826/9120/16 Про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ "Комерційний Банк", зобов'язання вчинити дії - 13.06.2019 Прийняття

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018р. (суддя - Добрянська Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018р. (судді - Парінов А.Б., Губська О.А., Сорочко Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладами операціями ПАТ "КБ "Хрещатик", що оформлене протоколом від 17.05.2016р. в частині визнання нікчемного правочину "операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на його рахунок № НОМЕР_1 у сумі 195000 грн";

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" (далі - Уповноважена особа Фонду), оформлене наказом від 18.05.2016р. №152, в частині застосування наслідків нікчемності правочину "операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на його рахунок № НОМЕР_1 у сумі 195000 грн";

зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію про нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом (на підставі договору банківського рахунку від 01.04.2016р. № НОМЕР_1 в ПАТ "КБ "Хрещатик" в сумі 195000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , відповідач протиправно не включив його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2018р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", оформлене наказом від 18.05.2016р. №152 в частині застосування наслідків нікчемності правочину "операція безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" на рахунок позивача № НОМЕР_1 в сумі 195000 грн.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування котів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно рахунків позивача відкритих у ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах, 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.03.2016р. між позивачем та ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" укладено Договір позики, відповідно до якого Товариство зобов`язується надати позивачу безвідсоткову позику в розмірі 195000 грн, а позивач зобов`язується повернути вказану суму Товариству в строк до 31.12.2017р. (а.с. 12)

01.04.2016р. між позивачем та ПАТ "КБ "Хрещатик" укладено Договір НОМЕР_1 банківського рахунку фізичної особи, відповідно до якого банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно внутрішніх правил і процедур Банку, нормативних актів НБУ та чинного законодавства України. (а.с. 13 - 16)

Відповідно до пункту 1.3. банк зобов`язується прийняти до зарахування на рахунок позивача готівкові та безготівкові грошові кошти.

Згідно платіжного доручення від 01.04.2016р. №16 на банківський рахунок НОМЕР_1 позивача перераховано кошти в розмірі 195000 грн з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод". (а.с. 18)

05.04.2016р. на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016р. №234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №463, згідно з яким розпочала процедуру виведення банку з ринку, шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016р. до 04.05.2016р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора банку, визначені статтями 37- 39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на цей період Костенку Ігору Івановичу .

21.04.2016р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №560, відповідно до якого продовжила строки тимчасової адміністрації банку та повноваження Уповноваженої особи Фонду з 05.05.2016р. до 04.06.2016р. включно.

Крім того, судами встановлено, що на підставі рішення комісії 24.04.2016р. з рахунку позивача на рахунок ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" перераховано кошти в сумі 195000,00грн. з призначенням "Повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемності згідно Наказу від 18.05.2016р. № 152 та протоколу комісії від 17.05.2016", що підтверджується довідкою ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" від 08.06.2016р. № 21/2-1322. (а.с. 21).

Листом від 24.05.2016р. Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про нікчемність правочину згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме про нікчемність операції безготівкового перерахування грошових коштів 01.04.2016р. з рахунку ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко - фармацевтичний завод" на рахунок позивача № НОМЕР_2 у сумі 195000 грн., а також наголошено, що відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. (а.с. 19 - 20)

03.06.2016р. відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016р. №46-рш щодо відкликання ліцензії банку виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №913, згідно з яким розпочала процедуру ліквідації банку з 06.06.2016р. до 05.06.2018р. включно, призначила Уповноважену особу Фонду, якій делегувала повноваження ліквідатора банку, визначені ст.ст. 37, 38, 47 - 52, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку.

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим його не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

Крім того, суди виходили з того, що існування постанови, яка є банківською таємницею, не є підставою для визнання договору транзакції нікчемною на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу та надання при укладенні договору переваг кредиторам банку.

Доводи відповідача про укладення договору позики з метою зміни черговості кредитних вимог не підтверджуються допустимими доказами. Зокрема, відповідачем не доведено, що насправді між сторонами мав місце удаваний правочин чи фіктивний правочин, що встановлено у судовому порядку.

Також суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок яких договір є нікчемним.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій та бездіяльності.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.