ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого судді
|
Шаргала В.І.,
|
|
суддів:
|
Мачульського Г.М.,
|
за участю представників сторін:
|
позивача
|
Стецюк С.С. дов. №1 від 14.02.2008 р.
|
|
відповідачів
|
не з’явилися
|
|
прокурора
|
Рудак О.В. –прокурора відділу Генпрокуратури України
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні
|
касаційну скаргу
|
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області
|
|
та касаційне подання
|
Першого заступника прокурора Івано-Франківської області
|
|
на постанову
|
Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р.
|
|
у справі
|
№6/18 господарського суду Івано-Франківської області
|
|
за позовом
|
Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Траян"
|
|
до
|
1. Івано-Франківської обласної ради 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області
|
|
за участю
|
Прокурора Івано-Франківської області
|
|
про
|
визнання права на приватизацію орендованих нежитлових приміщень та зобов'язання провести приватизацію приміщень у будівлі по вул. Старозамковій, 2 у м. Івано-Франківську
|
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма (надалі ТОВ) "Траян" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом (з урахуванням уточнень) до Регіонального відділення Фонду державного майна України (надалі РВ ФДМУ) по Івано-Франківській області, третя особа –Івано-Франківська обласна рада та просило визнати право позивача на приватизацію орендованих товариством нежитлових приміщень площею 181,32 кв.м. у будівлі по вул. Старозамковій, 2 в м. Івано-Франківську та зобов'язати відповідача провести приватизацію названих приміщень в місячний термін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що міськрадою прийняте відповідне рішення про приватизацію названого комунального майна, однак, РВ ФДМУ відмовляється провести приватизацію приміщення.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2008року (суддя Грица Ю.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2008 року (судді: Краєвська М.В., Галушко Н.А., Орищин Г.В.), позов задоволений частково, за ТОВ "Траян" визнано право на приватизацію вищезазначених приміщень, зобов'язано відповідачів - РВ ФДМУ по Івано-Франківській області та Івано-Франківську обласну раду провести приватизацію цих приміщень у встановленому законом порядку. В решті позову відмовлено.
Судові рішення в частині задоволення позову мотивовані тим, що власником спірного приміщення - облрадою прийняте відповідне рішення про приватизацію шляхом його викупу орендарем - позивачем, тому органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцем заяву та документи з прийняттям рішення про приватизацію або відмову в приватизації. Оскільки будівля, в якій знаходяться спірні приміщення не включена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, то на цей об'єкт не розповсюджуються норми Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" (2391-15)
. В частині відмови у позові судові рішення мотивовані тим, що законом не встановлено термін процесу приватизації, оскільки останній включає кілька послідовних, досить тривалих у часі етапів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, РВ ФДМУ по Івано-Франківській області подало до Вищого господарського суду касаційну скаргу, а Перший заступник прокурора Івано-Франківської області вніс касаційне подання, в яких просять ці рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Вимоги скарги та подання мотивовані посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" (2391-15)
, ст.ст. 43, 54 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач ТОВ "Траян" просить касаційну скаргу та касаційне подання залишити без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, прокурора, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та подання, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснень, що містяться в п.п.1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 "Про судове рішення" (v0011700-76)
, з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
За правилами ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача, а встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала і розгляд справи починається заново.
ТОВ "Траян" заявлено позовні вимоги у даній справі лише до РВ ФДМУ по Івано-Франківській області. Івано-Франківська обласна рада вказана у позовній заяві в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Матеріали справи не містять позовних вимог до обласної ради.
За клопотанням відповідача РВ ФДМУ по Івано-Франківській області, яке заперечувало покладення на нього обов’язку по проведенню приватизації спірних приміщень, посилаючись на наказ від 25.03.2008р. №23 про припинення приватизації комунального майна, ухвалою суду першої інстанції від 23.04.2008р. неналежного відповідача –регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області замінено на Івано-Франківську обласну раду. Дані про згоду позивача на таку заміну у справі відсутні.
У протоколах наступних судових засідань у даній справі (11.06.2008р., 24.06.2008р., 10.09.2008р., 11.09.2008р. –день прийняття рішення у справі) в якості відповідача у справі вказувалася лише Івано-Франківська обласна рада. Таким чином, з порушеннями порядку встановленого ст. 24 Господарського процесуального кодексу України судом була проведена заміна відповідача регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області на Івано-Франківську обласну раду.
Незважаючи на це у рішенні суду першої інстанції в якості відповідача вказане як регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, яке ухвалою від 23.04.2008р. було виключене зі складу учасників процесу, так і Івано-Франківська обласна рада до якої позивачем не заявлялися позовні вимоги і на обох відповідачів рішенням суду покладені обов’язки по проведенню приватизації спірних приміщень.
При цьому, задовольняючи позов, суд першої інстанції не з’ясував і не вказав у рішенні хто з відповідачів і якими діями чи бездіяльністю порушив право позивача, а також котрий з відповідачів які дії компетентний і повинен вчинити по виконанню рішення по проведенню приватизації, що робить неможливим виконання рішення у цій частині.
Апеляційний господарський суд не звернув належної уваги на вказані порушення процесуального законодавства, не вжив заходів до їх усунення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі.
У зв’язку з викладеним колегія вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають частковому задоволенню, постановлені у справі рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно з дотриманням вимог процесуального законодавства визначитися зі складом сторін у даній справі, об’єктивно дослідивши надані сторонами на підтвердження своїх доводів і заперечень докази, повно і всебічно встановити обставини справи, зокрема, додатково перевірити факт віднесення спірної будівлі до пам’яток архітектури, заперечення РВ ФДМУ по Івано-Франківській області про те, що процес приватизації лише призупинявся, а відмови позивачу у приватизації не було, з’ясувати права та обов’язки сторін у справі і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та касаційне подання Першого заступника прокурора Івано-Франківській області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2008р. у справі №6/18 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2008р. у тій же справі скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
|
Головуючий суддя
|
|
Шаргало В.І.
|