Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Підприємство з іноземними інвестиціями "Об'єднана елеваторна компанія" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Діамант-Авто" про стягнення 16418 грн. 04 коп. за порушення відповідачем строків поставки автомобіля встановлених договором купівлі-продажу транспортного засобу №08/07-08 від 08 липня 2008 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2008 року у справі №7/41 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено частково; стягнуто 3 290 грн. пені, 32 грн. 90 коп. державного мита, 23 грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року у справі №7/41 (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді Верховця А.А., Тищенко А.І.) позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі ТОВ "Діамант-Авто", вважаючи постанову у даній справі прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилається на п.1 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) , п.п.3.1, 4.1, 8.2 договору купівлі-продажу транспортного засобу №08/07-08 від 08 липня 2008 року та додаткової угоди №1 від 26 серпня 2008 року, п. 42 листа Вищого господарського суду України від 07 квітня 2008 року №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" (v_211600-08) , ст. 233 ГК України, ст.ст. 551, 653 ЦК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2008 року.

Вищим господарським судом України ухвалою від 15 квітня 2009 року у справі №7/41 порушено касаційне провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.

08 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 08/07-08.

Відповідно до п.2.2 договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача автомобіль протягом п'яти робочих днів з дати надходження грошових коштів у розмірі 100 % ціни (загальної вартості) автомобіля на розрахунковий рахунок відповідача.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 70000 грн. платіжним дорученням № 08070GJXS від 08 липня 2008 року та 279320 грн. платіжним дорученням № 58077QXB2 від 12 серпня 2008 року.

Відповідач, всупереч вимогам п. 2.2. договору, передав автомобіль покупцю лише 06 жовтня 2008 року, що підтверджується Актом приймання-передачі від 06 жовтня 2008 року та видатковою накладною № 31 від 31 жовтня 2008 року.

У зв'язку із затримкою поставки товару за договором, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 16418 грн. 04 коп. за несвоєчасну видачу автомобіля на підставі п.8.2 договору, яким встановлено, що у випадку несвоєчасної видачі автомобіля позивачу з вини відповідача, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,1% від суми внесеної передплати за автомобіль за кожний день прострочки, починаючи з восьмого календарного дня прострочки.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору вартість автомобіля має бути сплачена покупцем до отримання ним товару, і незалежно від того, що оплата була розбита на два етапи, вона є попередньою.

Господарським судом апеляційної інстанції також встановлено, що попередня оплата була проведена 12 серпня 2008 року, що передбачено договором, тому відповідач мав передати автомобіль не пізніше 19 серпня 2008 року, але фактично відповідач передав автомобіль покупцю лише 06 жовтня 2008 року, тобто прострочив виконання свого зобов'язання на 47 календарних днів і господарським судом міста Києва до складу попередньої оплати було помилково вибірково віднесено лише частину грошових коштів у сумі 70000 грн.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарським судом апеляційної інстанції вірно визначено, що посилання відповідача на те, що він не виконав свого зобов'язання вчасно через умови додаткової угоди, оскільки оформлював ввіз та здійснював встановлення додаткового обладнання на автомобіль, який є предметом договору, до уваги не приймається у зв'язку з тим, що продавець не передав автомобіль покупцю у встановлений договором строк до укладення додаткової угоди.

Відповідно до ст. 693 ЦК України договором на покупця може покладатися обов'язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передачі продавцем, а також попередньою оплатою може бути оплачена як повна вартість товару, так і її частина.

Колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених обставин справи, вважає вірним застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги ТОВ "Діамант-Авто" такими, що не знайшли свого підтвердження, тому погоджується з висновками апеляційного господарського суду, постанову якого залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ "Діамант-Авто" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року у справі № 7/41 залишити без змін.