Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Рішенням від 30.12.08 господарський суд м. Києва (суддя Чеберяк П.П.) задовольнив позов Відкритого акціонерного товариства "Київметробуд", визнавши укладеними між позивачем і Київською міською радою договори оренди земельних ділянок №1 площею 0,0341 га та №2 площею 0,2276 га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку на вул. Прорізній, 8 у Шевченківському районі м. Києва, визнавши право позивача на оренду цих земельних ділянок, а також зобов'язавши Головне управління земельних ресурсів зареєструвати вказані договори оренди.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, який (колегія суддів у складі: Отрюха Б.В. –головуючого, Верховця А.А., Тищенко А.І.) ухвалою від 26.02.09 цю скаргу повернув без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України як таку, що подана після закінчення строку без поважних причин пропуску цього строку.

Ухвалою від 12.05.09 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження з перегляду ухвали суду апеляційної інстанції за касаційною скаргою Київської міської ради.

Касаційна скарга мотивована наявністю поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, отриманої скаржником лише 09.01.09, про що було зазначено в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При винесенні оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд виходив з положення п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, згідно з яким апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Стаття 91 ГПК України визначає, що сторони мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, яке не набрало законної сили. Згідно з ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого належним чином.

Згідно зі ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, –з дня підписання рішення, оформленого належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції прийнято та підписано 30.12.08. Апеляційна скарга на це рішення подана Київською міською радою 04.02.09, тобто з пропуском встановленого для її подання строку.

Частиною 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, або відповідно до ч. 2 цієї статті відмовити у відновленні строку, про що винести відповідну ухвалу.

Заявивши клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апелянт зазначив в якості поважних причин обставини отримання ним копії оскаржуваного рішення лише 09.01.09, великою завантаженістю юристів, проблемами зі сплатою державного мита на початку року та складністю документообігу в секретаріаті Київської міської ради.

Суд апеляційної інстанції не визнав вказані обставини поважними. З таким висновком суду слід погодитись, адже обставини завантаженості юристів, складності документообігу апелянта мають суб’єктивний характер, у той час, як поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для вчинення процесуальних дій. Наявність таких об'єктивних обставин скаржником не доведено.

Стосовно доводів апелянта про отримання ним копії оскаржуваного рішення лише 21.01.09 суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з відміткою на рішенні в справі його копії направлені сторонам 31.12.08, тобто з дотриманням встановлених ст. 87 ГПК України. З приводу ж доводів скаржника про необхідність ознайомлення з повним текстом рішення для підготовки апеляційної скарги судова колегія вважає за необхідне зауважити наступне.

Встановивши у ст. 93 ГПК України десять днів для подання апеляційної скарги, законодавець визначив такий строк достатнім для підготовки кожним з учасників судового процесу належно оформленої апеляційної скарги. Проте Київська міська рада не дотрималась десятиденного строку подання апеляційної скарги з моменту отримання нею копії оскаржуваного рішення, а відтак вищевикладені доводи скаржника є безпідставними.

Отже, касатор не довів наявність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги та не спростував висновки суду апеляційної інстанції з цього приводу.

З огляду на таке судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу від 26.02.09 Київського апеляційного господарського суду в справі №44/444 залишити без змін.