Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради

в судовому засіданні взяли участь представники :

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Бортник О.Ю.) від 25.09.2008 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Дубник О.П., судді –Процик Т.С., Слука М.Г.) від 28.01.2009 року, у справі № 23/54 позов задоволено; зобов’язано відповідача демонтувати належну йому пересувну малу архітектурну форму на вул.Сихівській, 12-14 у м. Львові; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені по справі судові акти повністю та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст. 43, 43, 79 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач та третя особа не надіслали.

Позивач та третя особа не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання відповідача здійснити демонтаж належної йому пересувної малої архітектурної форми на вул.Сихівській, 12-14 у місті Львові, посилаючись на: - невиконання відповідачем розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 22.01.2008 року №19 "Про демонтаж малих архітектурних форм по вул. Сихівській, 12-14"; - несплату ОСОБА_1 коштів за оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності; - закінчення терміну дії дозволу на здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до дозволу №36-06-09-537 від 12.09.2006 року на розміщення малої архітектурної форми та відкриття об’єкта дрібно-роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування (пересувної мережі) за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 12-14, та договору №521 від 12.09.2006 року Приватному підприємцю ОСОБА_1 було надано право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення пересувних малих архітектурних форм (ятки) для здійснення підприємницької діяльності.

Термін дії даного договору та дозволу закінчився 12.09.2007 року .

Попередження відповідача про демонтаж належної відповідачу пересувної малої архітектурної форми зігноровано ФОП ОСОБА_1

Ці обставини справи, встановлені судами, не заперечуються сторонами та третьою особою .

Зі справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 17.03.2008 року звертався до управління "Дозвільний офіс" Львівської міської ради з заявою про продовження дозволу на торгівлю за адресою: вул.Сихівська, 12-14 у м.Львові, на яку останнім була надана відповідь (лист від 11.04.2008 року №1105-155), що дане питання виносилось 25.03.2008 року на розгляд комісії з питань розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно із п.1 розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №19 від 22.01.2008 року "Про демонтаж малих архітектурних форм по вул.Сихівській, 12-14" зобов’язано відповідача здійснити демонтаж належної йому малої архітектурної форми на вул.Сихівській, 12-14 в термін до 28.01.2008 року.

Нормами ч.1 ст. 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Судами встановлено, що вимоги про здійснення демонтажу відповідач не виконав, розміщення малої архітектурної форми на вул.Сихівській, 12-14 здійснюється підприємцем без отримання дозволу на її розміщення та без укладення відповідного договору оренди, що підтверджується актом проведення спільної рейдової перевірки від 21.02.2008 року .

Крім того, пунктом 6.4 Порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №121 від 14.11.2002 року, визначено, що самовільно встановленими вважаються об’єкти, дозволи на які не оформлено у встановленому порядку . Такі об’єкти підлягають знесенню згідно із Правилами благоустрою та утримання територій м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №816 від 26.10.2000 року. Згідно даних Правил примусовий демонтаж самовільно встановлених побутово-торговельних споруд здійснюють житлово-комунальні органи районних адміністрацій за розпорядженням голів районних адміністрацій (п.п.3.8.8, 3.8.9).

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із ч.1 ст. 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З огляду на викладене судами цілком правомірно задоволено вимоги про зобов’язання відповідача здійснити демонтаж самовільно встановленої малої архітектурної форми, дозвіл на яку та договір про право користування якою не оформлені .

Доводи касаційної скарги про порушення позивачем права відповідача на підприємницьку діяльність через ухвалення неправомірного розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №19 від 22.01.2008 року та бездіяльність у вигляді неоформлення у певний строк дозволу на розміщення об’єкту торгівлі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки наведені обставини не входять до предмету доказування в даній справі.

Підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду адміністративним судом справ про правомірнійсть дій Львівської міської ради в частині ухвалення, в тому числі, вищенаведеного розпорядження та відмови у оформленні дозволу на об’єкт МАФ на новий строк, не вбачається за відсутності критерію неможливості розгляду даної справи до вирішення судом іншої пов’язаної з нею справи, оскільки: по-перше, лише скасування розпорядження не буде підставою для відмови в позові, оскільки статус спірного МАФ залишиться самовільно встановлений об’єкт; по-друге, в разі зобов’язання органу місцевого самоврядування оформити дозвіл, останній почне діяти не раніше дати його оформлення, тому у період до ухвалення спірних судових актів включно статус об’єкта МАФ не зміниться.

Касаційний суд вважає, що на момент ухвалення спірних судових актів, обставини справи, які підлягають доведенню в даному спорі, були встановлені повно, отже, не було будь-яких законодавчих підстав для відмови позивачу в заявленому позові.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.ст.11111, 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 року у справі № 23/54 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 року у справі № 23/54 –без змін.