Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судове засідання прибули представники сторін:

У вересні 2008 року ПП "Дельта Вест" звернулось до господарського суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення 52045,10 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги за договором №04/04/01 від 04.04.2008 року.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.2008 року позов задоволено. Стягнуто з СПД ОСОБА_1. на користь ПП "Дельта Вест" 52045,10 грн. боргу та 156,00 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2008 року рішення місцевого господарського суду від 25.09.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, СПД ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.04.2008 року СПД ОСОБА_1 (експедитор) та ПП "Дельта Вест" (перевізник) уклали договір на транспортно-експедиційні послуги №04/04/01, предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором та перевізником при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень транспортними засобами перевізника за замовленням експедитора.

На виконання умов договору, позивач за заявками позивача на транспортно-експедиційне обслуговування здійснив перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортними накладними CMR № 6027977 та № 0799303 (а.с.11-16).

Вартість зазначених перевезень становить 52045,10 грн.

Відповідно до п. п.4.2, 4.3 укладеного договору, строк оплати послуг складає 20 днів з моменту отримання експедитором рахунка-фактури та CMR-накладної з відміткою вантажоотримувача про прийом вантажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач в порушення умов договору не оплатив вартість перевезень по вищевказаним товарно-транспортним накладним за якими товар був отриманий одержувачем без будь-яких зауважень та застережень.

Заборгованість за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги за договором №04/04/01 від 04.04.2008 року становить 52045,10 грн.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, а саме приписи зазначених статей, а також те, що відповідач належним чином не виконав зобов"язання за договором про транспортно-експедиційне обслуговування і не оплатив вартість наданих позивачем послуг по перевезенню вантажу за замовленням відповідача, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 52045,10 грн. за надані послуги по договору.

Щодо доводів скаржника, зокрема, необхідності залучення до участі у справі ПП "Бригантина ІВ" та ПП "ТД Векопром", судова колегія вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки рішення по даній справі не впливає на їхні права та обов'язки.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення прийняті на підставі повного, всебічного розгляду справи, з дослідженням всіх фактичних обставин справи та відповідають вимогам чинного законодавства, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 25.09.2008 року у справі № 26/341 залишити без змін.