Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників сторін: позивача –

відповідача –

розглянувши касаційну скаргу Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 березня 2009 року у справі за позовом Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" до ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере", Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору оренди,

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди державного майна від 10 грудня 2004 року, укладеного між ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере" та Фондом майна Автономної Республіки Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2008 року (суддя Соколова І.О.) в позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 березня 2009 року рішення суду залишене без змін.

У касаційній скарзі Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, на підставі виданого 7 грудня 2004 року Фондом майна Автономної Республіки Крим наказу №1462 "Про передачу державного майна - об'єкту незавершеного будівництва - берегоукріплювальні споруди, які знаходяться на балансі ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере"між відповідачами у даній справі був укладений договір оренди державного нерухомого майна, на виконання якого Фонд майна АРК передав ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере"об'єкт незавершеного будівництва - берегоукріплювальні споруди, які знаходяться на балансі ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере"та не увійшли до його статутного фонду при утворенні господарського товариства.

Вказане майно було передано ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере", що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання - передачі від 10.12.2004 року.

З матеріалів справи вбачається, що вартість вказаного майна була визначена в розмірі 267600 грн. на підставі незалежної оцінки, виконаної інститутом "КримГІНТІЗ" та затвердженої наказом Фонду майна АРК від 07.12.2004 року.

Зазначене майно було передано в оренду з метою використання його для організації відпочинку громадян строком з 10.12.2004 року по 09.12.2029 рік.

Згідно ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

На підставі ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При вирішенні спору місцевий та апеляційний господарські суди всебічно дослідили надані сторонами докази і правильно встановили, що передані в оренду берегоукріплювальні споруди є частиною об'єкту незавершеного будівництва пансіонату для сімейного відпочинку на 700 місць, замовником якого є АТ "Альбатрос -2"НВО Машинобудування Міністерства загального машинобудування СРСР. У статутний фонд товариства був переданий незавершений будівництвом пансіонат "Альбатрос"у складі двох спальних корпусів, їдальні на 500 місць, адміністративно - прийомного блоку, під'їзної дороги та земельної ділянки.

Рішенням Лучистівської сільської ради від 30 вересня 2004 року земельну ділянку було передано в користування ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере".

Вказаний наказ Фонду майна Автономної Республіки Крим №1462 від 7 грудня 2002 року є чинним на даний час.

Позивач в даній справі, який вважає порушеним своє право власності, не є стороною спірного договору оренди.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є. Захист прав такої особи можливий шляхом пред’явлення віндікаційного позову.

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив позивачеві в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди державного майна від 10 грудня 2004 року, укладеного між ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере" та Фондом майна Автономної Республіки Крим.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність викладеним судом нормам матеріального права.

Наведені висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 3 березня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" – без задоволення.