Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

У листопаді 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Платинум Груп" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістика" про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 31293,65 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2008 у справі № 25/499 позов задоволено. Стягнено з ТзОВ "Автологістика" на користь ТзОВ "Платинум Груп" 31293,65 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 19.02.2009, рішення суду першої інстанції від 16.12.2008, а справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 38, 43, 99 ГПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 546, 548- 552 ЦК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 26.09.2006 між сторонами у справі був укладений договір комісії про надання послуг та організацію транспортування транзитного вантажу (автомобілів) № 29-06, згідно умов якого відповідач зобов’язався за дорученням та за рахунок позивача, від власного імені організувати виконання внутрішніх та міжнародних автомобільних перевезень транзитних вантажів (легкових автомобілів) позивача, а також надавати інші транспортно-експедиційні послуги.

Умовами зазначеного договору також встановлено, що комітент зобов’язаний оплачувати понаднормові простої автовозів, наданих комісіонером, що виникають на місцях завантаження, розвантаження чи митного оформлення, за умови, що простої є наслідком неналежного виконання комітентом своїх зобов’язань за договором та оплачувати комісіонеру простої автовозів на прикордонних переходах України, пов’язані з очікуванням номерів ПП чи ПД.

На виконання вказаного договору, згідно міжнародних товарно-транспортних накладних відповідач організував транспортування легкових автомобілів позивача.

18.10.2006 ТзОВ "Автологістика" виставило ТзОВ "Платинум Груп" рахунок-фактуру про сплату за простій автовозу в розмірі 15387,92 грн., на підставі якого позивач платіжним дорученням від 22.11.2006 перерахував ТзОВ "Автологістика" 15387,92 грн., а 30.10.2006 ТзОВ "Автологістика" виставило позивачу рахунок-фактуру про сплату за простій автовозу в розмірі 34988,91 гри., на підставі якого позивач платіжним дорученням від 22.11.2006 перерахував ТзОВ "Автологістика" 15905,73 грн. Таким чином, за простій автовозу згідно з умовами договору, позивачем було перераховано відповідачу 31293,65 грн.

Судами також було з’ясовано, що рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2007 у справі № 42/451 за позовом ТзОВ "Автологістика" до ТзОВ "Платинум Груп" про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання було встановлено, що згідно умов укладеного договору комісії № 29-06 про надання послуг та організацію транспортування транзитного вантажу (автомобілів) від 26.09.2006, понаднормативних простоїв автовозів з вини ТзОВ "Платинум Груп" допущено не було. Крім того, у цьому ж рішенні зазначено, що з наданих міжнародних товарно-транспортних накладних слідує, що розвантаження автовозів з належним товариству "Платинум Груп" вантажем було здійснено з визначених умовами договору норм після проведення митного оформлення цього вантажу. Зі змісту договору не вбачається, що сторонами були погоджені норми простою та розмір відповідальності за понаднормові простої авто возів, що виникають на місцях митного оформлення.

Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку, і з урахуванням вимог ст. 1212 ЦК України, ст. 35 ГПК України, дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача 31293,65 грн.

При цьому суди правильно виходили з того, що відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Враховуючи вищезазначені вимоги, та з врахуванням встановлених судовим рішенням правовідносин сторін у справі № 42/451, суди правомірно зазначили, що кошти, які були перераховані товариством "Платинум Груп" на рахунок товариства "Автологістика" за простій автовозу, є безпідставно одержаними і підлягають поверненню позивачу.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологістика" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 та рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2008 у справі № 25/499 залишити без змін.