Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

У квітні 2007 року ТОВ СП "Нібулон" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" про стягнення 1700000 грн. безпідставно набутих грошових коштів; 3923,08 грн. процентів, 17039,23 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. на ІТЗ судового процесу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.08, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.08 та постановою Вищого господарського суду України від 10.06.08, позов ТОВ СП "Нібулон" задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 1700000 грн. безпідставно набутих грошових коштів; 3923,08 грн. процентів, 17039 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

06.03.08 на виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.01.08 місцевим господарським судом видано наказ.

У серпні 2008 року ТОВ СП "Нібулон" звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просило визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції, яка полягала в ухиленні від поновлення виконавчого провадження та виконання наказу господарського суду Одеської області від 06.03.08 про стягнення з ДП "Устьдунайводшлях" на користь ТОВ СП "Нібулон" 1721080,31 грн., неправомірним; зобов’язати ВДВС поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 06.03.08 по справі № 29-4/119-07-3387.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.09 скаргу задоволено, визнано неправомірною бездіяльність відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції, яка полягає в ухиленні від поновлення виконавчого провадження та виконання наказу господарського суду Одеської області від 06.03.08 про стягнення з ДП водних шляхів "Устьдунайводшлях" на користь ТОВ СП "Нібулон" 1721080,31 грн. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.09 скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 21.01.09 та відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про визнання неправомірною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, та залишити без змін ухвалу господарського суду Одеської області від 21.01.09. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним господарським судом невірно застосовано Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкцію про проведення виконавчих дій, оскільки наведені нормативні акти не передбачають отримання державним виконавцем оригіналу рішення суду, яким встановлено наявність підстав для поновлення виконавчого провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.03.08 державним виконавцем відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 06.03.08 по справі № 29-4/119-07-3387 про стягнення з ДП "Устьдунайводшлях" на користь ТОВ СП "Нібулон" боргу в сумі 1721080,31 грн.

26.03.08 у зв’язку з надходженням до відділу ДВС повідомлення про звернення заступника прокурора Одеської області із касаційним поданням на постанову суду апеляційної інстанції від 26.02.08 про стягнення боргу в сумі 1721080,31 грн., виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 06.03.08 зупинено на підставі п.10 ст. 34, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи вимоги щодо визнання неправомірними дій відділу ДВС, господарський суд вказав, що стягувач тричі звертався до відділу ДВС з клопотанням (10.06.08, 18.06.08, 14.07.08) про поновлення виконавчого провадження разом із належним чином завіреною копією постанови Вищого господарського суду України від 10.06.08.

В рішенні суду зазначено, що приписами Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкції про проведення виконавчих дій не передбачено отримання державним виконавцем оригіналу рішення суду, яким встановлено наявність підстав для поновлення виконавчого провадження. З наявних у справі матеріалів, на думку місцевого суду, вбачається, що скаржник надіслав до відділу ДВС саме засвідчену належним чином копію постанови разом із клопотанням стягувача про поновлення виконавчого провадження. Отже судом зроблено висновок, що відмова в поновленні виконавчого провадження органу ДВС є незаконною.

Судом апеляційної інстанції були розглянуті та відповідним чином оцінені доводи заявника щодо неправомірної бездіяльності відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС та зроблено висновок про відсутність ознак бездіяльності державного виконавця відділу ДВС у поновленні виконавчого провадження (форми поведінки, пов’язаної з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити всилу покладених на неї посадових обов’язків і згідно з чинним законодавством України).

Колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є вірними та такими, що зроблені при повному та всебічному дослідженні всіх обставин по справі.

Щодо доводів ТОВ СП "Нібулон" про те, що суд повинен застосувати п.5 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", у якій зазначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов’язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, то вони Одеським апеляційним господарським судом відхилені обґрунтовано. Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що в силу ч.3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для провадження виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.

Отже, вимоги про надання повної та достовірної інформації являють собою презумпцію, що має правові наслідки на правозастосування. Судом апеляційної інстанції, в розумінні норм ст. 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, вірно дана оцінка заявам ТОВ СП "Нібулон" про поновлення виконавчого провадження від 10.06.08 (де копія постанови ВГСУ не долучалась), а в заяві від 18.06.08 додано факсову копію постанови, не завірену належним чином. Таким чином, правових підстав для визнання неправомірними дій виконавчої служби в апеляційному суді не було.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.09 відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.09 по справі № 29-4/119-07-3387 залишити без змін.