Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: СПД ОСОБА_1

відповідача: Россіхіна А.В. (пр-к за дов. від 25.05.2009р. б/н),

третьої особи 1: не з’явився,

третьої особи 2: не з’явився

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Литвиненко Сергій Віталійович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОССА" заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги в сумі 23129,60грн., 1974,58 грн. пені, 292,76 грн. 3% річних, 3565,04грн. інфляційних втрат за час прострочення платежу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 року у справі № 35/141-08, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2009р., позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 22 129,60 грн. заборгованості, 1 889,20 грн. пені, 280,11 грн. 3% річних, 3 223,14 грн. інфляційних втрат, 275,22грн. витрат по сплаті державного мита та 112,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, ТОВ "ГРОССА" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що місцевим та апеляційним господарським судом порушено норми матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

З зазначеною нормою кореспондуються приписи ст. 316 Господарського кодексу України.

Щодо вказаного виду правочинів чинним законодавством встановлена письмова форма (ч.1 ст. 930 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між СПД - фізичною особою ОСОБА_1 (Експедитор-2) та ТОВ "ГРОССА" (Експедитор-1) був укладений договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 09/11/07/30 від 09.11.2007р., відповідно до якого позивач зобов’язався виконати за дорученням відповідача організацію перевезення вантажу з м. Лотте (Німеччина) до м. Дніпропетровськ (Україна) за адресою, зазначеною в міжнародній автомобільній накладній (CMR).

Згідно умов договору вартість послуг становила 3 000 Євро (по курсу НБУ на день завантаження), за стягненням еквіваленту яких в національній валюті (23 129,60 грн.) позивач звернувся до господарського суду.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, укладанню договору на транспортну експедицію передувало узгодження сторонами заявки на надання відповідної послуги. Відповідач - ТОВ "ГРОССА", отримав заявку на транспортування вантажу за спірним маршрутом від ЧП "ЄвроТур-Експресс" (заявка №51/н/09.11.2007, договір №52-НД від 08.11.07р.) та, в свою чергу, залучив до виконання договору позивача –СПД ОСОБА_1 (договір-заявка №209/11/07/01), що не суперечить приписам чинного законодавства.

На виконання вказаного замовлення 09.11.2007р. сторонами був укладений вищезазначений договір на транспортно-експедиторське обслуговування за № 09/11/07/30.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На виконання договору № 09/11/07/30, позивач уклав договір № 09/11/07/31 від 09.11.07р. на перевезення вантажу з перевізником - ТОВ "Екотек" яким було здійснено доставку вантажу за визначеною сторонами адресою - ТОВ "Отіс Тарда" (м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, 12-А), що не заперечується представником ТОВ "Отіс Тарда" та ТОВ "ГРОССА" і підтверджується наявною у справі міжнародною автомобільною накладною (CMR).

Згідно умов договору від 09.11.07 № 09/11/07/30 та приписів ч.1 ст. 929 ЦК України обов’язок з оплати наданої послуги покладено на ТОВ "ГРОССА, яким зобов’язання по оплаті отриманої послуги не виконані, докази оплати заборгованості не надані, в зв’язку з чим висновок судів про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми заборгованості, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Також, з огляду на приписи ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) , умови договору від 09.11.07 № 09/11/07/30, висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 3 223, 14 грн. –інфляційних витрат, 280, 11 грн. - 3% річних, 1 889, 20 грн. –пені колегія суддів також визнає правомірними.

Отже, місцевим та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2009р. у справі № 35/141-08 залишити без змін.