6/195 Про стягнення заборгованості за договором овердрафту - 26.05.2009 Прийняття

У грудні 2008 року Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" про стягнення 1 515 236,45 грн.

У процесі розгляду справи по суті Закрите акціонерне товариство "ПММ-Транссервіс" звернулось з зустрічним позовом до Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" про припинення порушення права та виконання договору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30 грудня 2008 року у справі № 6/195 (суддя Баранець О.М.) залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2009 року (судді Голяшкін О.В., Білецька Л.М., Науменко І.М.) позов ЗАТ "Альфа-банк" задоволено, стягнуто з відповідача ТОВ "ПММ-Транссервіс" на користь позивача заборгованість в сумі 1515236,45 грн., 15152,36 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволені зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеними процесуальними документами, Закрите акціонерне товариство "ПММ-Транссервіс" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.12.2008 р. зі справи № 6/195 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги касаційної скарги Закрите акціонерне товариство "ПММ-Транссервіс" обґрунтовує тим, що оскаржувані процесуальні документи прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням обставин справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 27 березня 2008 року між позивачем –ЗАТ "Альфа-Банк" (Банк) та відповідачем –ЗАТ "ПММ-Транссервіс" (позичальник) укладено договір про надання кредиту у формі овердрафт № 49-ОКЛ/08.

Відповідно до умов зазначеного договору банк зобов’язується надати позичальнику кредит у формі овердрафт у національній валюті, а позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування овердрафтом, комісію за управління овердрафтом, виконати інші умови договору овердрафту та повернути позивачу заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені договором (п.1.1 договору).

Згідно п.п.1.2-1.4 договору ліміт овердрафту складає 1500000 грн.; розмір відсотків за користування овердрафтом складає 17,4% річних; строк дії овердрафту закінчується 26 березня 2009 року.

Як встановлено п.4.2 договору, овердрафт надається окремими частинами (траншами) шляхом кредитування рахунку, тобто оплати банком протягом операційного дня із поточного рахунку позичальника № 26008102705001 у банку (далі –поточний рахунок), розрахункових документів на переказ коштів (видачу готівки) у сумах, що перевищують залишок коштів на поточному рахунку, але не перевищують ліміту овердрафту, визначеного в пункті 1.2 договору.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що строк дії траншу овердрафту становить 30 днів і обчислюється з дати виникнення заборгованості за відповідним траншем овердрафту.

У відповідності до п.8.1 договору позичальник повинен повертати банку заборгованість за овердрафтом не пізніше дня, наступного за останнім днем визначеного згідно з п.4.3 цього договору строку дії траншу овердрафту. Сума заборгованості за овердрафтом, що не повернена позичальником у зазначений строк, переноситься банком на рахунки простроченої заборгованості за короткостроковими кредитами. У випадках, передбачених цим договором або чинним законодавством України, позичальник зобов’язаний на вимогу банку повернути заборгованість за овердрафтом достроково.

Відповідно до п.9.5 договору банк має право вимагати дострокового повернення заборгованості за овердрафтом, сплати відсотків за користування ним і виконання всіх інших зобов’язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 робочих днів з дати пред’явлення позичальнику відповідної письмової вимоги, в тому числі у випадку наявності у позичальника протягом більш як 5 (п’яти) робочих днів підряд простроченої заборгованості чи несплаченої неустойки (пені, штрафів) за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань за договором овердрафту або будь-яким іншим договором позичальника з банком, незалежно від їх суми та виду.

24 травня 2007 року між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії № 143-МВ/07, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію та на підставі додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит в порядку та на умовах, визначених договором про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до пункту 4.2 договору про відкриття кредитної лінії кожен транш надається на підставі окремої додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії, в якій мають бути визначені валюта, розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відмінні від зазначених в договорі про відкриття кредитної лінії.

За додатковою угодою від 29 травня 2008 року № 3 до договору про відкриття кредитної лінії позичальнику надано транш в розмірі 2700000 гри. зі строком повернення до 31 серпня 2008 року.

Проте, транш у встановлений строк позичальником повернено не було, що підтверджується випискою по рахунку і відповідачем не заперечується.

07 жовтня 2008 року позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих. № 33197-65-76276, яким повідомлено про зменшення з 14 жовтня 2008 року ліміту овердрафту до 200000 грн.

17 жовтня 2008 року позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 35083-38-76714, в якому, з посиланням на наявність заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07, вимагав від позичальника на підставі п.9.5 договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 дострокового повернення заборгованості за овердрафтом, сплати процентів за користування ним та виконання інших зобов’язань протягом 10 робочих днів з дати пред’явлення цієї вимоги. Отримання зазначеної вимоги відповідачем підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції.

Проте, зазначена вимога відповідачем залишена без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Як встановлено ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умовами укладеного між сторонами договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 (п.п.8.1, 9.5) передбачено дострокове повернення позичальником кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов’язань за цим договором.

Відповідачем доказів погашення на вимогу позивача заборгованості, повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у формі овердрафт не надано.

В п.9.1 договору сторонами закріплено, що за прострочення повернення заборгованості за овердрафтом та/або сплати процентів та/або комісії за управління овердрафтом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 з повернення кредиту та сплати відсотків, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог.

Також, судова колегія погоджується з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ "ПММ-Транссервіс" щодо зобов’язання ЗАТ "Альфа-банк" припинити порушення його прав, пов’язаного з одностороннім розірванням договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 та спонукання банку виконати зобов’язання за договором.

Пунктом 4.5 договору встановлено, у разі, якщо кредитовий оборот за поточним рахунком позичальника у будь-який повний календарний місяць дії цього договору склав менше ніж 4300000 грн., банком може бути змінений ліміт наданого позичальнику овердрафту, зазначений в п.1.2 договору, в односторонньому порядку.

Оскільки кредитовий оборот ЗАТ "ПММ-Транссервіс" за поточним рахунком за вересень 2008 року склав менше ніж 4300000 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку, позивачем ЗАТ "Альфа-банк" було правомірно зменшено ліміт овердрафту до 200000 грн.

Вимагаючи дострокового повернення заборгованості за овердрафтом банк скористався правом, закріпленим в п.9.5 договору про надання кредиту у формі овердрафт від 27 березня 2008 року № 49-ОКЛ/08 у зв’язку із наявністю заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 24 травня 2007 року № 143-МВ/07. Вимога про дострокове виконання зобов’язань за договором овердрафту отримана відповідачем 17 жовтня 2008 року, яка протягом 10 робочих днів позичальником задоволена не була, а тому правомірно віднесена банком до простроченої заборгованості по короткостроковим кредитам з 01 листопада 2008 року.

Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ПММ-Транссервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.12.2008 року зі справи № 6/195 залишити без змін.