Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у грудні 2008 року, Глевахівська селищна рада звернулась до господарського суду з позовом до ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України" про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 388,99 га, вилучення земельної ділянки загальною площею 971,20 га та визнання недійсним державного акту на право користування землею № 001432-270 від 20.05.2002 року.

Доповідач: Остапенко М.І.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на порушення відповідачем вимог ст. 96 Земельного кодексу України, використання ним значної частини наданої йому земельної ділянки не за призначенням та на існуючі суспільні потребами в смт. Глеваха, які позивач не може вирішити у зв'язку з відсутністю земель запасу.

Заявою від 23.12.2008 року позивач уточнив заявлені позовні вимоги до відповідача та просив про припинення його права постійного користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акту.

Рішенням господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року позов задоволено. Постановлено припинити ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України" право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучити земельну ділянку загальною площею 387,19 га для суспільних та інших потреб територіальної громади смт. Глеваха Васильківського району Київської області та передати її до земель запасу Глевахівської селищної ради, визнати недійсним державний акт на право користування землею № 001432-270 від 20.05.2002 року і скасувати державну реєстрацію зазначеного державного акту.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.04.2009 року апеляційні скарги відповідача та Національної академії наук України залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Постановлені у справі рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2009 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою Національної академії наук України, у якій вона посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та Національної академії наук України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи і, не вбачаючи підстав для відкладення розгляду справи за клопотанням позивача, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановляючи про задоволення позову, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд, послались на те, що за результатами перевірки, які проводились Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області і Державною екологічною інспекцією в Київській області, надана відповідачу земельна ділянка використовується не за призначенням, ця земля необхідна для суспільних потреб територіальної громади с. Глеваха, зокрема індивідуальної забудови, що на думку суду є достатньою підставою для припинення права відповідача на земельну ділянку згідно ст. ст. 96, 149 Земельного кодексу України.

Проте, погодитись з тим, що наведені у справі матеріали давали підстави для такого правового висновку не можна.

Відповідно до статуту ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України" зареєстрованого Васильківською районною державною адміністрацією 23.10.2001 року за № 254, підприємство є правонаступником ДСВ НАН України, створеного відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 09.11.1961 року, № 1427-р.

Цим же розпорядженням підприємству виділено 383,3 га із земель колгоспу "Україна" та 300 га неосвоєних земель забудови.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; є властивістю держави які не можуть передаватися до комунальної власності.

Впорядкування, відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) після 01.01.2002 року свого права на користування земельною ділянкою за рішенням Глевахівської селищної ради не впливає на правовий режим земельної ділянки, закріпленої за відповідачем у даній справі.

Згідно ст. 5 Закон України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу ", об'єкти майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук використовуються згідно до законодавства України, а також статуту Національної академії наук України та статутів галузевих академій наук, а також статусів організацій, що віднесенні до їх відання.

Вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) .

Такої згоди на вилучення спірної земельної ділянки НАН України не надавалось, як не було і добровільної відмови від права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Проте сільським радам надано таке право лише стосовно земель комунальної власності.

Крім того, відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України, землі дослідних полів науково-дослідних установ є особливо цінними, які можуть вилучатись для будівництва об'єктів загальнодержавного значення за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

З огляду на наведене вище, незмінність цільового використання спірних земель, як сільськогосподарських, відсутність у сільської ради права на неї підстав для правових висновків щодо правомірності заявлених вимог не було, а тому судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

Скасовуючи судові рішення, судова колегія, враховуючи, що обставини справи не потребують додаткового дослідження, судами допущено лише неправильне тлумачення норм права, вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.04.2009 року та рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року скасувати.

Постановити нове рішення.

В позові відмовити.