15/51 Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вироблення продукції - 27.05.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну скаргу Корпорації "Асконт" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12березня 2009року у справі №15/51 Господарського суду Донецької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Горлівський завод "Реммаш" до Корпорації "Асконт" про стягнення заборгованості за договором №10 від10січня 2005р. в сумі 66456грн.,

Відкрите акціонерне товариство "Горлівський завод "Реммаш" звернулось до господарського суду із позовом до Корпорації "Асконт" про стягнення 66456грн. заборгованості, посилаючись на те, що 10січня 2005 р. між ним (виконавцем) та Корпорацією "Асконт" (замовником) укладено договір про надання послуг №10 та додаткові угоди до нього, відповідно до якого позивач зобов’язався виготовити із сировини замовника піки для відбійного молотку та передати продукцію у власність відповідача, а останній –прийняти та оплати товар в порядку та строки, передбачені договором. Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений товар не виконав, позивач просив стягнути з відповідача 66456грн. основного боргу та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26листопада 2008року провадження у справі №15/51 припинено з підстав, що передбачені п. 1-1 ст. 80ГПКУкраїни.

Ухвала обґрунтована тим, що грошові зобов'язання між сторонами, що виникли з договору про надання послуг №10 від 10січня 2005 р. є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 ЦК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12березня 2009року ухвалу скасовано з тих підстав, що сторонами не вчинено дій, спрямованих на проведення заліку взаємної заборгованості у відповідності до ст. 601ЦК України. Позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 66456грн. заборгованості, 3284,40грн. витрат за проведення судової економічної експертизи, 664,56грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У касаційній скарзі Корпорація "Асконт" просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10січня 2005р. між ВАТ "Горлівський завод "Реммаш" (виконавцем) та Корпорацією "Асконт" (замовником) укладено договір про надання послуг №10 та додаткові угоди до нього, відповідно до якого позивач зобов’язався виготовити із сировини замовника піки для відбійного молотку та передати продукцію у власність відповідача, а останній –прийняти та оплати товар в порядку та строки, передбачені договором.

На виконання умов договору ВАТ "Горлівський завод "Реммаш" виготовлено та поставлено продукції на суму 66456грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №21 від 24.01.2005 р., №25 від 17.03.2006 р., №28 від 23.03.2006 р., №26 від 21.03.2006 р., №34 від 28.03.2006 р., №35 від 29.03.2006 р., №54 від 30.03.2006 р., №55 від 03.04.2006 р., №56 від 10.04.2006 р., акт №57 від 12.04.2006 р., №59 від 21.04.2006 р., №60 від 25.04.2006 р., №63 від 28.04.2006 р., №64 від 05.05.2006 р., №66 від 06.05.2006 р., №75 від 23.05.2006 р., №76 від 24.05.2006 р., №79 від 30.05.2006 р., №80 від 31.05.2006 р., №87 від 08.06.2006 р., №89 від 13.06.2006 р.

Відповідно до п.6.3 договору замовник зобов’язаний оплатити та вивезти виготовлену продукцію зі складу виконавця протягом 10 робочих днів з моменту повідомлення про її готовність.

Таким чином судами встановлено, що факт передачі товару підтверджується двосторонніми актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними сторонами.

Зобов'язання з оплати отриманого товару Корпорацією "Асконт" не виконано, у зв’язку з чим заборгованість відповідача склала 66456грн.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в частині оплати поставленого товару.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Статтею 599ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припиняючи провадження у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач надіслав на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої припинив зобов'язання позивача на суму 598893,93грн. за договором підряду №113 від 13серпня 2003 р. в рахунок припинення своїх зобов'язань перед позивачем за спірним договором про надання послуг №10 від 10січня 2005р. При цьому місцевий суд зазначив, що 13серпня 2003 р. між ВАТ "Горлівський завод "Реммаш" (замовником) та Корпорацією "Асконт" (підрядчиком) укладено договір підряду №113 та додаткові угоди до нього №1 від 29грудня 2003 р., № 2 від 13серпня 2003р., відповідно до яких розрахунок за виконані ремонтні роботи проводяться шляхом взаємозаліку.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача, закріплені у спірному договорі були припинені, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Донецької області про припинення провадження у справі та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем виконано свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, а відповідачем не виконано належним чином умови договору про надання послуг №10 від10січня 2005р. в частині оплати вартості поставленого товару чим порушено ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193ГК України. При цьому, судом відхилені доводи відповідача щодо припинення зобов’язання по оплаті товару, яке виникло в силу даного договору, внаслідок проведення зарахування зустрічних вимог з підстав недоведеності відповідачем, що саме сума заборгованості по спірному договору у сумі 66456грн. включена до суми взаємозаліку –598893,20 грн.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідно до ст. 49ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при задоволені позову на відповідача.

Частина1 ст. 601 ЦКУкраїни передбачає, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали даної справи такої заяви не містять. У листі позивача №14/490 від 14квітня 2008 р. в якому останній відмовляється провести зарахування зустрічних однорідних вимог згідно отриманої заяви не конкретизується перелік договорів, на підставі яких виникли зобов'язання сторін, не зазначені підстави виникнення сум заборгованості сторін. Відповідач не довів, за якими договорами виникли у позивача однорідні вимоги, настання строку виконання за договорами. Інших заяв та листів з вимогою про взаємозалік в порядку ст. 601 ЦКУкраїни відповідач не подавав.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №2793/25 у даній справі ВАТ "Горлівський завод "Реммаш" надано послуги Корпорації "Асконт" з виробництва продукції на загальну суму 66456грн. по договору №10 від10січня 2005р., проте встановлення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості на підставі яких Корпорацією "Асконт" зроблено заяву про проведення зустрічних однорідних вимог не виявляється можливим через відсутність регістрів бухгалтерського обліку, що відображають відомості про наявність вказаної заборгованості.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, що факт наявності заборгованості сторін не підтверджений матеріалами справи, а посилання суду першої інстанції на те, що грошові зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 66456 грн. станом на 14.04.2008 р. були припинені, є безпідставним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши обставини справи, дав їм належну правову оцінку та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12березня 2009р. прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.