18/7(02-03/3434/19) Про визнання права на зміну адреси місцезнаходження - 27.05.2009 Прийняття

Ухвалою заступника Голови Вищого господарського суду України від 13.05.2009 залишена без задоволення заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія ЛТД" про відвід суддів Вищого господарського суду України Барицької Т.Л. та Губенко Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.05.2009 відкладено розгляд даної справи на 27.05.2009.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.05.2009 №02.02-10/227 розгляд касаційної скарги здійснюється у наступному складі колегії суддів: суддя Губенко Н.М. –головуючий, судді: Барицька Т.Л., Грек Б.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2008 (суддя Карпечкін Т.П.) позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Мирпром" (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія ЛТД" (надалі відповідач) про визнання права на зміну адреси місцезнаходження направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.

Позивач, не погоджуючись із ухвалою господарського суду Київської області, звернувся до Вищого господарського суду України. Підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 16, 17 ГПК України.

Відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду даної справи відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75; процесуальні документи, ухвалені у даній справі, відправлялися на адресу відповідача, вказану у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також в інших документах, наявних в матеріалах справи, а саме: 25000, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 75.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Позивач звернувся до господарського суду Київської області із позовом до відповідача про визнання права на зміну місцезнаходження; підставою для звернення із даним позовом стало те, що відповідач як акціонер позивача оспорює зміну адреси останнього, рішення про зміну якої було прийнято рішенням правління позивача від 20.02.2007, про що внесені відповідні зміни до статуту позивача 29.03.2007.

Господарський суд Київської області при винесенні ухвали, якою позовну заяву позивача передав за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області, керувався тим, що відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Оскільки місцезнаходженням відповідача є місто Кіровоград, а тому дана, на підставі ст. 17 ГПК України справа має бути передана до господарського суду Кіровоградської області.

Вищий господарський суд України погоджується із ухвалою господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України, місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. При цьому, розмежування компетенції між господарськими судами щодо розгляду справ відбувається з урахуванням правил підсудності.

Порядок розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами визначено у статтях 15- 17 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Отже, з огляду на наведені процесуальні норми в даному випадку місцевий господарський суд, встановлюючи підсудність цієї справи прийшов до правильного висновку, що даний спір із вказаним предметом спору підсудний господарському суду Кіровоградської області –за місцезнаходженням відповідача, тобто як і встановлено ч. 2 ст. 15 ГПК України.

Щодо посилань скаржника на те, що даний спір є спором між акціонером та товариством, а тому є корпоративним відтак, відповідно до ч. 5 ст. 16 ГПК України, має розглядатися за місцезнаходженням товариства, у даному випадку –господарським судом Київської області, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонерів), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що даний спір з предметом позову при визнання права на зміну місцезнаходження є спором корпоративним в розумінні наведеної норми.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України (1798-12) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для передачі позовної заяви Закритого акціонерного товариства "Мирпром" до господарського суду Кіровоградської області за встановленою підсудністю, а відтак, немає підстав для скасування вказаної ухвали суду першої інстанції.