ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2009 р.
№ 4/38пн (5/660пн)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М., Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державного підприємства "Антрацит"
на рішення
господарського суду Луганської області від 12.05.2008 року
у справі господарського суду
Луганської області
за позовом
Державного підприємства "Антрацит"
до
ТОВ "Виробничо-фінансова компанія "Луганська енергетична компанія"
3-ті особи
Державний нотаріус Антрацитівської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П., ТОВ "ЛФС-сервіс"
про
визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Алексанян Ю.О.,
- відповідача:
не з"явився,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2007 року Державне підприємство "Антрацит" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Виробничо-фінансова компанія "Луганська енергетична компанія" про визнання виконавчого напису нотаріуса №1-1612 від 17.10.2000 року таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.05.2008 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне підприємство "Антрацит" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким визнати виконавчий напис від 17.10.2000 року №1-1612 Державного нотаріуса Антрацитівської міської державної нотаріальної контори
Герасименко Г.П. на переказному векселі №643049880105 від 29 червня 2000 року таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Статтею 256 ЦК України встановлено поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, переказний вексель № 643049880105 від 29.06.2000 року був виданий векселедавцем –ТОВ "ВКФ "Луганська енергетична компанія" на суму 2928163,70 грн., платником по вказаному переказному векселю було ДХК "Антрацит" (правонаступником якого є ДП "Антрацит".
17.10.2000 року державним нотаріусом Антрацитівської міської державної нотаріальної контори Герасименко Г.П. було вчинено виконавчий напис №1-1612 на переказному векселі №643049880105 від 29 червня 2000 року.
05.11.2003 року постановою ВДВС Антрацитівського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 1-1612 від 17.10.2000 року, в даній постанові вказана пропозиція ДХК "Антрацит" про добровільне виконання виконавчого напису у строк до 12.11.03 року. (а.с. 134 т. 1)
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З огляду вищевикладеного, суд дійшов підставного висновку про те, що в листопаді 2003 року позивачу стало відомо про звернення ТОВ "ВКФ "Луганська енергетична компанія" до ВДВС Антрацитівського міського управління юстиції по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 1-1612 від 17.10.2000 року.
Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 261 ЦК України, за вимогами заявленими в позові, перебіг позовної давності почався в листопаді 2003 року, та згідно вимог ст. 257 ЦК України, закінчився у листопаді 2006 року.
Отже, на момент звернення з позовом у жовтні 2007 року Державним підприємством "Антрацит" було пропущено строк позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності та обґрунтованості постановленого судового рішення, а відповідно, відсутні підстави для його скасування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2008 року у справі №4/38 пн(5/660пн) залишити без змін.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова Судді О.М.Мамонтова М.М.Черкащенко