Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В засіданні взяли участь представники:

У листопаді 2008 року ПП "Курортне ІІ" звернулось до господарського суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про визнання договору купівлі –продажу від 07.10.2008 року, укладеного між СПД ОСОБА_1 та ПП "Курортне ІІ" дійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД ОСОБА_1 ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу від 07.10.2009 року, що є підставою для визнання договору дійсним на підставі ст. 220 ЦК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Курортне ІІ" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року та прийняти нове рішення, яким визнати договір від 07.10.2008 року купівлі –продажу частини адмінбудівлі літ. А-ІІ, а саме приміщення 1-го поверху з № 1-11, загальною площею 99,7 кв. м., що знаходиться в м. Черкаси, вул. Хоменка, буд. 19, укладений між ПП "Курортне ІІ" та СПД-ФО ОСОБА_1 –дійсним.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07.10.2008 року між СПД ОСОБА_1 (продавець) та ПП "Курортне ІІ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до умов вказаного договору, відповідач продав, а позивач купив, згідно з протоколом №1 проведення аукціону об’єкти нерухомого майна –частину адмінбудівлі літ. А-ІІ, а саме приміщення 1-го поверху з № 1-11, загальною площею 99,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Хоменка, буд 19.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов договору, відповідач за актом приймання-передачі від 07.10.2008 року передав позивачу майно, що є предметом даного договору, а позивач, на підставі п. 2.3 договору, сплатив відповідачу 5000,00 грн. передоплату за нерухоме майно.

Згідно з пунктом 14.2 договору, продавець і покупець зобов’язуються 15.10.2008 року з’явитись о 10.00 годині до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Карташевої Н.В. за адресою м. Київ, вул. Марини Раскової, 13 для нотаріального посвідчення вказаного договору.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач, в порушення п.14.5 договору, не з’явився у вказаний час до нотаріальної контори та попередньо не повідомив про це.

Позивачем було направлено відповідачу листа № 7 від 15.10.2008 року про проведення нотаріального посвідчення договору. На вказаний лист відповідач повідомив позивача, що він відмовляється від продажу на попередніх умовах, мотивуючи це економічною ситуацією в країні, діючим валютним курсом та пропозиціями, що перевищують ціну, зазначену в договорі.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, при вирішенні спору про визнання договору, який потребує нотаріального посвідчення, дійсним, суд досліджує, крім обставин щодо виконання сторонами умов договору, також наявність письмових доказів домовленості між сторонами щодо усіх істотних умов договору та відсутність передбачених законом обмежень для його укладення.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.78 року (v0003700-78) "Про судову практику в справах про визнання угод не дійсними" яким встановлено, що угода, яка відповідно до чинного законодавства підлягає нотаріальному посвідченню, зокрема договір купівлі –продажу (в тому числі на біржових торгах), виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення, суд на підставі ст. 220 ЦК за вимогою сторони вправі визнати угоду дійсною.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу дійсним, місцевий господарський суд виходив з того, що приписи ст. 220 ЦК України в даному випадку не можуть бути застосовані до договору купівлі-продажу від 07.10.2008 року, оскільки такий довір підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, а враховуючи, що позивач не здійснив державну реєстрацію договору, то такий договір є неукладеним, а відповідно і не може бути визнаний судом дійсним.

Проте такий висновок суду першої інстанції не грунтується на нормах матеріального права, оскільки дослідження питання про виконання сторонами державної реєстрації договору без його нотаріального посвідчення, позбавляє право сторони на захист свого порушеного права, який передбачений ст. 16 ЦК України.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду від 17.02.2009 року підлягає скануванню, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, приписи ч. 2 статті 220 ЦК України, те, що місцевим господарським судом досліджено всіх обставини справи, а саме, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та вчинили юридично значимі дії по виконанню цього договору такі як: передача продавцем по акту приймання-передачі нерухомого майна, що є предметом договору купівлі-продажу покупцю та сплати передплати за предмет договору, продавець ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, однак при прийнятті рішення судом неправильно було застосувано норму матеріального права, судова колегія вважає за можливим не направляти справу на новий розгляд, а прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати договір купівлі-продажу від 07.10.2008 року дійсним.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2009 року у справі № 23/255 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Визнати договір від 07.10.2008 року купівлі –продажу частини адмінбудівлі літ. А-ІІ, а саме приміщення 1-го поверху з № 1-11, загальною площею 99,7 кв. м., що знаходиться в м. Черкаси, вул. Хоменка, буд. 19, укладений між Приватним підприємством "Курортне ІІ" (код ЄДРПОУ 35822766) та Суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) –дійсним.

Судові витрати по розгляду справи по суті та перегляду судового рішення в касаційному порядку покласти на відповідача.

Доручити господарському суду Львівської області видати відповідні накази, згідно зі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.