Б-19/209-08 Про затвердження звіту про проведену роботу по ліквідації підприємства-банкрута та ліквідаційного балансу боржника - 26.05.2009 Прийняття

Постановою господарського суду Харківської області від 12.01.2009 року у справі №Б-19/209-08 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатора та зобов'язано останнього надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

На виконання вимог суду ліквідатором було надано звіт про проведену роботу по ліквідації підприємства-банкрута та ліквідаційний баланс боржника, який ухвалою від 26.03.2009 року був затверджений судом та припинено провадження у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2009р. Державна податкова інспекції у Богодухівському районі Харківської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на неповне дослідження всіх обставин справи, що призвело до передчасного висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Вищий господарський суд України ухвалою від 29.04.2009 року прийняв касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.03.2009р. до провадження та призначив скаргу до розгляду.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження у справі №Б-19/209-08 та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В порядку ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором було подано звіт по ліквідації підприємства банкрута та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2009 року затверджено вищезазначений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та припинено провадження у справі №Б-19/209-08.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні ( постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 (v0011700-76) ).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Як вбачається з вимог ст. 25 Закону ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Відповідно ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено обов’язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів.

Судом першої інстанції було досліджено здійснення ліквідатором передбачених чинним законодавством заходів з ліквідації боржника та виконання ним своїх обов’язків під час ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим суд дійшов о висновку про відповідність звіту ліквідатора вимогам Закону (2343-12) .

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи (а.с.49) державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської області листом від 18.021.2009р. за № 97/10/10 повідомляла господарський суд про порушення ліквідатором вимог податкового законодавства, зокрема ненадання документів для перевірки, що позбавляє права ДПІ заявляти свої кредиторські вимоги до банкрута. ДПІ звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ліквідатора про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу містить аналіз звіту ліквідатора та висновки суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків суду попередньої інстанцій та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Зокрема, колегія суддів ВГС України зазначає, що питання з яким звернулась ДПІ у Богодухівському районі Харківської області до Харківського окружного адміністративного суду було розглянуто судом та винесено ухвалу від 07.05.2009р. № 2а-36144/09/2070 про закриття провадження у справі з посиланням на норми ст. 3, ст. ст. 104, ч. 4 ст. 50, ч.1 ст. 17, ч.1 ст. 157 та 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм права, а підстав для скасування або зміни ухвали не вбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про залишення господарського суду Харківської області від 26.03.2009р. у справі № Б-19/209-08 без змін, а матеріали справи повернути до господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 34, 43, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України