19/57 Про усунення перешкод у користуванні майном шляхом передачі приміщення - 21.05.2009 Прийняття

управління у справах преси та інформації Рівненської обласної державної адміністрації (головного управління з питань внутрішньої політики та інформації Рівненської обласної державної адміністрації)

про за участю прокуратури - представників сторін: позивача – відповідача –

усунення перешкод у користуванні майном шляхом передачі приміщення старший прокурор відділу Генеральної прокуратури України Івченко О.А., посв. № 194 Давидюк М.М. дов. б/н від 23.12.2008 Нагорний В.В. дов. № 01/3-209 від 30.03.2009

У червні 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Рівненська друкарня" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Управління у справах преси та інформації Рівненської обласної державної адміністрації (Головного управління з питань внутрішньої політики та інформації Рівненської обласної державної адміністрації) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом передачі приміщень.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що ВАТ "Рівненська друкарня" є власником будівлі по вул. Київська, 10 в м. Рівне, частина яких була передана відповідачеві у безоплатне користування по Акту розмежування приміщень від 20.03.2003, а оскільки безплатне користування не створює права власності на майно, Товариство як власник заявило вимогу про усунення перешкод в користуванні майном шляхом передачі займаних Управлінням у справах преси та інформації Рівненської обласної державної адміністрації приміщень.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.06.2008 ( суддя Тимошенко О.М.), залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2008 ( головуючого судді Кордюк Г.Т., судді Давид Л.Л. Мурська Х.В.) позовні вимоги задоволені: зобов'язано Головне управління з питань внутрішньої політики та інформації Рівненської обласної державної адміністрації усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: звільнити займані згідно Акту розмежування приміщень від 20.03.20003 ВАТ "Рівненська друкарня", що знаходиться на вул. Київській, 10 в м. Рівне, частину приміщень на п'ятому поверсі лабораторно-побутового корпусу загальною площею 285 кв.м. та на першому поверсі лабораторно-побутового корпусу загальною площею 73 кв. м., а також сходові марші правої (від 1 до 5 поверху та вихід на дах) та лівої частини (між 4 та 5 поверхами) ЛПК, загальна площа яких становить 217,2 кв.м.

Судові рішення вмотивовані тим, що Акт розмежування приміщень та передачі приміщень у безоплатне користування на невизначений строк не породжує права власності у відповідача; відповідач після спливу семиденного терміну з дня отримання вимоги позивача незаконно займає частину приміщень, чим перешкоджає здійснювати позивачу права власника спірних приміщень.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційним поданням, в якому посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Подання заступника прокурора Рівненської області вмотивоване непорушністю права власності. У побудованому в 1988 році лабораторно-побутовому корпусі були передбачені приміщення для Рівненської обласної типографії та для Управління у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі. При приватизації Рівненської обласної типографії згідно із планом приватизації Регіонального відділення Фонду державного майна України до статутного фонду Товариства було передано лише частину лабораторно-побутового корпусу, оскільки, на думку прокуратури, вартість лабораторно-побутового корпусу в плані приватизації зазначена помилково, наводиться розрахунок дольової величини площі та вартості спірного корпусу, за якою вартість лабораторно-побутового корпусу повинна бути зазначена у наказі Регіонального відділення ФДМУ № 94 від 14.03.2001 в сумі 135 27714 тис. крб. замість 9332020 тис. крб.

Крім того, Заступник прокурора Рівненської області посилається на провадження Рівненського окружного адміністративного суду по двох справах № 2а-3183/08/1770 та 2а-4043/08, результат розгляду яких може вплинути на розгляд справи № 19/57 господарського суду Рівненської області.

ВАТ "Рівненська друкарня" проти доводів касаційного подання Заступника прокурора Рівненської області заперечує, вважає судові рішення по справі законними та обґрунтованими.

Головне Управління з питань внутрішньої політики та інформації Рівненської обласної державної адміністрації в заяві від 18.05.2009 підтримує касаційне подання прокурора по справі.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Відкрите акціонерне товариство "Рівненська друкарня" було створене в 1996 році згідно з Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 11 березня 1996 року № 257 на базі майна організації орендарів "Рівненська друкарня" та державної частки майна Рівненської друкарні. Даним наказом було затверджено статут ВАТ "Рівненська друкарня" та План приватизації орендного підприємства "Рівненська друкарня".

Відповідно до Плану приватизації, до статутного фонду товариства було передано виробничий корпус друкарні та частину лабораторно-побутового корпусу друкарні. Окремо, в п. 5.1. плану приватизації зазначено про безоплатну передачу трудовому колективу приміщення медпункту та їдальні, що вбудовані у лабораторно-побутовий корпус, а в п.3.9. вказано вичерпний перелік майна, яке не підлягає приватизації, а саме: спец об'єкт цивільної оборони.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області "Про передачу нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Рівненська друкарня" № 94 від 14 березня 2001 року, прийнятим відповідно до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 22.07.1998 № 1450, підтверджено право власності ВАТ "Рівненська друкарня"на нерухоме майно згідно переліку, що є додатком до наказу.

У Переліку нерухомого майна, яке передається до статутного фонду ВАТ "Рівненська друкарня", встановлено, що згідно з наказом про створення ВАТ "Рівненська друкарня" від 11.03.1996 р. № 257 Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області передає таке нерухоме майно: виробничий корпус друкарні і лабораторно-побутовий корпус друкарні, розташовані за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 10.

На підставі даного наказу Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності ВАТ "Рівненська друкарня" на нерухоме майно по вул. Київській, 10 у м. Рівне, до складу якого входять виробничий та лабораторно-побутовий корпуси, про що видано реєстраційне посвідчення від 19.03.2001.

Вищенаведені обставини зазначені в мотивувальній частині рішення господарського суду Рівненської області від 10.09.2004 у справі № 14/144, яким наказ Регіонального відділення Фонду державного майна по Рівненській області № 385 від 20.11.2003 року про скасування наказу від 14 березня 2001р. № 94 "Про передачу нерухомого майна у власність ВАТ "Рівненська друкарня" визнано недійсним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права і охоронювані законом інтереси ВАТ "Рівненська друкарня" як власника. Постановою від 13.01.2005 року Львівський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення у справі № 14/144 з тих же підстав.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.02.2005 у справі № 7/381 визнано недійсним Наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області № 12 від 31 січня 2005 року, яким внесено зміни до Наказу № 94 від 14.03.2001 р., згідно яких було змінено п. 1 наказу № 94, а саме –зазначено, що у власність ВАТ "Рівненська друкарня" передається нерухоме майно, за винятком "приміщення їдальні, вбудованої в лабораторно-побутовому корпусі; медпункту, вбудованого в лабораторно-побутовому корпусі, об’єкту цивільної оборони".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22-30.06.2005 у справі № 7/381, якою рішення господарського суду Рівненської області залишено без змін, зазначено, що ВАТ "Рівненська друкарня" належить на праві власності все майно, зазначене в плані приватизації. Спірне майно (приміщення їдальні та медпункту) до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, не включено. Наказ № 94 від 14.03.2001 "Про передачу нерухомого майна у власність ВАТ "Рівненська друкарня" не містить застережень відносно майна, яке передано у власність ВАТ "Рівненська друкарня", зокрема щодо вбудованих приміщень в лабораторно –побутовому корпусі.

25.07.2005 КП "Рівненське міське БТІ" зареєструвало право власності позивача на будівлю лабораторно-побутового корпусу по вул. Київській 10, в м. Рівне в цілому (частка 1/1), про що видало витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.07.2005 р. №7861676.

20.03.2003 року між ВАТ "Рівненська друкарня" та Управлінням у справах преси та інформації Рівненської обласної державної адміністрації (надалі "УСПІ") було складено акт розмежування приміщень, відповідно до якого в оперативному управлінні "УСПІ" перебувають приміщення загальною площею 500,8 кв. м., а саме: приміщення на п’ятому поверсі корпусу загальною площею 285,0 метрів квадратних; приміщення на першому поверсі корпусу загальною площею 73,0 квадратних метрів; сходові марші правої частини корпусу (від 1-го по 5-й поверхи та вихід на дах) і сходовий марш лівої частини корпусу (між 4-м та 5-м поверхами) загальною площею 217,2 квадратних метрів.

Вирішуючи справу по суті, суди виходили з того, що згідно ст. 4 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на момент підписання Акту розмежування) власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Пунктом 8 Акту розмежування приміщень від 20.03.2001 встановлено, що даний акт не є документом цивільно-правового характеру в частині відчуження приміщень і не приймається як господарська операція.

Акт розмежування приміщень від 20.03.2003, укладений між ВАТ "Рівненська друкарня" та Управлінням у справах преси та інформації Рівненської облдержадміністрації, розцінений судами як такий, що не є відмовою позивача від частини нерухомого майна на користь відповідача, не є договором купівлі-продажу приміщень чи передачі приміщень в оперативне управління, а також не є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності чи на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно.

Згідно ст. 324 Цивільного кодексу Української РСР( яка була чинною на момент підписання Акту розмежування приміщень) за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те ж майно.

Суди попередніх інстанцій при розгляді справи по суті виходили з того, що власником всіх перелічених у Акті розмежування від 20.03.2003 року приміщень є ВАТ "Рівненська друкарня", а сам Акт розмежування приміщень за змістом і по суті є договором безоплатного користування майном, укладеним на невизначений строк і відповідає загальним вимогам правочину в розумінні ст. 203 чинного Цивільного кодексу України (435-15) , а відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права власності: користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ВАТ "Рівненська друкарня" звернулося до відповідача з листом від 12.05.2008р. з вимогою в семиденний строк з дати отримання вимоги звільнити займані приміщення, що передані останньому на праві тимчасового безоплатного користування. Відповідач відповіді на дане звернення не надав, у встановлені строки займані приміщення не звільнив.

При вирішенні справи по суті суди попередніх інстанцій виходили з того, що Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області "Про передачу нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Рівненська друкарня" № 94 від 14 березня 2001 року прийнятий відповідно до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України від 22.07.1998 року № 1450, є правовстановлюючим документом на нерухоме майно.

Однак,такий висновок господарських судів є передчасним, винесеним по неповно встановленим обставинам справи.

В рішенні господарського суду Рівненської області від 20.06.2008 та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2008 є посилання на Наказ Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області про створення ВАТ "Рівненська друкарня" від 11.03.1996 № 257, який в матеріалах справи відсутній і судами не досліджувався; план приватизації орендного підприємства "Рівненська друкарня" судами не оцінений, не дано правової оцінки інвентаризації майна, яке приватизувалось, не встановлено, яка державна частка майна була передана до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства, а яка залишилась у держави.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційного подання Заступника прокурора Рівненської обласної, оскільки судами попередніх інстанцій не було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.