Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін

Рішенням від 30.07.08 господарський суд Хмельницької області (суддя Розізнана І.В.) відмовив у задоволенні позову Приватного підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Хмельницький завод по випуску ковальсько-пресового устаткування "Пригма-Прес" про стягнення 45684,16 грн. з підстав недоведеності розміру заподіяних відповідачем за договором зберігання збитків.

Постановою від 26.02.09 Житомирський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Будішевської Л.О. –головуючого, Гулової А.Г., Пасічник С.С.) рішення суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив.

постанова мотивована тим, що відповідно до акту державного виконавця та фотокарток є доведеним неналежне виконання відповідачем умов договору схову щодо вжиття всіх необхідних заходів для його збереження від втрати, нестачі або пошкодження та обґрунтованість вимог позивача про відшкодування збитків.

Ухвалою від 05.05.09 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 12.12.2000 між сторонами в справі укладено договір схову, відповідно до п. 1.1 якого відповідач (виконавець) зобов'язався прийняти на відповідальне зберігання вантажний автомобіль (першої комплектності) чеського виробництва АВІА-1Н та кабіну (першої комплектності) на автомобіль АВІА-1Н на загальну суму 89000 грн. Пунктами 7.1, 7.2 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язаний виконати доручення протягом 3 років з моменту підписання договору; договір може бути пролонговано за згодою сторін.

На виконання договору сторони 12.12.2000 підписали акт прийому-передачі майна: вантажного автомобіля (першої комплектності) чеського виробництва АВІА- 1Н та кабіни (першої комплектності) на автомобіль АВІА-1Н.

Рішенням від 26.03.07 господарського суду Хмельницької області в справі №16/7477 задоволено позов приватного підприємця ОСОБА_1 до ВАТ Хмельницький завод по випуску ковальсько-пресового устаткування "Пригма-Прес" про зобов'язання повернути майно: вантажний автомобіль АВІА-1Н (першої комплектності) та кабіну на автомобіль АВІА-1Н (першої комплектності).

Ухвалою від 14.06.07 господарського суду Хмельницької області в справі №16/7477 задоволено заяву позивача про зміну способу виконання рішення суду шляхом вилучення на його користь у відповідача вантажного автомобіля марки АВІА-1Н (першої комплектності) та кабіни на автомобіль АВІА-1Н (першої комплектності), видано наказ.

Щодо примусового виконанні наказу господарського суду Хмельницької області №16/7477 від 14.02.07 відкрито виконавче провадження (постанова головного державного виконавця №979/10-07 від 27.08.07).

Згідно з актом державного виконавця від 19.09.07 на території відповідача виявлено автомобіль АВІА-1Н та кабіну від автомобіля АВІА-1Н в некомплектному та неробочому стані; автомобіль та кабіну передано представнику позивача Черевик С.С., у зв'язку з чим головним державним виконавцем 21.09.07 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач посилається на обставини виявлення органами ДВС при примусовому виконанні вищевказаного наказу перебування відповідного майна в некомплектному та неробочому стані, а відтак його оцінки як металобрухту на суму 1414 грн., у той час як у нормальному робочому стані вартість зазначеного автомобіля має становити 13686 грн., а вартість кабіни до вказаного автомобіля –31434,00 грн. З огляду на таке позивач вимагає відшкодування відповідачем збитків відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України у зв'язку з неналежним зберіганням майна.

Розглянувши дану справу, суди першої та апеляційної інстанції не встановили суттєві обставини, пов'язані з узгодженим сторонами строком схову з урахуванням вимог ст.ст. 413, 418 ЦК УРСР (чинних на момент укладання та дії договору схову), винну в заподіянні спірних збитків особу.

Також суди при розгляді справи не звернули увагу на відсутність реєстраційних ознак транспортного засобу (номери виробника шасі, кабіни), зданого позивачем відповідачу, який знаходився у відповідача тривалий час –більше строку узгодженого договором, та наявність умислу або грубої необережності з боку охоронця.

З огляду на таке судова колегія вважає суттєвим при вирішенні даного спору обставин щодо дійсної мети сторін, що уклали договір схову, і відповідно їх права і обов'язки, що випливають з обставин укладання і виконання угоди.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, 4 3, 4 7, 43, 80, 84 ГПК України (1798-12) , а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що прийняте без встановлення усіх суттєвих обставин у справі.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.

Керуючись ст.ст. 108, 111 5, 111 7, 111 9-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.02.09 та рішення господарського суду Хмельницької області від 30.07.08 у справі №19/4231 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.