Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.01.2009 у справі №44/1т припинено провадження у справі за заявою Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" до Приватного підприємства "Бона-Дніпро" про скасування рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Закон і Право" від 04.07.2008 у справі № 04-07/2-08.

Виносячи вказану ухвалу, господарський суд першої інстанції керувався п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

Кооперативне підприємство "Міжрайонна оптово-торгівельна база" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2009 у справі № 44/1т, а справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області з огляду на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги Кооперативне підприємство "Міжрайонна оптово-торгівельна база" посилається на норми Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , норми Цивільного кодексу України (435-15) , а також норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

В доповненнях до касаційної скарги Кооперативне підприємство "Міжрайонна оптово-торгівельна база" просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2009 у справі №44/1т, а також рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Закон і Право" від 04.07.2008 у справі № 04-07/2-08 за позовом Приватного підприємства "Бона-Дніпро" до Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

Вищим господарським судом України ухвалою від 09.04.2009 у справі №44/1т порушено касаційне провадження.

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних представників в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Заслухавши суддю доповідача, з дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права місцевим господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 111-7 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що 04.07.2008 Постійно діючим третейським судом прийнято рішення, згідно якого позов Приватного підприємства "Бона-Дніпро" до Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" про визнання дійсним договору купівлі-продажу 23.06.2008 та визнання права власності на об’єкти нерухомості –задоволено. Місцем розгляду спору був офіс 1002 по вулиці Кірова 90 в місті Донецьку.

Як встановлено місцевим господарським судом, 06.01.2009 (поза межами встановленого законом тримісячного строку на оскарження Рішення) Кооперативне підприємство "Міжрайонна оптово-торгівельна база" звернулось в порядку ч. 2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" до компетентного господарського суду Донецької області із заявою про скасування Рішення через порушення при його прийнятті норм матеріального права, перевищення повноважень представника Приватного підприємства "Бона-Дніпро", нікчемність договору купівлі-продажу від 23.06.2008 та через недостатнє дослідження Постійно діючим третейським судом фактів та обставин, які мають вирішальне значення для правової кваліфікації спірних правовідносин.

Приписи частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" передбачають можливість оскарження Рішення лише на підставах, визначених зазначеною нормою права, зокрема:

справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16- 19 Закону України "Про третейські суди".

Наведений вище перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, натомість, як встановлено місцевим господарським судом, Кооперативне підприємство "Міжрайонна оптово-торгівельна база" не довела суду наявності жодної з вказаних підстав скасування Рішення.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про третейські суди" заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відновлення тримісячного строку оскарження Рішення також не може бути задоволене судом, тому що законом не передбачено можливості відновлення цього строку (зазначений строк не є процесуальним у розумінні статті 53 ГПК України). Тому, господарський суд першої інстанції вважає, що у зв’язку з пропущенням Кооперативним підприємством "Міжрайонна оптово-торгівельна база" зазначеного строку з будь-яких причин господарський суд мав відмовити у прийнятті відповідної заяви про оскарження Рішення.

Таким чином, місцевий господарський суд вважає, що судом помилково прийнято до розгляду заяву Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" від 06.01.2009, оскільки строк звернення останнього до суду з такою заявою скінчився 04.10.2008 –за три місяці до звернення Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" до суду із заявою про скасування Рішення.

З огляду на вказане, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що заява Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" від 06.01.2009 № 23/08-с, датована заявником 23.12.2008, не підлягає розгляду господарськими судами України, через що провадження за цією заявою підлягає припиненню в порядку пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

При цьому, місцевий господарський суд посилається на пункти 1.3, 1.4, 1.9, 1.9.1, 1.10 та 1.11 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 04/5-639 (v0639600-05) "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , в яких відображена аналогічна правова позиція.

Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Предметом позову в зазначеній справі є вимога Приватного підприємства "Бона-Дніпро" до Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" про визнання дійсним договору купівлі-продажу 23.06.2008 та визнання права власності на об’єкти нерухомості.

Вказаний спір згідно ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам.

Відповідно до ст. 13 ГПК України усі справи, підвідомчі господарським судам, розглядають у першій інстанції місцеві господарські суди (господарські суди Автономної Республіки Крим, областей міст Києва та Севастополя).

Компетенція зазначених судів щодо розгляду справ розмежовується за територіальною ознакою. Загальні правила територіальної ознаки визначено статтею 15 ГПК України, і зокрема передбачено:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (частина 1);

справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача (частина 2);

справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина 3). Закон України "Про третейські суди" (1701-15) за сферою застосування згідно ст.1 Закону регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд Донецької області припинив провадження у справі за п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України передчасно без визначення наявності у нього компетенції розгляду цього спору.

Як вбачається із матеріалів справи, особи, які є зобов'язаними за спірними договорами купівлі-продажу знаходяться в місті Дніпропетровськ.

Відтак, за правилами територіальної підсудності вказана справа підлягала розгляду господарським судом Дніпропетровської області, тобто вбачається, що суд першої інстанції порушив помилково провадження з недотриманням правил підсудності.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2008 за №16/157-ПД-07.

Крім того, як вказує у відзиві на заяву Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" Приватне підприємство "Бона-Дніпро", що міститься в матеріалах справи, існує спір, який пов’язаний зі спором у даній справі та є первісний по відношенню до даного спору, який був переданий з господарського суду Донецької області на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В даному випадку господарський суд Донецької області повинен був діяти в порядку статті 17 ГПК України, за якою якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

За наведених підстав оскаржувана ухвала у справі №44/1т прийнята з порушенням встановленої ст. 15 ГПК України територіальної підсудності і підлягає скасуванню, а справа передається до господарського суду Донецької області для виконання статті 17 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Кооперативного підприємства "Міжрайонна оптово-торгівельна база" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 26.01.2009 у справі №44/1т скасувати.

Справу №44/1т повернути до господарського суду Донецької області.