ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2009 р.
№ 6/590-08
( Додатково див. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду (rs3256790) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Полянського А.Г.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ДПІ у Макарівському районі Київської області
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.09
у справі
господарського суду Київської області
за позовом
ПП "Марголія Юкрейн"
до
ДПІ у Макарівському районі Київської області Головного управління Державного
казначейства України у Київській області
про
відшкодування майнової шкоди,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Довжик Д.В. (дов. від 15.12.08),
відповідача-1: Гришко Р.В. (дов. від 19.05.08 № 6),
відповідача-2: Куценко А.Г. (дов. від 21.04.09 № 14-28/44),
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 16.12.2008 господарського суду Київської області позов задоволено. З Державного бюджету України на користь позивача стягнуто 500 грн. майнової шкоди, 102 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 25.02.09 Київського міжобласного апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін .
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДПІ у Макарівському районі Київської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, 17.12.2007 ДПІ у Макарівському районі відносно ПП "Марголія Юкрейн" прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009301500/0, яким останньому нараховано штраф за несвоєчасну сплату земельного податку в розмірі 391, 63 грн.
Для оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення ПП "Марголія Юкрейн" звернулося за правовою допомогою до адвоката –фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., у зв’язку з чим між ними було укладено договір про надання юридичних послуг від 25.12.2007, за умовами якого остання взяла на себе зобов’язання здійснювати підготовку необхідних скарг для захисту інтересів позивача при вирішенні справи з адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Макарівському районі від 17.12.2007 №0009301500/0 (п. 1). Послуги вважаються наданими після набрання чинності рішення Державної податкової адміністрації України (як третьої інстанції в процедурі адміністративного оскарження) про відмову в задоволенні скарги або після задоволення компетентним державним органом скарги на будь-якому етапі адміністративного оскарження і скасування податкового-повідомлення рішення від 17.12.2007 р. №0009301500/0, після надання послуг оформляється акт прийомки-передачі наданих послуг.
Винагорода адвоката за вказаним договором складала 500 грн.
Судами з’ясовано, що на виконання зазначеного вище договору ОСОБА_1 було підготовлено первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 17.12.2008 р. №0009301500/0, з якою 26.12.2007 ПП "Марголія Юкрейн", на підставі п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ та п. 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 р. № 29 (z0723-96) , звернулося до Державної податкової інспекції у Макарівському районі.
Рішенням ДПІ у Макарівському районі від 25.01.2008 р. №42/10/15-0 вищевказана скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
В подальшому ОСОБА_1 підготовлено повторну скаргу на рішення ДПІ у Макарівському районі Київської області від 25.01.2008 №42/10/15-0 та податкове повідомлення-рішення від 17.12.2008 р. №0009301500/0, з якою 06.02.2008 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в Київській області.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області від 03.04.2008 №407/10/25-017/41-273 скаргу позивача задоволено - прийняті ДПІ у Макарівському районі податкове повідомлення-рішення від 17.12.2007 р. №0009301500/0 та рішення від 25.01.2007 р. №42/10/15-0 скасовано.
Судами також враховано, що після отримання позитивного результату в оскарженні податкового повідомлення-рішення від 17.12.2007 № 0009301500/0, між ПП "Марголія Юкрейн" та СПД ОСОБА_1 25.04.2008 складено акт прийомки-передачі наданих юридичних послуг та здійснено оплату вказаних послуг останній в сумі 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.04.2008 р. № 4.
Листом від 25.04.2008 № 1 позивач звернувся до ДПІ з вимогою компенсувати матеріальні збитки, завдані внаслідок прийняття ДПІ неправомірних рішень, який залишився без задоволення з посиланням на відсутність прямого причинного зв’язку між прийняттям податкового повідомлення-рішення та витратами ПП "Марголія Юкрейн".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"від 04.12.1990 р. № 509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги у цьому зв’язку положення ст.ст. 16, 22 Цивільного кодексу, згідно яких кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому ст.ст. 1166, 1173 ЦК встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.
Згідно зі ст. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
З огляду на вказане та з врахуванням встановленого судами факту незаконності прийнятого ДПІ у Макарівському районі податкового повідомлення-рішення від 17.12.2007 № 0009301500/0, що підтверджується рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області від 03.04.2008 №407/10/25-017/41-273, яким скасовано останнє на підставі статті 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також підтвердженого відповідними доказами факту понесення позивачем витрат для відновлення свого порушеного права як сумлінного платника земельного податку, які полягали у використанні послуг фахівця у галузі права, суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову.
З оглядну на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 25.02.2009 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 6/590-08 залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
Коробенко Г.П.
Костенко Т. Ф.
Полянський А.Г.