ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 р.
№ 3/157-9/5
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу
Чернівецької обласної державної адміністрації
на постанову
від 26.02.2009
Київського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду міста Києва № 3/157-9/5
за позовом 3-тя особа
Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Чернівецького гарнізону Міністерство оборони України
до
Чернівецької обласної державної адміністрації
про
зобов'язання передати квартири
за участю представників - позивача - відповідача - прокурора
Гасілова Ш.А. Бирчака Б.С. Рубана Д.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2008 (суддя Сівакова В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Синиці О.Ф., Рєпіної Л.О.), відновлено строк для пред'явлення наказу Вищого арбітражного суду України № 9/5 від 10.04.2001 до виконання, визнано вказаний наказ таким, що не підлягає виконанню повністю, ухвалено видати новий наказ про зобов'язання Чернівецької обласної державної адміністрації передати Чернівецькому гарнізону залишок боргу - 5 двохкімнатних квартир.
Ухвала та постанова у справі мотивовані тим, що строк для пред'явлення наказу до виконання закінчився з причин, які не залежали від позивача, отже, враховуючи, що рішення Вищого арбітражного суду України № 9/5 від 10.04.2001 залишилось частково не виконаним, господарський суд вважає за можливе відновити цей строк. З урахуванням положень ст. 117 ГПК України суд визнав обґрунтованими вимоги заявника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю та видано новий наказ в частині видачі 5 двокімнатних квартир.
Чернівецька обласна державна адміністрація з зухвалою та постановою у справі не згодна, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст. ст. 117, 119 ГПК України і незастосування ст. 120 ГПК України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування норм процесуального права в постанові апеляційного та ухвалі місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням Вищого арбітражного суду України від 10.04.2001 № 9/5 задоволені позовні вимоги Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Чернівецького гарнізону про зобов'язання Чернівецької обласної державної адміністрації передати Чернівецькому гарнізону дві трикімнатні і вісім двокімнатних квартир, на примусове виконання цього рішення видано наказ від 10.04.2001 № 9/5 з строком пред'явлення судовому виконавцю до 10.07.2001.
11.06.2001 державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ відкрито виконавче провадження та надано Чернівецькій обласній державній адміністрації термін для добровільного виконання наказу.
На підставі розпорядження голови Чернівецької ОДА від 25.06.2001 №435-р "Про виділення коштів" виконкомом Чернівецької міської ради було закуплено 2 трикімнатні квартири, які передані для розподілу в гарнізон і зараховані у часткове виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2004 за поданням Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ в м. Чернівці відстрочено виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 10.04.2001 № 9/5 до 01.07.2004.
08.09.2006 на підставі рішення обласної комісії з розподілу субвенцій, затвердженого першим заступником голови Чернівецької ОДА, Чернівецькому гарнізону виділено 1 однокімнатна, 1 двохкімнатна та 1 трикімнатна квартири, які зараховані в рахунок погашення боргу. У подальшому адміністрація зобов’язалась передати Чернівецькому гарнізону ще 5 двохкімнатних квартир.
Між тим, 11.11.2005 державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначеного наказу, оскільки, Законом України від 10.07.2003 "Про внесення змін до Законів України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) та "Про виконавче провадження" (606-14) Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) доповнено статтею 20-1, згідно якої виконання рішень, за якими боржниками є обласні державні адміністрації, покладається на Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та надіслано спірний наказ разом з іншими документами до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України для подальшого виконання.
21.11.2005 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України було прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання спірного наказу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" в зв'язку з відсутністю в наказі суду дати набрання чинності рішенням та 22.11.2005 надіслано вказану постанову з спірним наказом на адресу Чернівецького гарнізону.
Однак, про зазначені обставини позивачеві як стягувачеві не було відомо, а вказані документи ним не отримані, що підтверджується довідкою Чернівецького військового гарнізону № 1872 від 09.10.2008, в зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду з заявою про приведення наказу Вищого арбітражного України № 9/5 у відповідність до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , поновлення строку пред'явлення його до виконання та видачу дублікату наказу.
Заявою від 23.10.2008 позивач уточнив свої вимоги і просив суд визнати наказ від 10.04.2001 таким, що не підлягає виконанню, та видати новий наказ про зобов’язання відповідача передати 5 двохкімнатних квартир.
Задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій визнали її підставною і ґрунтовною, керуючись, при цьому, нормами ст. ст. 117, 119 ГПК України.
Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Враховуючи той факт, що рішення Вищого арбітражного суду України від 10.04.2001 до цього часу частково не виконано, заборгованість Чернівецької облдержадміністрації станом на 21.10.2008 становить 5 двокімнатних квартир, що підтверджується сумісним двохстороннім актом звірки від 21.10.2008, строк пред'явлення наказу до виконання позивачем не було пропущено, а його закінчення сталося з причин, які не залежали від позивача, помилки, припущені у первісному наказі, об’єктивно не були наслідком дій чи бездіяльності позивача, тобто, виникли не з його вини, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню з підстав, передбачених частиною 4 цієї статті, а саме у разі коли наказ видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З огляду на положення зазначеної норми, обґрунтованими слід визнати і висновки судів про визнання наказу від 10.04.2001 № 9/5 таким, що не підлягає виконанню, та видачу нового наказу, оскільки, як вбачається з акту звірки заборгованості від 21.10.2008, складеного відділом взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи Чернівецької обласної державної адміністрації та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці Чернівецького гарнізону, Чернівецькою обласною державною адміністрацією в рахунок часткового виконання наказу Вищого арбітражного суду України від 10.04.2001 № 9/5 Чернівецькому гарнізону передано 5 квартир, а саме: 3 трьохкімнатні, 1 двохкімнатну та 1 однокімнатну, а станом на день підписання акту заборгованість складає 5 двохкімнатних квартир, отже, наказ має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню частково, в зв’язку з чим відсутні підстави для видачі дублікату наказу щодо повного обсягу заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , зокрема, згідно ст. 19 цього Закону наказ має містити дату набрання чинності рішенням, втім, як вбачається з тексту постанови від 21.11.2005 Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України, відмова у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання спірного наказу відбулась саме в зв'язку з відсутністю в наказі суду дати набрання чинності рішенням, відтак, з врахуванням існуючого залишку боргу, господарські суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про наявність підстав для визнання наказу Вищого арбітражного суду України від 10.04.2001 № 9/5 таким, що не підлягає виконанню повністю, та для видачі нового наказу в частині залишку існуючого боргу, а саме 5 двохкімнатних квартир.
З огляду на викладене, спростовуються твердження скаржника щодо необхідності застосування судами першої та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин норми ст. 120 ГПК України і встановлення обставин втрати позивачем наказу, адже, як зазначалось вище, позивач не втрачав наказу і необхідність отримання його дублікату відсутня.
Наведене свідчить, що під час прийняття ухвали та постанови у справі, суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 у справі господарського суду міста Києва № 3/157-9/5 залишити без змін.
Касаційну скаргу Чернівецької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Головуючий суддя К.В.Грейц Судді С.В.Бакуліна О.І.Глос