Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з’явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

У вересні 2007 року приватне підприємство "Сеит-Аріф" звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства "Кримресоптторг", приватного підприємства "Кримметиз", фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, приватного підприємства "Агро-Спец-Механіка", згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило стягнути з відповідача 298362,00 грн. на відшкодування шкоди.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2008 виключено ПП "Кримметиз", фізичну особу –підприємця ОСОБА_1, ПП "Агро-Спец-Механіка" із числа відповідачів і залучено їх третіми особами без самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2009 у справі № 2-17/12416-2007 позов задоволено. Стягнено з ВАТ "Кримресоптторг" на користь ПП "Сеит-Аріф" 298363,00 грн. на відшкодування шкоди.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 18.02.2009, а рішення господарського суду першої інстанції від 14.01.2009 залишити без змін. Зокрема, позивач посилається на те, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме ст. 42 ГПК України, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 116, 126 Земельного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача –без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним матеріалам справи, 19.11.2004 між позивачем та відповідачем у справі був укладений договір купівлі-продажу № 37 НК, згідно умов якого ВАТ "Кримресоптторг" продало, а ПП "Сеит-Аріф купило нерухоме майно: нежитлові приміщення (склад літера "Г", загальною площею 1324,9 м2, за ціною 58019,64 грн., склад літера "Е", загальною площею 882,0 м2., за ціною 115117,79 грн., загальною площею 2206,9 м2, що складає 159/1000 частин нежитлових приміщень) за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московське шосе, 12-й км. Вказане майно зареєстровано за позивачем у Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації за № 5858235.

22.05.2007 між позивачем та ТзОВ "ТВК "Орхідея" був укладений договір оренди № 09, згідно умов якого позивач передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та користування приміщення складу літера "Г", загальною площею 1324,9 м2, яке розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московське шосе, 12-й км, а 23.05.2007 товариство "Орхідея", на виконання умов цього договору, перерахувало позивачу орендну плату у розмірі 158988,00 грн.

Крім того, 23.05.2007 між позивачем та ТзОВ "Укрсоюзбудпроект" був укладений договір оренди № 10, згідно умов якого позивач передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та користування приміщення складу літера "Е", загальною площею 882,0 м2, яке розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Московське шосе, 12-й км, та, цього ж дня, тобто 23.05.2007, товариство "Укрсоюзбудпроект", на виконання умов цього договору, перерахувало позивачу орендну плату у розмірі 116424,00 грн.

Апеляційним судом також встановлено, що 25.05.2007 товариством "Орхідея" на адресу позивача було направлено претензію, в якій товариство вказувало на те, що представники останнього, які прибули 25.05.2007 до об’єкту оренди для підписання акту прийому-передачі, не змогли під’їхати до цього об’єкту через заблокування проїзду будівельним блоком адміністрацією відповідача. Одночасно у зазначеній претензії позивача було попереджено про те, що у випадку невиконання умов договору з передачі об’єкту оренди до 30.05.2007, орендар, згідно з умовами договору, відмовляється від нього та вимагатиме повернення сплачених коштів і штрафу.

22.05.2007 на адресу позивача від товариства "Укрсоюзбудпроект" надійшов лист, в якому останнє повідомило позивача про заблокування доступу до орендованого приміщення будівельним блоком та зазначило, що у випадку, якщо приміщення складу літера "Е" не буде передано йому до 29.05.2007, товариство "Укрсоюзбудпроект" відмовиться від договору і вимагатиме повернення сплаченої суми та штрафу.

У цьому ж зв’язку, претензіями від 08.06.2007 та від 11.06.2007 товариство "Укрсоюзбудпроект" та товариство "Орхідея" відмовились від зазначених договорів оренди та вимагали як повернення сплачених за цими договорами орендної плати так і уплати передбачених цими ж договорами штрафних санкцій, що в сумі складає заявлену до стягнення суму у розмірі 298363,00 грн., яку позивач повернув вказаним контрагентам і яку він вважає шкодою, завданою йому неправомірними діями відповідача, з яким його не пов’язують будь-які договірні стосунки.

Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов до правильного висновку про безпідставність заявленого позову. При цьому, апеляційний суд правильно виходив з того, що з фактичних обставин справи випливає відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення як підстави для деліктної відповідальності, а також підстави для відповідальності договірної.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сеит-Аріф" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 у справі № 2-17/12416-2007 залишити без змін.