.) від 24.02.2009 року у справі № 2-12/10548-2008 рішення Господарського суду АР Крим від 17.12.2008 року скасовано; прийнято нове рішення; у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року, а рішення Господарського суду АР Крим від 17.12.2008 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 317, 319, 331, 392 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачі не надіслали.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26 січня 2001 року рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №17 затверджено проект відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13, загальною площею 0,4461 га, Дочірньому підприємству "Снабсервіс Плюс", правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство "Снабсервіс Плюс" (а.с.10-11).

При цьому, у постійне користування позивачу було відведено ділянку під адміністративною будівлею площею 0,3158 га, у тимчасове користування строком на 5 років - земельну ділянку площею 0,1303 га для благоустрою та обслуговування території.

На підставі зазначеного рішення 25 грудня 2001 року між Дочірнім підприємством "Снабсервіс Плюс" та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради укладений договір №198 на право тимчасового користування строком на 5 років до 12 квітня 2006 року земельною ділянкою площею 0,1303 га, розташованою за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13, для благоустрою та обслуговування прилеглої до адміністративної будівлі території відповідно до плану тимчасового користування (а.с.12- 14).

Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим від 25 липня 2003 року №1245 Закритому акціонерному товариству "Снабсервіс Плюс" надано дозвіл на здійснення протягом двох років будівництва магазину у тимчасових конструкціях на земельній ділянці площею 100,00 кв.м. за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13 (а.с.15).

10 листопада 2003 року між Закритим акціонерним товариством "Снабсервіс Плюс" та будівельно-виробничим підприємством "Строитель-плюс" укладений договір підряду на будівництво магазину в тимчасових конструкціях. Строк дії договору встановлений до 30 серпня 2006 року (а.с.26-27).

27 вересня 2004 року на підставі представленого позивачем проектного завдання будівництва магазину, затвердженого головним архітектором м. Сімферополя та узгодженого у встановленому законом порядку, акту вибору та обстеження земельної ділянки, договору на право тимчасового користування землею від 25 грудня 2001 року №198, Спеціалізована державна організація "Служба "Укрінвестекспертиза" надала Закритому акціонерному товариству "Снабсервіс Плюс" висновок №746А-06-2004 про відповідність робочого проекту чинним державним будівельним нормативам та рекомендувала його до затвердження (а.с.20-21).

13 грудня 2005 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Закритому акціонерному товариству "Снабсервіс Плюс" виданий дозвіл №816 на здійснення будівельних робіт по зведенню магазину в тимчасових конструкціях за вказаною адресою строком до 30 грудня 2005 року (а.с.19).

Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим від 27 січня 2006 року №141 Закритому акціонерному товариству "Снабсервіс Плюс" надано дозвіл продовжити строки будівництва тимчасової споруди - магазину, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13, - до 01 січня 2007 року (а.с.17-18).

Строк дії дозволу на здійснення будівельних робіт, виданий 13 грудня 2005 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.19), був продовжений до 01 січня 2007 року, про що на дозволі міститься відмітка.

04 квітня 2006 року Закрите акціонерне товариство "Снабсервіс Плюс" звернулось до Комітету по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради з клопотанням підготувати рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 130,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13, для будівництва магазину в тимчасових конструкціях (а.с.30).

07 грудня 2006 року рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим №2249 у зв’язку з відсутністю схеми розміщення тимчасових об’єктів в м. Сімферополі, затвердженої у встановленому порядку, зупинений розгляд питання Закритого акціонерного товариства "Снабсервіс Плюс" про будівництво магазину в тимчасових спорудах на земельній ділянці площею 0,0130 га по вул. Сімферопольській, 13 (а.с.35).

З матеріалів справи також вбачається, що будівництво магазину закінчено у листопаді 2007 року, що підтверджується актом виконаних робіт (а.с.46-52).

20 травня 2008 року за вих. № 26 Закрите акціонерне товариство "Снабсервіс Плюс" звернулось до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим з пакетом документів з метою введення магазину, розташованого по вул. Сімферопольській, 13 у м. Сімферополі, в експлуатацію (а.с.40).

29 травня 2008 року листом вих. № 1299 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим повідомила Закрите акціонерне товариство "Снабсервіс Плюс" про неможливість введення зазначеного об’єкту в експлуатацію, з огляду на закінчення дії рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 січня 2006 року №141, дозволу на виконання робіт з будівництва магазину з тимчасових конструкцій від 13 грудня 2005 року №816, а також у зв’язку з невідповідністю наданих позивачем документів вимогам Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2005 року №21 (а.с.41).

26 листопада 2008 року Закрите акціонерне товариство "Снабсервіс Плюс", посилаючись на безпідставне затягування відповідачем оформлення за ним право власності на вказаний об’єкт, звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим на підставі статті 331 Цивільного кодексу України з позовом про визнання за ним права власності на будівлю магазину по вул. Сімферопольській, 13 у м. Сімферополі (а.с.2-5).

Оскільки спір між сторонами виник з приводу виникнення та визнання права власності на спірне майно, тому дана справа підлягає вирішенню відповідно до вимог глав 23, 24, 26 розділу І Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставою виникнення права власності позивач вважає створення нової речі.

Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації або право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту прийняття майна до експлуатації або його державної реєстрації. При цьому зазначена норма закону регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, будівництво якого здійснювалось в установленому законом порядку та закінчене.

Місцевим господарським судом не було досліджено питання щодо фактичного закінчення будівництва спірного об’єкту, оскільки позивачем не були надані належні та допустимі, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, докази про це (акт введення об’єкту в експлуатацію або висновок судової експертизи), що є необхідними умовами визнання права власності на підставі статті 331 Цивільного кодексу України.

Поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Належних доказів приналежності спірного об’єкту до об’єктів нерухомого майна суду надано не було.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем не був дотриманий встановлений законом порядок будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що починаючі з 02 січня 2007 року будівництво здійснювалось позивачем з порушенням вимог статей 23, 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій", оскільки строки дії рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим від 27 січня 2006 року №141 та дозволу на здійснення будівельних робіт від 13 грудня 2005 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю закінчились (а.с.17-18, 19).

В рішенні Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 26 січня 2001 року №17 та договорі від 25 грудня 2001 року №198 на право тимчасового користування земельною ділянкою у якості її цільового призначення зазначено - благоустрій та обслуговування прилеглої до адміністративної будівлі території, тому колегія суддів погоджується з тим, що позивач, здійснюючі на зазначеній земельній ділянці будівництво нерухомого майна, фактично порушив цільове призначення використання землі, а також умови зазначених рішення органу місцевого самоврядування та договору.

Апеляційний суд вірно виходив із того, що поза увагою місцевого господарського суду залишився факт спливу 12 квітня 2006 року строку дії договору № 198 від 25 грудня 2001 року на право тимчасового користування земельною ділянкою, на якій в 2007 році був побудований спірний об’єкт.

Вірним є і висновок про те, що спірний об’єкт був побудований позивачем на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил вважаються самочинним будівництвом. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Оскільки позивачем будівництво об’єкту здійснювалось з порушенням встановленого законом порядку та на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, апеляційний суд дійшов правомірного висновку, що відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на цей об’єкт на підставі статті 331 Цивільного кодексу України.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу ЗАТ "Снабсервіс Плюс" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 2-12/10548-2008 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 2-12/10548-2008 –без змін.